Княгиня Ольга ─ реальна особистість?
Ми не маємо сумнівів, що це абсолютно реальна людина. Ми можемо мати сумніви, насамперед, щодо її походження, про яке ми нічого не знаємо, та хронології. До того ж, дата початку її правління є однією з умовних, як і більшість дат в житті цієї людини. Ми можемо приблизно знати, в який період вона діяла ─ це середина Х століття. Звісно, ми можемо назвати деякі точні дати. Однак, значна частина біографії княгині Ольги, яка відома у популярній історії, це легенди.
У нас з джерелами дуже нерівномірно. З одного боку, є перша руська хроніка "Повість временних літ", яка була написана значно пізніше. Те, що записав хроніст, переважно спиралося на поодинокі реальні відомості, які він знав з однієї візантійської хроніки, перекладеної на слов’янську мову. Також він мав три тексти візантійсько-руських договорів, які теж були перекладені з грецької. В одному з них і було згадано Ольгу. Решта того, що ми у нього читаємо, ─ це або дуже туманні пригадування, впорядковані ним, або його власні домисли.
Прийняття Ольгою християнства
Якщо ми хочемо говорити про реальну Ольгу, то ми чи легендарні чи напівлегендарні повідомлення мусимо винести за дужки і спиратися на тексти, які були створені у Х столітті, за життя Ольги. Є візантійський трактат про церемонію, який розказує нам в деталях, як Ольгу приймали в Константинополі, яка відвідала його на чолі посольства від київських, або дніпровських русів. Друге тогочасне джерело ─ західнонімецька хроніка, яка повідомляє про 959 рік, коли Ольга надіслала посольство до німецького короля і просила його надіслати до Києва єпископа. Тобто це була перша достовірна спроба організації Руської церкви. Примітним є те, що просили саме у західного короля. Видно, що з Візантією щось не вийшло. Але загадка, чому єпископ Адальберт мусив тікати з Києва і ледь залишився живим та чому його місія була невдалою. І коли західноєвропейський хроніст це пише, він називає Ольгу вже її християнським ім’ям, тобто Оленою. Таким чином, станом на 959 рік вона стовідсотково вже була християнкою. А хрестилася вона, вочевидь, під час візиту до Константинополя. Є дискусія з приводу двох дат, але найбільш правдоподібною є 957 рік.
.jpg)
Княгиня Ольга як державний діяч
Розбудову Руської держави пов’язують з Володимиром. Оскільки в часи Ольги це ще рано назвати державою, оскільки вона ще стояла на чолі відносно невеликого колективу, який сидить у Києві. Але Ольга є важлива як своєрідна предтеча Володимира. Її церква вшановує як предтечу рівноапостольного князя, але і в політичному сенсі вона теж є предтечею, тому що, на відміну від свого сина Святослава, який відправився на Дунай і якого тут нічого не тримало, вона бачила себе на чолі саме цієї землі. І не дарма вона просила єпископа. Очевидно, вона була першою, хто почав думати якось інакше.
Про завоювання у її часи не йшлося. Колектив, на чолі якого вона стоїть, займає півтора-два київських пагорби. Вони торгують з Візантією, годуються у навколишніх слов’ян, з якими вибудовують складні і суперечливі стосунки, але це ще далеко не завоювання земель. Справжнє завоювання почнеться з Володимира. А Святослав вів, радше, політику переселення.
Дата смерті княгині ─ 969 рік
Це одна з таких дат, які походять з "Повісті временних літ". Іншими джерелами не підтверджується. І ця дата, найімовірніше, є однією із штучних, яку сам хроніст вигадав. Хоча вона не настільки брехлива, як може здатися. Тобто явно, що Ольга була жива в кінці 50-х років і на початку 60-х. Ясно, що її не було в живих у 970-х роках, зокрема, на момент загибелі Святослава у 972 році. Тобто її смерть справді вкладається у 60-ті роки Х століття. Але не можна нічого сказати саме про конкретний рік. До цієї літописної дати ми маємо ставитися акуратно, як і до всіх дат цієї легендарної частини.
Ілюстрації: vsviti.com.ua
