Від захисту журналістів до порядку виїзду дітей за кордон: експерт проаналізував актуальні депутатські ініціативи

Від захисту журналістів до порядку виїзду дітей за кордон: експерт проаналізував актуальні депутатські ініціативи

Минулого тижня у Верховній Раді з'явився новий законопроєкт, яким депутати пропонують карати за образу журналістів, акредитованих при Верховній Раді. Народні обранці також хочуть заборонити вхід до Верховної Ради без ковід-сертифікату і змінити процедуру тимчасового виїзду дітей за кордон. Більше про актуальні депутатські ініціативи в ефірі Українського радіо аналітик Центру спільних дій Олег Савичук.

0:00 0:00
10
1x

Про відповідальність за образу журналістів

Що змінює законопроєкт:

По-перше, дозволяє журналістам або представникам ЗМІ звернутись з заявою до Комітету з питань свободи слова, якщо нардеп у приміщеннях Верховної Ради виголошує образливі слова на їхню адресу.

По-друге, Комітет з питань свободи слова перенаправляє звернення до регламентного комітету, який може рекомендувати парламенту позбавити такого нардепа права брати участь у не більше ніж п’яти пленарних засіданнях.

По-третє, остаточне рішення про позбавлення права брати участь у пленарних засіданнях ухвалює парламент без обговорення.

"Цю ініціативу, з одного боку, оцінюю позитивно, оскільки питання якісно доброго ставлення народних депутатів до журналістів і належної поведінки парламентарів — є одним із найбільш показових результатів роботи парламенту і самих народних депутатів. Якщо депутати б'ються, матюкаються або здійснюють неналежні речі на своєму робочому місці, і люди це бачать, це прямо впливає на авторитет Верховної Ради, самого депутата і партій. Відповідно якщо запроваджуються якісь механізми, які будуть карати народних депутатів, які поводять себе неналежним чином, то це добре.

Проте є питання до того, що сама ініціатива є дуже ускладненою. Там необхідно звернення журналіста, розгляд у Комітеті з питань свободи слова, за тим розгляд у Комітеті з питань регламенту і лише потім остаточне голосування Верховної Ради, за наслідками якого теоретично народного депутата можуть позбавити можливості брати участь у засіданнях на 5 днів. Як на мене, ця процедура є дуже довгою і в ідеалі контрольний комітет, тобто Комітет з питань регламенту, сам мав би мати механізми для того, щоб ініціювати розслідування та покарання депутатів, які своєю неналежною поведінкою підставляють не тільки себе, а й парламент як такий",  —  зазначив Олег Савичук.

Аналітик додав, що "такі рішення, як правило, одразу виносяться на голосування без обговорення, тому ця парламентська процедура не буде займати дуже багато часу. Крім того, самі нардепи будуть зацікавлені в тому, щоб покарати депутата, який прямо впливає на їхній авторитет".  

Про доступ до Верховної Ради лише за наявності сертифікату про вакцинацію або негативного ПЛР-тесту

Ініціатива дозволяє доступ до адміністративних будівель Верховної Ради нардепів, їхніх помічників, працівників апарату, членів уряду, представників центральних органів виконавчої влади, державних органів та органів місцевого самоврядування, журналістів виключно за наявності одного з документів: підтвердження вакцинації від коронавірусу; іноземного COVID-сертифіката, негативного результату тестування на коронавірус ПЛР-тестом, проведеного за 72 години до засідання, або експрес-тесту на визначення антигену, проведеного за 48 годин; довідки від лікаря про одужання від коронавірусу, якщо особа перехворіла не більше як за 6 місяців до пред’явлення документа.

"Сама ініціатива виглядає гарною лише на фоні того, що в нас є пандемія, що дуже багато людей хворіють і щодня ми бачимо все нові рекорди. Хоча на практиці, я думаю, ніде в Конституції не написано, що парламент може визначати якісь додаткові вимоги до народних депутатів щодо їхнього допуску до зали пленарних засідань або до будівлі Верховної Ради. І якщо забрати фон пандемії, то ми просто побачимо, що ініціюються додаткові механізми, які будуть впливати на окремих народних депутатів та які будуть обмежувати доступ до їхньої роботи.

Ми також можемо зробити висновки, що урядова програма стосовно інформування населення про необхідність вакцинації не діє не те що на значну частину громадян, а й народних депутатів, які не вакцинуються, бо мають свої забаганки і не хочуть. Це свідчить, що уряд не справляється зі своїм завданням".

Щодо того, чи є ймовірність перенесення засідань парламенту в онлайн-режим, то Савичук вважає, що це є малоймовірним.

"Парламент — це місце, де має публічно відбуватися дискусія, де люди мають ухвалювати консенсусні рішення. Якщо перенести це в онлайн, то це означає позбавити народних депутатів можливості впливати на процеси, поставлення певних процесів в автоматизм і позбавлення права опозиції впливати у майже позарегламентний спосіб на процес ухвалення рішень, наприклад, блокування трибуни. Якщо перевести в онлайн, то як потім довести, що дійсно депутат проголосував за той чи інший проєкт, чи не проголосував це його помічник, чи не було на нього тиску тощо. І потім ми вже не будемо дивуватися, що підтримку у 300-400 голосів знаходять дуже сумнівні ініціативи. Я думаю, що ця ініціатива гіпотетична і впровадити відповідну процедуру в регламенті буде дуже важко. Це утопія, і я думаю, що цього не буде", — сказав аналітик.

Про зміну порядку тимчасового виїзду дітей за кордон 

Законопроєкт пришвидшує отримання дозволу другого з батьків на тимчасовий виїзд дитини за кордон та враховує інтереси дитини. 

Передбачено, що тимчасовий виїзд за кордон дітей до 16 років у супроводі одного з батьків здійснюватиметься або за згодою другого з батьків, або у визначених випадках без такої згоди; після звернення другий із батьків протягом 10 днів має або надати згоду, або письмову відмову з зазначенням причин. 

Згода не буде потрібна у таких випадках: смерті другого з батьків або оголошення його померлим, позбавлення батьківських прав, якщо другий із батьків іноземець або особа без громадянства, заборгованості з аліментів сумою за понад три місяці та рішення суду про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України.

"Нещодавно було рішення Європейського Суду з прав людини проти України, де суд вказав, що у спорах стосовно виїзду дитини за кордон або загалом прав дитини першочергово має ставитися інтерес дитини, а вже потім інтерес будь-кого з батьків. Відповідно, якщо дитина хоче поїхати навчатися за кордон, вона неповнолітня, і другий з батьків не дає своєї згоди на це, то необхідно йти в суд, щоб той керувався конкретно інтересами дитини. 

В Україні є дві проблеми стосовно виїзду дітей за кордон. По-перше, досить часто другий із батьків не хоче надавати згоду на виїзд дитини за кордон, тому що керується власними меркантильними інтересами, наприклад, хоче здобути якісь переваги, зокрема частіше бачитися з дитиною, ніж це було домовлено, або отримати грошову винагороду за це тощо. Відповідно, він просто зловживає для того, щоб не допустити виїзд дитини за кордон. Друга проблема полягає в тому, що в Україні є досить багато заробітчан, які їдуть за кордон, створюють собі там сім'ї, вже маючи дітей і сім'ї в Україні. Потім вони приїжджають сюди з наміром забрати дітей за кордон, не попросивши дозволу у своєї другої половинки, яка перебуває в цей час в Україні, зокрема підробляючи рішення, заяву і згоди. Як наслідок, другі з батьків позбавляються права впливати на виховання своєї дитини, оскільки вона буде десь за кордоном, а також з цього випливає питання національної безпеки, адже фактично відбувається викрадення громадянина України.

Ця ініціатива теоретично полегшує шлях звернення до суду, у разі якщо другий із подружжя не надає згоду на тимчасове вивезення дитини за кордон, а також збільшує перелік підстав, коли цієї згоди не потрібно отримувати. Крім того, якщо перший з батьків звертається до другого і не отримує протягом десяти днів відповіді, то відбувається звернення до суду, який в полегшеному процесі розгляду одразу ухвалює відповідне рішення. Якщо ж другий з батьків не надає першому згоду, але при цьому аргументує, чому так робить, то у цьому випадку суд враховує це під час рішення і може так само відмовити у наданні дозволу", —  прокоментував Савичук. 

Фото: УНІАН