"З цієї ситуації треба виходити терміново, тому що ми вже маємо проблеми і з нашими західними партнерами, і в контексті місцевих виборів. З’явилася інформація, що з цим закритим реєстром не можна буде проводити відповідну спецперевірку тих людей, які були обрані на посади голів обласних і районних рад. І це насправді дуже серйозна проблема. Тому те, що сьогодні президент терміново скликав РНБО ─ це потрібний крок, але він вже трохи запізнілий. Треба терміново подавати відповідні законопроекти до Верховної Ради, збирати депутатів і вони повинні термінового голосувати, аби через внесення змін до законодавства виправити ту колізію, яка в нас станом на сьогодні є", ─ зазначив Ігор Рейтерович.
Політолог не впевнений, що "рішення КСУ було повною несподіванкою для президента".
"Як мінімум, може бути дві версії. З одного боку, вони не думали, що так швидко все буде розглянуто і буде саме таке рішення. Хоча по попередніх рішеннях Конституційного Суду стосовно того ж Національного актикорупційного бюро було зрозуміло, що суд може зайти достатньо далеко у своїх рішеннях. Другий момент ─ це те, що прекрасно розуміли, що буде така ситуація, і тепер на неї будуть певним чином реагувати, але найголовніше ─ в якому форматі. Тому що мова певним чином йде про встановлення контролю, зокрема над антикорупційними органами. У нас буде новий очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, незрозуміла ситуація з НАБУ та Вищим антикорупційним судом. І зараз можуть бути зміни безпосередньо в НАЗК. І саме через те, що буде подано у Верховну Раду, буде залежати, хто очолить ці органи і як вони тепер будуть займатися боротьбою з корупцією в Україні", ─ пояснив він.
Читайте також ─ Титич про рішення КСУ: судова влада в Україні фактично мертва, суспільство має відреагувати на цей "цинічний треш"
Рейтерович припустив, чому КСУ міг ухвалити таке рішення.
"Я так розумію, їх збурив і розхвилював безпосередній контроль НАЗК над діями суддів. Вони вважають це зазіханням виконавчої влади на судову і кажуть про те, що в жодній країні світу цього не існує. Це є небезпекою, тому треба прибрати. Міністр юстиції вже заявив, що це можна зробити через створення окремого механізму, що самі судді будуть контролювати суддів, хоча тути деякої логіки немає. Ми повертаємося до корпоративної замкнутої структури, що не є добре. Але для вирішення терміново цієї проблеми таке попереднє рішення можна прийняти. Можливо, в оточенні президента просто не вистачає правників, які могли б порадити, що насправді можна швидко це зробити. Хоча б на певний період часу, аби до нас не було ніяких звинувачень з боку партнерів, оскільки це призупиняє безвізовий режим і наступні транші МВФ. Гроші для нас зараз є вкрай важливими і потрібними. Тому треба було б це рішення швидко зробити і провести, аби убезпечити себе від втрати цих траншів", ─ сказав Рейтерович.
На цю тему ─ Заколот суддів чи захист конституційних прав: як КСУ знищує антикорупційну реформу
Політолог припустив, що у парламенті може не вистачити голосів для вирішення цієї ситуації.
"Часу насправді дуже мало, але є одна суто політична проблема: чи вистачить голосів у Верховній Раді під подібне голосування. У мене є сумніви, тому що як мінімум фракції "ОПЗЖ" і "За майбутнє", які були ініціаторами подання цього документу в КСУ, цю ініативу підтримають. Також у Коломойського є вплив на значну частину "Слуги народу". І чи дадуть вони голоси за повернення цього контролю з боку НАЗК над деклараціями депутатів, я далеко не впевнений. Тим паче, "Слуги народу" за той рік, що вони перебувають у ВР, продемонстрували колосальну зміну свого майнового стану", ─ прокоментував він.
"Це додатковий удар по іміджу влади. Хоча я розумію, що для багатьох народних депутатів це рішення насправді є позитивним. Тому що навіть якщо вони проголосують у ВР і несуть оновлені зміни, відповідно повернуть кримінальну відповідальність за не доброчесне декларування статків, то воно не буде розповсюджуватися на всі ті випадки, які є зараз. Тобто всі ті справи, які є, будуть скасовані. І до них повернення не буде. А там більше 110 справ, з яких близько 10 безпосередньо стосуються народних депутатів. І по декількох вже є рішення суду. Тому для багатьох це буде надзвичайно вигідно, бо вони починають з чистого аркуша, а все те, що вони накопичили до нього, не буде підпадати під моніторинг та перевірки. Тому, можливо, десь в Офісі президента була ідея таким чином перезавантажити систему і отримати над нею більше контролю, але тепер цим перезавантаженням скористаються люди, які по суті є корупціонерами. Окрім того, я боюся, аби не було відкату назад. Тобто декларування повернуть, але не у тому форматі, як це було", ─ додав політолог.
Щодо місцевих виборів, Рейтерович вважає, що "треба ухвалити якесь окреме рішення у Верховній Раді, аби надати доступ до спецперевірок, щоб органи могли їх провести. Але тут може бути політичний момент, пов'язаний з тим, що переможцями цих виборів в основному не є представники "Слуги народу". Тому можуть бути якісь торги: "ми голосуємо за рішення, допускаємо, призначаємо, але за умови, що ми відповідним чином сформуємо коаліції у місцевих органах влади".
Читайте також ─ Тетяна Козаченко про звільнення Ситника та про небезпеку гучних посадок, ініційованих Зеленським
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК.
Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.
Окрім того, НАЗК повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
Фото: УНІАН
