Усі як на долоні. Експерт про обов’язкову паспортизацію SIM-карт

 Усі як на долоні. Експерт про обов’язкову паспортизацію SIM-карт

І хоч сьогодні абоненти в Україні отримують послуги мобільного зв’язку анонімно — кожен охочий може придбати SIM-карту без паспорта, все ж здебільшого номери прив’язані до конкретних осіб через банківські послуги. Про те чи потрібно запроваджувати обов'язкову реєстрацію постачальників електронних комунікаційних послуг, Українське радіо дізнавалося в Ігоря Самоходського, керівника сектору "ІТ та Телеком" Офісу ефективного регулювання BRDO.

"Паспортизація" SIM-карт — нововведення чи формальність? 

Це нововведення, оскільки прив’язувати SIM-карту чи ні до банківського рахунку є правом користувача. І на таку опцію розповсюджується банківська таємниця — банк не має права на розповсюдження інформації про власників телефонних номерів.

Тому новація про зобов’язання кожного абонента реєстрації SIM-карти дійсно є нововведенням.

Власне, персоніфіковані абоненти контрактних електронних комунікаційних послуг уже є зареєстрованими, в Україні таких уже є 15-20%. Проте, ці люди здійснили цей вибір добровільно.

Особисто я та наш офіс ефективного регулювання BRDO проти такої парламентської ініціативи в Україні, оскільки це є позбавленням права люди анонімно користуватися номером телефону.

Про те чи захищатимуть персональні дані клієнтів мобільні оператори після обов’язкової реєстрації

Хочу підкреслити, що зараз у новинах фігурує інформація про те, що вже з 1 січня абоненти повинні реєструвати свої SIM-карти. Але це не є правдою.

Закон "Про електронні комунікації", який набирає юридичної сили з 1 січня 2022 року не містить такої норми. У ньому навпаки прописано, що абоненти мають право бути анонімними. 

Проте, є проекти щодо обов’язкової паспортизації абонентів, які готують депутати та вносять періодично на слухання до Парламенту, після чого їх відкликають. 

З чим пов’язані ініціативи обов’язкової паспортизації SIM-карт

Існує аргументація, що паспортизація SIM-карт допоможе захистити абонентів від шахрайських схем. Проте, на мою думку, вона не є цілком справедливою. Досвід РФ, де є запровадженою така обов’язкова паспортизація, показує, що ця опція не допомогла захистити абонентів від шахраїв. То чому це мало б спрацювати у нас?

Усі інструменти задля захисту абонентів — від того ж спаму або списання коштів, не працюють належним чином. Майже кожен українець є абонентом і отримує спам на свій телефон навіть від тих же самих операторів мобільного зв’язку. Ніхто не захищає абонентів насправді. Тому ні держава, комітети чи депутати робити цього не будуть.

Чому ж тоді вони так хочуть ідентифікувати власників телефонних номерів? Існує думка, що в такий спосіб силові служби хочуть мати спрощений доступ до інформації про власників телефонних номерів.  

Якщо досі в процесі досудового розслідування правоохоронці звертаються до операторів мобільного зв’язку щодо отримання наявної інформації про власників SIM-карт, то з обов’язковою "паспортизацією" SIM-карт ця процедура максимально спроститься, оскільки база власників телефонних номерів стане зручною у користуванні, великою і дуже доступною. 

Якою може бути альтернатива, щоби боротися з кіберзлочинністю та водночас не зобов’язувати абонентів реєструвати SIM-картки

Насамперед я хочу повторити, що не вважаю, що ініціатива реєстрації абонентів допоможе запобігти шахрайським діям та розв’яже проблему з кіберзлочинністю, і допоможе захистити абонентів. 

В Україні така кількість проблем, розв’язанням яких не займаються, а створені органи ще й додатково погіршують абонентський стан своїми рішеннями. Тому я не погоджуюся з тезою, що така ініціатива призведе до захисту абонентів.

З кіберзлочинністю є чимало проблем. Що стосується захисту абонентів, то слід покращувати операторські процедури, зокрема спосіб заміни SIM-карт. І боротися  іншою стороною — шахраями, які вчиняють злочинні дії. 

Паспортизація SIM-карт діє у Польщі, РФ, Туреччині та ще деяких Європейських країнах. У Росії ця опція не розв’язала проблеми з кіберзлочинністю. При чому масштаб цієї проблеми у РФ є значно більшим, ніж в Україні. Натомість силові органи РФ та Туреччини у такий спосіб отримали легкий доступ до інформації про те, кому який номер телефону належить. Тому мені здається, що контроль за абонентами є однією із мотивацій для такої обов’язкової реєстрації. 

Проте, кожен абонент за бажанням, якщо вважає, що ідентифікація допоможе йому себе захистити, все ж може пройти персоніфікацію добровільно. Для цього слід звернутися до операторського центру з документами або електронним шляхом з електронно-цифровим підписом на сайті оператора пройти таку ідентифікацію.

Фото: Pixabay.com.ua