Друга світова стала війною жорстоких ідеологій, які методично формували стітогляди націй, котрі опинялися під впливом однієї чи іншої імперії зла. Згідно з дослідженнями фонду "Демократичні ініціативи» спільно з Київським інститут соціології – 39% українців підтримують відзначення обох дат – Дня пам’яті і примирення 8 травня і Дня перемоги 9 травня. На думку 32% громадян відзначати варто лише День перемоги 9 травня. 14% вважає, що варто відзначати лише День пам’яті і примирення 8 травня, а для 9% це питання байдуже. Близько 52% громадян дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги це передовсім відзначення перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні. 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції і внеску в неї українського народу. 56% погоджуються, що СРСР на рівні з Німеччиною несе відповідальність за початок Другої світової війни. 44% українців підтримують визнання воїнів УПА борцями за незалежність. Результати соцопитування коментує Олександр Зінченко: "Твердження, що у Великій вітчизняній війні перемогу здобув радянський народ – це абсолютний концентрат міфу. Це дослідження дуже втішне, тому що величезна кількість людей переосмислила події війни за ці 5-6 років, коли в українському календарі визначних дат з’явилося і 8, і 9 травня. Це неймовірний прогрес і це дуже позитивна динаміка".
Олександр Зінченко пояснює, як діють технології міфологізації: "Усе залежить від міфу. Наприклад, твердження "9 травня – день перемоги радянського народу у ВВВ". Починаємо з дати. Війна закінчилася 8 травня. Обидва відомі нам документи, які ставлять крапку на війні у Європі – це акти про капітуляцію, в яких визначалося, що моментом припинення вогню буде 23 година 01 хвилина 8 травня. Юридично війна в Європі закінчилася 8 травня. А Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року. Другий міф: Велика вітчизняна війна і радянський народ переможець. Велика вітчизняна війна – це ідеологічний конструкт, який створили, щоб прикрити срамоту першого періоду Другої світової, коли від 23 серпня 1939 року до 22 червня 1941 року Сталін і Гітлер були союзниками. Після того як союзники трішки посварилися потрібно було придумати якийсь конструкт, щоб пояснити, чому в попередній період вони були такими друзями. Інша мотивація полягала в необхідності знайти мобілізаційні ідеологічні ресурси. Відповідно виникла апеляція до тієї термінології, яка використовувалася раніше – це Вітчизняна війна 1812 року. Використали стару пісню: "Вставай, страна огромная", щоб мобілізувати людей. З іншого боку, якщо говорити про дату 9 травня – це спосіб дистанціюватися від того, що вся Європа відзначає цей день 8 травня. Формально у Берліні ще була 23 година 01 хвилина, у Москві вже настала наступна доба".
На питання, чи переміг би СРСР без українців, про що стверджує президент Росії Олександр Зінченко зазначає: "У боротьбі з нацистами загинуло 3,5 млн українців зі зброєю в руках. Якщо забрати ці 3,5 млн з історії Другої світової, то невідомо, як пройшла б та чи інша битва. 3,5 млн загиблих українців – це в два рази більше, ніж в усій Другій світовій війні загинуло британців, американців, французів, поляків разом узятих. Це ще один приклад міфу, який не тримається купи. Радянське військо навряд чи дало б собі раду без українського мобілізаційного ресурсу".
Однією з найтрагічніших сторінок польської історії часів Другої світової є Катинська трагедія, під час якої було фізично знищено тисячі польських полонених. Про міфологізацію Катинського розстрілу розповідає Олександр Зінченко: "Катинь – це яскравий приклад фальсифікацій і формування міфів. Це прийом під назвою "звинувачення ворогів", метою якого є формування міфів і фальсифікування історії. Коли минула криза навколо вибуху інформаційної бомби про те, що насправді Радянській союз вбив тисячі польських військовополонених, у квітні 1943 року починається створення міфу про Катинь, як один з елементів формування візії історії ВВВ. Часом це відбувалося дуже цікаво. Будь-яка правдива інформація про всі ці події не могла в якийсь спосіб себе проявити. Спочатку міфи про події Другої світової війни виникали, як спосіб забрехати якусь конкретну поточну ситуацію. Але потім звичайна поточна ситуація в новинах поступово перетворюється на історію. Цю версію слід було підтримувати і не допускати якихось альтернативних візій. І Радянський союз це робив. За період Другої світової війни є більше сотні міфів, тобто подій, які СРСР намагався фальсифікувати і видати за правдиву версію".
На фото: Олександр Зінченко
