Митрополит ПЦУ Епіфаній вважає, що вести розмови сьогодні про перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня — зарано. Оскільки чимало вірян виступає проти. Перенесення дати стане можливим після того, як до цього дозріє Церква та віряни: "Коли Церква дозріє, коли віруючі народу цього дозріють, то звичайно буде ухвалено відповідне рішення". А також, на його думку, такі поспішні зміни сьогодні можуть спонукати до ще одного розколу.
Водночас соціологи зазначають, що в динаміці впродовж останніх 5 років, зменшилася кількість противників перенесення дати святкування Різдва — з 69% до 58%, а кількість прихильників зросла — з 15% до 26%, — прим.ред.
Звідки у церковних календарях з’явилася різниця у 13 днів, і коли саме виникла плутанина та роздвоєння у датах?
"Для всіх християн дата святкування Різдва є єдиною — 25 грудня, різняться лише календарі, за якими живе та чи інша Церква. Тому називати це "плутаниною" — не варто
Проблема полягає у тому, що спершу Різдво Христове не святкували. Лише від IV століття є згадки про те, що більшість Церков вирішили святкувати Різдво 25 грудня.
Але, наприклад, Вірменська Церква, продовжила святкувати Різдво 6 січня. І як давні християни святкували водночас і Богоявлення (Хрещення Христа) і Різдво Христове.
Так Церкви й святкували в давнину. А потім спробували все-таки більш точно визначити, коли народився Христос. І умовною датою було обрано 25 грудня, оскільки немає жодних згадок у Біблії, ні в будь-яких інших документах, коли саме народився Христос. Тому ця дата є швидше символічною. І як будь-який символ, ця дата закріпилася історично.
У ті часи Церква формувалася в просторі Римської імперії, в якій існував юліанський календар, названий на честь Юлія Цезаря. Юлій Цезар прийняв його у 45-46 рр. до н.е., взявши за зразок давньоєгипетський календар, який є сонячним, але не точним, у порівнянні з астрономічним календарем. Тому наприкінці XVI століття Папа Римський Григорій XIII проводить календарну реформу, запровадивши "григоріанський календар", який є більш точним. Уже тоді, у 1582 році, розбіжність між юліанським календарем та астрономічною датою складала 10 днів.
Основна частина Західних Церков — католицькі та протестантські, прийняли саме цей календар. До XX століття різниця між юліанським та григоріанським календарем уже була доволі значущою. А у 1924 році православні Церкви вирішили перейти на новоюліанський календар, він є більш уточненим і ще довго збігатиметься з григоріанським. Фактично він є більш уточненим.
Але й досі деякі Церкви живуть за традиційним юліанським давнім календарем. Зокрема це Російська Православна Церква, Грузинська, Сербська, Єрусалимська і Українська. Україна, опинившись у цьому культурному просторі, святкує Різдво Христове за юліанським календарем. Українські греко-католики теж підтримали цю дату, щоби не вирізнятися поміж інших християн України. Хоч католицький світ і святкує за григоріанським календарем", — пояснює Ігор Козловський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України, Президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
Коли виникають дискусії про зміну дати святкування Різдва, то мова йде не лише про Різдво, а загалом про перехід на новий точніший календар. Якщо ж Церква втілить цю зміну, то віряни святкуватимуть не лише Різдво 25 грудня, змістяться й інші великі церковні свята. Нам потрібна зміна дати святкування Різдва чи повна календарна реформа?
"Звісно, мова йде про повну календарну реформу.
Змістяться в календарі свята Миколи Чудотворця, Водохреща, Покрови та інші. Це потягне за собою чимало нових проблем, зокрема і для держави. Наприклад, для українців на національному рівні 14 жовтня — Покрова, є особливим днем. Це День захисника, День козацтва та День УПА. Внаслідок цієї реформи треба буде вибирати, чи переносити релігійне свято, а національні залишити, чи зміщувати на іншу дату всі разом. Адже символічний зв’язок із Покровою уже буде розірвано.
Тому до переходу на новий календар слід ставитися обережно", — наголосив Ігор Козловський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України, Президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
Про результати дослідження, проведеного з 20 до 22 грудня 2021 року щодо зміни динаміки впродовж останніх 5 років щодо кількості противників та прихильників перенесення дати святкування Різдва Христового в України
"Сьогодні ми спостерігаємо позитивну динаміку щодо зростання кількості прихильників ідеї перенесення святкування Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня.
Основною причиною такого явища є те, що 25 грудня уже фактично стало національним державним святом. Цей день у нас є вихідним. За даними опитування 18% українців святкують Різдво двічі — 25 грудня та 7 січня. Лише 25 грудня — 4% опитаних українців, а 7 січня — 70% українських християн.
Також вплинуло те, що ця тема є активно обговорюваною у ЗМІ й чимало людей уже намагаються святкувати два Різдва. Цьогоріч це навіть вплинуло на те, що поміж улюблених зимових свят, уперше за нашу історію дослідження, Різдво було обрано святом № 1 та обігнало Новий рік. Раніше першу позицію почесно займав Новий рік, згодом ці свята вирівнялися в голосах, а сьогодні Різдво випередило Новий рік", — розповів Любомир Мисів, заступник директора української соціологічної групи "Рейтинг".
За словами Любомира Мисіва, найбільшими прихильниками перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня є мешканці Заходу України та мешканці Києва. І хоч ці групи населення є доволі полярними з точки зору ціннісних чи ідеологічних міркувань, їхні думки щодо Різдва збігалися. Оскільки Київ є космополітичним містом, яке орієнтується на загальносвітові тенденції, а на Заході України значною масою вірян є саме греко-католики, які здебільшого і виступають за ідею святкування Різдва 25 грудня.
Найбільшими противниками перенесення святкування Різдва є консервативні православні Московського патріархату.
Наскільки традиції (не лише традиція святкування Різдва Христового) є непохитними в людській свідомості?
"Традиції є змінними, але цей процес дійсно потребує часу.
Також їх можна змінювати цілеспрямовано, першочергово вдаючись до певних інформаційних кампаній.
Якщо говорити про проблему перенесення дати святкування Різдва Христового, то варто згадати ситуацію, що виникла по завершенню Першої світової війни, на початку XX століття. Деякі християнські Церкви прийняли вольове рішення перейти на григоріанський календар, внаслідок чого вони зіткнулися з тим, що певна частина людей намагалися триматися за "традиції", тому що релігійна форма була важливішою за суть. Так і виник розкол у суспільстві.
Те ж може відбутися й в Україні, якщо не грамотно провести цю календарну реформу", — наголосив В’ячеслав Агеєв, релігієзнавець та психолог.
Фото: pon.org.ua
