"Є статистика, відповідно до якої, станом на 12 годину вже зафіксовано 10 тисяч порушень. Проте, на моє переконання, 100 % всіх штрафів, які будуть накладатися на підставі камер дорожнього руху, можна оскаржити в суді", -– розповів Богдан Глядик.
За словами юриста, в рішенні Конституційного суду від 2010 року зазначено, що неправильно притягати до відповідальності власника транспортного засобу лише через те, що він є власником: "Особа, яка вчинила конкретне правопорушення, повинна нести за це відповідальність".
"Чисто юридично в суді достатньо послатися на діюче рішення КСУ і фактично для суду, який буде застосовувати принцип верховенства права, не буде іншого виходу, як скасувати такий штраф", – зауважив юрист.
З ним згоден і його колега, адвокат Вадим Володарський: "Проблема не в технічних аспектах, а саме в юридичних. В нас прописано в законі і система заточена під те, що виноситися постанова буде не стосовно тієї людини, яка порушила, а стосовно власника транспортного засобу чи того, хто ввіз його на територію України. Це юридичний абсурд".
"Крім того, є ще рішення Конституційного Суду від 2010 року, яким аналогічна норма, які на той час існувала, не просто визнана не конституційною, а чітко прописано, що будь-яка юридична відповідальність прив’язана не до майна, а до вчинення конкретного протиправного діяння конкретною особою. Тому постанови, які будуть виноситися без конкретизації, хто був за кермом, можна оскаржувати. І це ні до чого, крім завантаження судів, не призведе", – зауважив Вадим Володарський.
Богдан Глядик роз’яснив, що фактично є два адміністративні правопорушення, які стосуються перевищення швидкості: "Перше – це перевищення дозволеної швидкості на 20 км і більше, а друге - на 50 км і більше. Перевищення швидкості більш, як на 20 км карається штрафом в 255 гривень, більше 50 км – 510 гривень. Тому камери працюють в двох режимах – фіксують перевищення більше 20 км і більше 50 км".
Глядик також наголосив, що, попри переконання в тому, що всі штрафи можна буде оскаржити, певний елемент тиску на водіїв все одно існує.
"Два тижні тому Верховний суд опублікував одне зі своїх рішень і фактично встановив, що за звернення до суду з оскарженням штрафів на порушення ПДР потрібно платити судовий збір. І, якщо штраф за перевищення швидкості на понад 20 км складає 255 гривень, то судовий збір за звернення до суду першої інстанції 420 гривень. Якщо ви не погоджуєтесь з судом першої інстанції і хочете оскаржити його рішення – це 680 гривень. І трохи більше 800 гривень за звернення до Касаційного суду", – розповів Богдан Глядик.
Юрист переконаний, що це буде чинником, який буде стримувати автовласників звертатися до суду: "Крім того, якщо сплатити штраф протягом 10 днів з моменту отримання постанови або повернення до патрульної поліції поштового повідомлення про те, що автовласник або відмовився отримати таке повідомлення, або що він не перебуває за вказаною адресою, то доведеться сплатити лише половину штрафу, а це 127 гривень. Простіше заплатити і забути".
"Далі є ще 30 днів, аби сплатити повний штраф. І якщо особа вже не сплатить повний штраф, тоді починається примусове виконання зі всіма штрафами, виконавчими зборами і можливим арештом банківських карт", – пояснив автоюрист.
Наостанок Богдан Глядик зазначив, що дуже багато водіїв вважають, що перевищення швидкості на 20 км ще фактично не є порушенням правил дорожнього руху і за це жодна відповідальність не настає: "Але якщо у випадку настання тяжких наслідків ДТП слідством буде встановлено, що якби водій дотримувався дозволеної швидкості руху, то він міг би уникнути наслідків, які настали, то навіть якщо перевищення буде лише 10 км, це вже кримінальна відповідальність".
ФОТО: pixabay
