Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка (філологія), Національний університет Києво–Могилянська Академія (практична психологія) та DW Akademie (тренерка з медіа).
Ярина постійно у пошуках звуків і сенсів, тому пішла з аспірантури на радіо, де так і залишилась. Готувала зміни і зміну. Придумувала і втілювала проєкти: від програм першої психологічної допомоги, ток-шоу з зірками до мовної гри чи ранкових етерів.
"Я класична аудіалка, тому все життя наповнене звуками. Банально, але про радіо мріяла з дитинства, коли слухала "брехунець" на кухні. Люблю історію, людей, радіо та його ритми, гру з подвійними сенсами. І так само ненавиджу радянське минуле, скажімо, воліла би історію українського радіо починати з Радіо Афродита — радіо УПА. Бо це має значення. Тому радикальна все життя", — каже вона.
Для Ярини світ рівнозначно звучить життям: вона захоплюється рослинами, які вчиться розуміти і вирощувати всюди, тваринами, яким намагається допомагати і давати шанс на гідне життя, книжками та подорожами, відкладеними до перемоги.
Передачі з архіву Українського радіо
Про нестримного хулігана і футуриста Михайля Семенка, який спалив Кобзаря і написав власний, хоча радянська дійсність просто знищила футуристів. А про літню пристрать і любов розкаже Дах Дотерз через пісню “Папіроси”
Ольга Підвисоцька — одна із трьох найвідоміших жінок-доброволиць 1 світової війни. Вчителька, яка не лише змінила професію, а й стала командиркою сотні січових стрільців.
Марія Савчин — зв'язкова ОУН, до 50х років на рівні з чоловіками воювала у підпіллі, кілька разів була заарештована. Після втечі написала книгу спогадів про боротьбу в УПА
Олена Степанів — перша жінка-офіцерка, керівниця чоти УГА, докторка наук, фотомодель і громадська активістка. Пройшовши пекло російського полону, продовжувала боротьбу, викладання і активну діяльність
Дарія Ребет — Громадська діячка, упівка і єдина жінка в керівних органах підпілля. Пережила 5 арештів. На еміграції продовжила активну громадську діяльність
Єгор Устинов, ведучий новин на Українському радіо, першим повідомив про початок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Але звуки сирен і обстріли для нього були знайомі ще з 2014 року з Луганська, з міста, яке залишив Єгор. Твердить, що більше не буде втеч.
Олена Гуменюк, гостьова редакторка. З початком війни в роботі Олени практично нічого не змінилось: пошуки гостей, робота в режимі “зараз на зараз”. Практично нічого не змінилось, окрім вибухів, прильотів і життя в прифронтовому селі.
Тетяна Кононенко, ведуча програм на радіо Промінь. За рік війни пережила окупацію, невдалу спробу виїхати із захопленого села і зараз в Україні, разом із донею, чекають на свого чоловіка, військового ЗСУ. Чекають з перемогою.
Рафаель Лемкін, юрист, доктор права, автор терміну “геноцид”, який закликав до юридичного визнання Голодомору геноцидом. Та чи прислухався до нього світ?
Олександра Радченко, вчителька з Харківщини, яка хотіла залишити дітям спогади про Голодомор. Вела щоденник. Засуджена до 10 років ГУЛАГу.
