"З точки зору банків виселення людей з квартир, за які заборгували, є нормальним заходом. Але проблема в тому, що якщо це стає масовим і всі боржники раптом позбудуться своїх квартир, то банки перестають бути просто банками, а стають компаніями, які мають керувати нерухомістю. Для них це є не профільним активом, тому вони намагатимуться ці квартири десь перепродавати. Оскільки це буде масовий викид квартир на ринку, це спричинить падіння цін на ці квартири і банки все одно не зможуть взяти всі гроші, які їм належать", – розповів Володимир Вахітов.
З іншого боку, як підкреслив експерт, це може спричинити соціальний вибух, тому що люди, беручи в 2007-2008 роках кредити у валюті, до кінця не розуміли, що вони роблять: "Не було розкрито всі ризики, тому банки, які видавали ці кредити, також мають нести частину цих ризиків на собі, а не намагатися їх повністю скинути на боржників.
З 2007-2008 року банки заробляли гроші на доларових кредитах і коли вони почали роздавати кредити наліво й направо, вони порушували певні норми фінансової стабільності і НБУ також не дивився на структуру боргів цих банків, бо інакше вони б просто не дозволили брати ці борги".
"Тому зараз є сенс розподілити ці борги між боржниками і банками, а безнадійні борги, мабуть, краще списати або зменшити боргові навантаження. А державі є сенс частково допомогти як банкам, так і людям: не ставити мораторії, а запровадити регулювання про те, що частково такі борги можуть списуватися. Бо з економічної точки зору не буде краще, якщо банки отримають квартири боржників, а люди опиняться на вулиці", – пояснив Вахітов.
Також професор Київської школи економіки досить скептично висловився на рахунок обіцянки Володимира Зеленського запровадити дешеву іпотеку на житло: "Я не розумію, звідки ми на неї братимемо гроші. Вартість іпотеки залежить від інфляційної ставки, а президент обіцяє з одного боку дешеву іпотеку, а з іншого боку каже, що треба девальвувати гривню. Ці дві речі не збігаються. Я не вірю в дешеву іпотеку: можна надрукувати гроші для неї на один рік, але після цього буде інфляція і дешева іпотека не буде нічого означати".
Наостанок Володимир Вахітов зазначив, які норми вартувало б внести в проєкт закону щодо боргів за валютними кредитами у новій редакції: "Найкраще, що потрібно новій редакції закону з економічної точки зору – це забезпечення можливості реструктуризувати борги і можливість для банків часткового списання боргів. Також є сенс абсолютно чітко прописати якісь часові інтервали, в яких захист від банків буде діяти".
Фото: pixabay
