"Якщо говорити про нинішнє загострення, то воно коріниться ще у 2017 році, коли Угорщина вперше оголосила про те, що блокуватиме діалог Україна-НАТО через те, що Україна ухвалила закон про освіту із статтею 7, яка говорить про українську як мову освіти. Це тривалий конфлікт, який мав свої піки і певні спади, і щоб його врегулювати, доведеться докласти чимало зусиль", – розповів Сергій Герасимчук.
За словами експерта, Угорщина під час останньої ескалації, пов’язаної із обшуками в угорських організаціях Закарпаття, перетнула цілу низку червоних ліній: "По-перше, вочевидь це була надмірна реакція і це стало очевидно для всіх. Обшуки, звісно, варто було скоординувати з СБУ та МЗС, а міністерство було готове до того, що йому доведеться вести діалог. Я припускаю, що така комунікація іноді хромає: так було і з ухваленням закону про освіту, коли про нього, особливо про правки з голосу, дізналися уже під час голосування в залі. МЗС постфактум мало пояснювати нашим партнерам про що йдеться, проекту закону не було оприлюднено і обговорено із західними партнерами. Власне тоді це спричинило проблеми і з Угорщиною, і з Румунією, і з низкою інших держав. Ту проблему було владнано, але зараз ми маємо більш-меш ту саму ситуацію".
"Правяча в Угорщині партія "Фідес" зайшла дуже далеко своїми заявами про те, що йдеться про передумови громадянської війни. Для всіх, хто живе в Україні, цілком зрозуміло, що передумов для громадянської війни на Закарпатті немає. Буквально кілька тижнів тому на Закарпатті було проведено велики форум, який називався "Re:Open Закарпаття" і до нього готувалося соціологіне дослідження, яке показало, що сепаратистських настроїв там немає. Відповідно і якихось підстав для громадянської війни теж немає. Угорська партія просто в такий спосіб повторювала наратив, який поширює РФ, і це був перетин червоної лінії. Запит до НАТО, до ОБСЄ теж був перетином червоних ліній", – пояснив Герасимчук.
Експерт зазначив, що якщо говорити про угорсько-російські відносини, то вони є доволі теплими, особливо, якщо порівнювати з іншими державами ЄС: "Безумовно, що Угорщина підтримує політику санкцій, водночас це не заважає угорському прем'єр-міністру регулярно зустрічатися з президентом Росії Володимиром Путіним. Путін і Орбан зустрічалися впродовж останніх 5-6 років значно частіше, ніж Путін з будь-яким іншим лідером ЄС".
"Другий момент – це те, що Росія активно інвестує в Угорщину, зокрема, в ядерну електростанцію в міста Пакш. Це один з фундаментальних проектів між Угорщиною та Росією", – розповів Сергій Герасимчук.
Наостанок експерт розповів, що зараз Угорщина і Польща блокують ухвалення європейського бюджету на наступні сім років, включно з ухваленням так званого "ковідного" фонду, який мав би допомогти державам, що найбільше постраждали: "Угорщина робить це виключно через те, що ЄС наголошує на тому, що отримувати кошти з цього бюджету можуть тільки ті держави, які дотримуються верховенства права. В Угорщині цього, вочевидь, немає, адже там поступово зростає авторитарний режим Орбана, де він контролює більшість медіа, має більшість в парламенті та фактично говорить від імені Угорщини в цілому".
"Угорці мають зіпсовані відносини з ЄС, зіпсовані відносини з Україною. І, звичайно, що в таких умовах Угорщина намагається шукати держави, з якими може співпрацювати. Серед них є, передусім, РФ, а також Китайська народна республіка, яка теж досить непогано присутня в угорській економіці", –підсумував Герасимчук.
Фото: 5 канал