"Більшість країн ЄС сьогодні підтримує надання кандидатського статусу Україні вже на засіданні Європейської Ради в кінці червня. Але одночасно, на жаль, все ще є ті країни, які очікують рішення Єврокомісії та їхньої рекомендації, деякі держави відверто говорять, що вони проти розширення, тому шукають додаткові приводи, чому сьогодні відмовити Україні. До переліку цих країн сьогодні належать й Нідерланди, Німеччина, Франція та, певною мірою, Данія та Швеція.
Є й країни, які кажуть, що зараз треба одночасно вирішити й долю Західних Балкан, і що потрібно ухвалювати комплексне рішення. Тому, як на мене, всі ці дискусії точитимуться аж до 23-24 червня, коли буде ухвалюватися остаточне рішення Європейською Радою", — висловила думку Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Разом з тим, як зазначила депутатка, надання кандидатського статусу тій чи іншій країні є достатньо політичним рішенням. Тому, швидше за все, ми не матимемо чіткої відповіді щодо надання Україні статусу кандидата в ЄС аж до засідання Європейської Ради: "Рішення про надання статусу кандидата не є чітко прописаним у всіх юридичних документах ЄС, і тут можливі політичні дії з боку Євросоюзу. Але вже відкриття перемовин про членство і проведення перемовин щодо кожної окремої глави договору, який підписується з країною, яка претендує безпосередньо на членство, є більш чітко прописаним юридично".
"На даному етапі країна має відповідати назагал копенгагенським критеріям та має довести свою спроможність трансформуватися. На мою думку, це те, що Україна продемонструвала, виконуючи Угоду про асоціацію, хоча, безумовно, нам є над чим працювати", — зазначила Климпуш-Цинцадзе.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС зазначила, що на сьогодні чіткої позиції всіх держав-членів ЄС стосовно України немає: "Дехто зауважує проблеми з верховенством права в Україні. І ми, як громадяни цієї держави, знаємо, що ця система в нас поки що є недосконалою. Багато хто зауважує, що навіть ті зміни та антикорупційні реформи, які ми ухвалили, сьогодні зазнають певних атак. Наприклад, йдеться про непризначення незалежного керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вже майже рік, і конкурс на цю посаду досить штучно затримується. Поза тим, ми періодично бачимо нападки на різні інституції стосовно їхньої незалежності, починаючи від НАБУ чи НБУ. Це точно не сприяє тому, щоб ми забрали будь-які критичні аргументи з боку наших партнерів".
"Але я переконана, що величезна кількість змін, які нам вдалося реалізувати з 2014 року, говорить про те, що Україна спроможна, якщо є політична воля і якщо є взаємодія виконавчої, законодавчої влади, громадянського суспільства, медійної спільноти на трансформацію країни. Це те, довкола чого ми мали би сьогодні об’єднатися", — додала вона.
Також Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що покладає великі надії стосовно позитивного рішення для України не лише на європейських політиків, але й на громадян ЄС: "За даними соціологічного дослідження Євробарометру в середньому 66% населення країн-членів ЄС висловилося за те, що Україна має бути членом Європейського Союзу, коли буде до цього готова. Такий рівень підтримки говорить про те, що в репрезентативних демократіях політики мають оглядатися на цю думку громадськості. Така підтримка суспільствами є для нас визначальною в тому, як діють політики тієї чи іншої країни. Ми бачили, як в деяких регіонах Німеччини кілька тижнів тому відбулися регіональні вибори, і навіть на них позиція тих політичних сил, які мали жорсткішу позицію стосовно підтримки України, була сильніша. Вони отримали більше голосів виборців, що означає, що навіть зовнішньополітичний вектор має сьогодні вплив на рівень підтримки політиків на місцевих виборах. Тому я дуже розраховую на те, що саме позиція громадян буде визначальною для остаточного ухвалення рішення політичними лідерами".
"Разом з тим, в багатьох медіа за кордоном питання війни і агресії Росії проти України сьогодні зникає з пріоритетного порядку денного. Для нас це є великим викликом, тому що як тільки громадяни будуть більше зосереджені на своїх соціальних проблемах, будуть більше замислюватися і турбуватися, наприклад, зростанням платіжок на комунальні послуги, наша підтримка може зменшуватися. Для нас це, очевидно, неприпустимо, тому що ми точно знаємо, що ані ми, ані ті, хто вірить в цінності, які ми захищаємо, не має права втомитися від цієї війни. Для нас ця війна — на виживання, а як на мене — це загалом війна на виживання демократичного світу та західної цивілізації", — додала гостя.
Наостанок Климпуш-Цинцадзе торкнулась питання можливого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС Грузією та Молдовою, зазначивши, що поки що заявки України та Молдови оцінюються більш прихильно: "Але ми, як українська держава, зацікавлені в тому, що довкола нас був простір демократії, свободи, безпеки і процвітання. Через вступ та просування таких країн, як Молдова чи Грузія, до європейської родини, ми теж будемо почуватися в більшій безпеці. Тому, як на мене, наш національний інтерес полягає й у тому, аби цим країнам вдалося приєднатися до ЄС".
"Сьогодні ухвалення рішення щодо надання кандидатського статусу Україні є моральним обов'язком країн-членів ЄС, якщо вони не декларативно, а глибоко і переконливо захищають цінності, на яких був побудований ЄС", — резюмувала депутатка.
Фото: Укрінформ
