"Я б не звертала великої уваги на кількість років, які отримали засуджені, адже за великим рахунком кількість років могла бути яка завгодно – і 20, і 50 років. На сьогоднішній день в Білорусі не існує жодного правосуддя і судді зроблять все, що їм накажуть згори. Тому до вироків треба ставитися так, як ми загалом ставимося до всієї ситуації – все, що відбувається, є поза межами закону. І ми не заспокоїмося до того часу, поки ситуація не буде змінена в кращу сторону", – розповіла Поліна Бродік.
За її словами, адвокати політв'язнів намагалися працювати в межах закону, проте це не змінило кінцеву ситуацію: "Сьогодні правозахисники можуть констатувати, що в Білорусі порушуються права людини, людей піддають катуванням у в’язницях та змушують зізнаватися в тому, чого вони не вчиняли. А судді не виконують свої прямі обов’язки".
"Тому наша справа зараз – не обдумувати, якими мають бути судді, а робити все, щоб міжнародні кампанії на підтримку білоруських політв'язнів не зникали, а приносили плоди в різних форматах, зокрема, у вигляді тиску з боку демократичних країн Заходу", – додала активістка.
Разом з тим, як зауважила Бродік, не всі ув’язнені білоруси, які постраждали через супротив Лукашенку, проходять саме за політичними статтями. Це, зі свого боку, ускладнює захист в’язеів в міжнародних інстанціях: "Проте правозахисники, подаючи документи в міжнародні інстанції, перш за все користуються наявними підставами, доказами. Коли навіть відомо, що людина переслідується не за політичними статтями, проте видно, що підстав для переслідування загалом немає, ці справи також можуть розглядатися, як і всі інші".
"Якщо керуватися інформацією, яку надає правозахисний центр "Весна", то в Білорусі офіційно є 929 політичних в’язнів, але ця цифра не остаточна. По-перше, є люди, які не хочуть потрапляти в цей список, бо, наприклад, мають родичів, які залишаються на волі, і вони бояться, що їх також будуть переслідувати. Більше того, ми не можемо бути впевненими в тому, що всі подібні справи загалом потрапили в поле зору правозахисників. Тому, вірогідно, ця цифра значно більша", – розповіла Поліна Бродік.
Вона додала, що з темпами, з якими кількість політичних в'язнів в Білорусі збільшується, до кінця року в країні буде більше тисячі ув’язнених за політичними мотивами.
Принагідно координаторка Free Belarus Centre зауважила, що для білорусів, які позбавлені волі через політичні переслідування з боку режиму Лукашенка, є дуже важливим відчуття, що про них не забули: "Для тих, хто зараз сидить у в’язниці, головне – аби їх підтримувати, щоб вони розуміли, що про них не забули. Тому кожен з нас може просто писати листи. Ця ситуація справді дуже подібна з тією, яка є зараз в Україні з вашими політв’язнями, які знаходяться в Криму та Росії".
"Що стосується політиків, то і Захід, і влада Білорусі обмірковують питання політв’язнів. Людське життя часто стає предметом торгів, коли обговорюються економічні питання. За минулий рік ми не бачили, що Білорусь просто так в обмін на щось, наприклад, послаблення економічних санкцій випускала в’язнів. Але ми знаємо, що в самій Білорусі провладні активісти стримують політв'язнів писати до Лукашенка листи про помилування. Далеко не всі на це погоджуються, тому що люди не визнають себе винними і не хочуть таким чином виходити на свободу. Але були й випадки, коли з тюрми визволяли журналістів", – розповіла активістка.
Разом з тим, на думку Поліни Бродік, з боку Заходу єдиним шляхом, який міг би бути аргументом в діалозі з Білоруссю, залишаються санкційні заходи.
Фото: DW
