Майже місяць минув із того моменту, коли зупинилося стрімке зростання кількості офіційно зареєстрованих безробітних в Україні. Офіційна статистика тримається на рівні 516 тисяч і навіть повільно рухається донизу. Це не означає, що люди більше не втрачають роботу, однак кількість працевлаштованих цілком порівняна із кількістю нових зареєстрованих шукачів. Таку позитивну картинку малює у своїй статті перша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко. Щоправда, за даними Держстату на перше липня було зареєстровано 518 тисяч безробітних, але це не суттєва різниця.
Серед іншого, дані Держстату засвідчили нову цікаву тенденцію – від початку карантину 54% людей знайшли роботу у сфері сільського господарства, хоча раніше частина цих людей працювала у торгівлі. Водночас, ці ж дані підтвердили традиційну картину, яка спостерігається вже кілька років. Приблизно половина усіх безробітних – це люди з вищою освітою. Отже, можна припустити, що в Україні вища освіта не гарантує отримання роботи взагалі, і високооплачуваної роботи зокрема.
Людмила Черенько коментує ситуацію: "Треба дочекатися кінця року, щоб проаналізувати, що відбулося і що буде далі. Безробіття має певну сезонність. Звичайно, можна накласти річну криву цього року на криву минулого та подивитися, яка картина в порівнянні з відповідним періодом минулого року, але соціально-економічна криза, яка розпочалася ще зимою, має певну специфіку і також може по-іншому реагувати на сезонність. Тому поки говорити рано.
До речі, 500 тисяч – це невелика цифра. Проблема в українській економіці не в тому, що не можна знайти будь-яку роботу, а в тому, що всі вакансії низькооплачувані. Люди їх не хочуть та відмовляються. Вони прагнуть знайти роботу з більш високим заробітком, шукають її та не знаходять.
Тему з освітою можна розділити на дві. Перша, про людей, які дійсно отримали освіту в плані знань, а диплом був лише офіційним сертифікатом цих знань. І зовсім інша справа, коли люди практично не вчаться, а лише отримують диплом. Це стало ознакою останніх років. Це цілий сегмент отримувачів дипломів без відповідних знань і, на жаль, це відбувається і на рівні вищої освіти, оскільки в суспільстві немає запиту на знання, а є запит на дипломи.
Я очікую, що відбудеться значна трансформація і вища освіта буде все менше затребуваною. Люди будуть шукати інші шляхи для отримання кваліфікації та навичок. Якщо говорити про вищу освіту як знання, то за весь період незалежності ми спостерігаємо, що вища освіта – це єдиний чинник, який знижує ризики бідності.
Навіть якщо людина не працює за набутою спеціальністю, однаково, вона має більше шансів заробити. Навіть сім’я, у якій є хоча б одна людина із вищою освітою, має нижчі ризики бідності. Можливо, це частіше можна пояснити кращою адаптивністю осіб, які все-таки отримали якусь освіту. Вони краще реагують на зміни в середовищі, їм легше орієнтуватися в тому ж пошуці роботи і, звичайно, роботодавці віддають перевагу людям з більш високою освітою".
Втім, експертка додає, що ризики бути бідними у людей, які працюють та не працюють, практично однакові. Бідність не визначається за основним джерелом доходів. Сумуються всі доходи. А в такому суспільстві, як наше, де у людей є дві реальності - світла й темна, частіше доходи, які є основними за офіційним статусом, дають людям лише можливість виживати.
Фото - УНІАН
