Від 3 вересня страйкують працівники приватних рудних шахт Криворізького залізорудного комбінату. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив голові Дніпропетровської ОДА ініціювати тристоронню раду та почати соціальний діалог за участі профспілки, роботодавців і керівництва області.
Про ситуацію на приватних рудних шахтах та вимоги, які висувають робітники розповідає Михайло Волинець: "До складу комбінату входить 4 шахти. На всіх чотирьох копальнях люди знаходяться під землею у досить складних умовах. Страйкарі вимагають від власників шахт виконання семи пунктів. Перша і найголовніша вимога – це підвищення заробітної плати усім працівникам підприємства. По-друге, страйкарі вимагають звільнити генерального директора комбінату пана Новака. Кілька днів тому пан Новак ще погоджувався на підвищення зарплати робітникам, які на разі становлять 7-8 тисяч гривень, але на сьогодні ці домовленості знівельовані. З 2013 власники шахт не проводили індексацію заробітних плат".
На питання, чому шахтарі отримують таку низьку заробітну плату Максим Гардус зазначає: "Криворізький комбінат і відповідно гірничо-видобувні потужності мають специфічну структуру власності, кінцевими бенефіціарами яких є Рінат Ахметов та Ігор Коломойський. Ці дві людини відомі палкими почуттями одне до одного. Проблема низької зарплати пов’язана з конфліктом між профспілками, робітниками і приватними власниками. Зарплата завжди була компромісом між небажанням платити одних і небажанням отримувати мало інших. Для цього проводяться перемовини, страйки. Страйк – це вимушений захід, коли роботодавці не погоджуються на підвищення зарплати. Чому вони так роблять? – Тому що вони так можуть зробити. Будь-який власник хоче мінімізувати свої витрати. Це мінімізація витрат на зарплату, соціальні виплати та, що дуже важливо, охорону праці. У нас дуже високі показники травматизму в гірничо-видобувній галузі навіть порівняно з іншими країнами Східної Європи".
Максим Гардус пояснює, які права мають страйкарі та чому їх не можуть просто звільнити: "Зараз є кодекс законів про працю. Права найманого працівника досить захищені. Право на страйк з’явилося в першій половині 20 століття. Тобто законом встановлена норма про те, що оголошується страйк. Про це повідомляють державні органи. Страйкуючих за те, що вони страйкують звільняти не можна. Крім того, зараз у видобувних галузях, враховуючи відкриті кордони з Європою, не такий вже й гарний ринок роботодавців, як кілька років тому. Не так вже легко звільненого кимось замінити. Тому небезпеки звільнення немає. Інша небезпека криється у перемовинах. Хто поставить які умови і хто в них виграє покаже їхній хід. Держава лише забезпечує за законом медіацію, тобто посередництво у цьому процесі".
Фото GMK center
