З чого починалася епідемія "свинячого" грипу
Про "свинячий" грип, як називали каліфорнійський вірус, та його епідемію попереджали ще навесні 2009 року. І уряд до неї готувався, закуповуючи необхідне обладнання та препарати. Проте осінній сплеск захворюваності виявився сильнішим, ніж очікували.
Тоді ввели низку обмежень: забороняли проводити масові заходи, вибірково запроваджувався карантин у деяких областях, закривалися ринки, вводився масковий режим, а школярів та студентів відправили на тритижневі канікули. Громадяни кинулися купувати ліки та захисні маски, на що аптечні мережі відреагували підняттям цін.
Тож уряд зафіксував ціни на "Терафлю", який став дефіцитним внаслідок паніки. Також з Держрезерву взяли 6 млн м² марлі (а потім ще 10 млн м²) для пошиття й роздачі масок населенню. У медичні заклади доставили потрібні ліки, а громадські місця почали дезінфікувати. Правда ж, нагадує 2020 рік?
Юлія Тимошенко та "свинячий" грип
Юлія Тимошенко восени 2009 року була прем’єр-міністеркою України та брала участь у президентських виборах. "Свинячий" грип став для неї однією з червоних ниток виборчої кампанії.
У перші ж дні Тимошенко виступила з телевізійним зверненням до українців. Вона водночас і просила дотримуватись карантинних обмежень, і казала про те, що грип не загрожує летальними наслідками, а жорсткі заходи вживаються на випередження. Ось про що тоді розповідала Юлія Тимошенко:
"Заходи, які вживає сьогодні уряд, дуже жорсткі, але не лякайтеся. Вони жорсткіші, ніж реальні загрози пандемії. Тому що уряд вирішив, що це саме той випадок, коли варто зробити більше, аніж чогось не догледіти".
Такі меседжі від прем’єрки мали б запобігти паніці, але вони прозвучали, ніби загроза є перебільшеною. У тому ж зверненні Тимошенко додавала:
"Щоб подолати епідемію потрібна допомога й від вас. Усі країни припиняють епідемії, одягаючи медичні маски. Будь ласка, в транспорті, на роботі, вдома носіть маску... Друге, що я вас прошу зробити – в жодному разі не беріть участь у масових заходах, на яких збирається велика кількість людей".
Тобто Тимошенко закликала громадян до дотримання карантинних заходів та водночас зауважувала, що останні є перебільшенними. Те ж саме 2020 року скаже головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко про заборону гуляти в парках під час жорсткого карантину – мовляв, це було потрібно для психологічного ефекту.
"Свинячий" грип та народна медицина
Під час епідемії "свинячого" грипу масово ширилися заклики лікуватися народними засобами та не робити щеплень. ЗМІ публікували рекомендації як боротися з грипом від усіх, хто мав бодай якусь впізнаваність: від зірок шоу-бізнесу, політиків, знахарів, псевдонауковців.
Це створило ажіотаж і попит на лимони, часник та інші популярні в народі засоби. Продавчиня Галина з центрального ринку Івано-Франківська в коментарі журналістам розповідала ще 2009 року: "Два ящики по 25 кг продала за день. Люди панікують і купують усе, що може їх урятувати від грипу чи застуди. У моєї подружки всі лимони розкупили за день, а вона мала чотири ящики. Ще беруть мед і цибулю".
На жаль, неоднозначні думки транслювали й лікарі, які теж апелювали до народних методів лікування та закликали не робити щеплень. В інтерв'ю видання "Українська правда" педіатр Олексій Риков так пояснив, чому українські лікарі поширюють антивакцинаторські настрої:
"Це передусім недостатні знання. Насправді не дуже багато часу приділялось у медичній освіті темам вакцинації й імунології, хоча вони є дуже важливими. Це, по-перше. А по-друге, якщо покопатися в питанні, то виявиться, що вони (лікарі) – гомеопати, або рефлексотерапевти, тобто це їхній бізнес. Якщо ми будемо розбирати такі світові антивакцинаторські рухи, то переважно це заробляння грошей".
Тобто педіатр Олексій Риков пов’язує те, що деякі лікарі закликали не робити щеплення, з тим фактом, що не всі медики мають однаково добру професійну підготовку, а також із тим, що за подібною агітацією проти вакцин стоять бізнесові інтереси.
Юлія Тимошенко в свою чергу стверджувала, що вакцинація – це добровільний вибір кожного.
"Я, наприклад, не вакцинована. Захищаюся тими ж засобами, якими всі захищаються: лимон, цибуля, часник, все, що потрібно і те, що перевірено поколіннями. І я думаю, що найкращий шлях – це просто намагатися берегти здоров'я загальновідомими методами".
Минуло 10 років, проте схоже, що позиція Тимошенко щодо вакцинації – незмінна. Підтвердження того, що вона вакцинувалася від ковіду немає, проте й далі політикиня активно робить заяви на тему пандемії, критикуючи владу.
За даними Лондонського університету Королеви Марії між популізмом та недовірою до вакцин існує прямий зв'язок. Вони зумовлені спільною недовірою до еліт, державних інституцій та експертів. Науковці стверджують, що значну роль у поширенні дезінформації відіграють саме публічні особи: політики, зірки, експерти.
"Свинячий" грип та політичні ігри
Епідемія "свинячого" грипу застала Україну на порозі президентської виборчої кампанії. Політики стали чи не основними поширювачами різноманітних маніпуляцій. Найбільше запам'яталося висловлювання кандидатки в президенти Інни Богословської. Вона в ефірі політичного ток-шоу "Шустер-live" заявила, що влада нібито приховує реальний розмір загрози:
"Припиніть замовчувати проблему. В Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому лікарі кажуть – це не вірусна інфекція, чи суміш – одна інфекція вірусна, а інша – бактеріальна. Мова йде про легеневу чуму, яка влітку цього року була в Китаї. Усі українські лікарі знали, що вона прийде в Україну".
Інші політики теж не стояли осторонь і щедро ділилися своїми рецептами, як подолати вірус. Віктор Ющенко радив частіше провітрювати приміщення. Віктор Янукович закликав обливатися холодною водою. Юлія Тимошенко просила шити марлеві маски для себе та рідних.
.png)
"Свинячий" грип та фейки
"Свинячий" грип спровокував цілу хвилю дезінформації. Україною ширилися фейки, більшість з яких стали прабатьками для сьогоднішніх вигадок про COVID-19. Наприклад, один з фейків був про те, що хворіють не на "свинячий" грип, а на тиф, і що на вулицях вночі розпилюють речовини, які його викликають. "Тифозна" чутка народилася в Тернополі, де внаслідок політичного конфлікту між міською й обласною владами погано вивозилось сміття – мовляв, сміття гниє, пацюки розмножуються, зараза шириться, влада приховує. Тоді головний лікар обласної лікарні Мирослав Гірняк в ефірі "ТСН" спростував фейк про захворювання на тиф:
"На сьогодні є один пацієнт з черевним тифом, але це жодним чином не стосується даної ситуації".
Проте попри спростування, фейк про розпилення рідин на вулицях українських міст закріпився та дійшов до наших днів.
У 2009 році поширювалася дезінформація й щодо нібито змови фармацевтів. Мовляв, сенсаційний грип вигідний саме міжнародним корпораціям, які виробляють ліки. Українці в коментарях для радіокомпанії "Голос Америки" тоді розповідали:
"Очевидно, це все побудовано на бізнесі. І звідси вигадують різні хвороби. Хоча я не схильна так думати, думаю що все-таки є причина".
"Який свинячий грип. Його просто немає. Просто немає. Вони все це придумали, щоб нажиться. Ви подивіться скільки коштують ліки в аптеках. Це страшний суд".
Звісно не обійшлося й без тез про те, що "маска й вакцина нібито не допомагають" та інших вигадок, які згодом адаптували до коронавірусу.
Загалом ситуація з дезінформацією щодо "свинячого" грипу мала багато спільних моментів з нинішньою пандемією коронавірусу. Щоправда, тоді вона мала більш виражене політичне забарвлення, зумовлене виборчими перегонами.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду "Відродження" в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського Союзу".
