Чому це не так?
Служба безпеки України визначила, що відео з’явилося набагато раніше до спалаху коронавірусу, і ніяк не пов’язане з ним, хоча такий інцидент дійсно стався.
"Зазначимо, що першоджерелами розміщення цього відео стали "боти", зокрема, й проросійського спрямування. Згодом ці матеріали стали активно поширювати на сепаратистських та проросійських ресурсах. Аномальне "вірусне" поширення матеріалу вказує на залучення "ботоферм" для дестабілізації ситуації", – заявили у відомстві.
Світлана Сліпченко звертає увагу, що маркером фейків є сильні емоції. Будь-яке інформаційне повідомлення, яке має сильне емоційне забарвлення – дуже негативне або дуже позитивне – це перший сигнал, коли треба замислитися – а чи це не фейк.
"Я бачила приклад іншого фейкового відео, знятого нібито з балконів в Італії - люди зневірилися і під дощем з парасольками вийшли на прогулянку по місту, тому що вже їх покинула надія побороти. Насправді це відео було зняте ще в листопаді минулого року, коли в Італії про коронавірус навіть мова не йшла. Таких кейсів багато. Коли ви бачите відео, текст, картинку, які мають у вас викликати сильні емоції, це перший сигнал, що потрібно це піддавати критиці, ставити питання, включати логіку", – розповідає аналітикиня VoxChek.
