Передачі з архіву Українського радіо

Сталкінг без покарання. Чому в Україні досі не можуть ефективно захистити людей від нав'язливого переслідування? В Україні зареєстрували петицію із закликом якнайшвидше запровадити відповідальність за сталкінг і кіберсталкінг. Її автори наголошують: систематичне переслідування — як у реальному житті, так і в інтернеті — може роками руйнувати життя людини, однак дієвих механізмів захисту досі бракує. Чому українське законодавство не встигає реагувати на сучасні форми психологічного насильства? Як відрізнити нав'язливу увагу від кримінального переслідування? І що має змінитися, аби жертви отримали реальний захист? Гості: Марта Павлишин, юристка, менеджерка програм Центру "ЮрФем: освіта"; Альона Головіна, практикуюча психологиня, гештальт-терапевтка, супервізорка, тренерка.

Минулого тижня Україна отримала новий склад уряду, Верховна Рада завершила політичний сезон кадровими рішеннями, а відставка міністра оборони Михайла Федорова викликала суспільні протести. Водночас Президент Володимир Зеленський продовжує проводити окремі наради з військовим командуванням щодо ситуації на фронті та ключових напрямків оборони. Чи свідчать ці процеси про формування нової моделі управління державою в умовах війни? Як змінюється баланс між президентом, урядом, парламентом і військовим командуванням? І які політичні наслідки це може мати? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.

Війна входить у фазу взаємної ескалації. Росія посилює балістичні удари по Києву, не припиняє наступальних дій на фронті. Водночас Україна дедалі активніше уражає військові об'єкти в російському тилу. На цьому тлі знову заговорили про можливу нову хвилю мобілізації в рф. Чи свідчать ці події про підготовку до нового етапу війни? І чи здатна Україна змінити баланс завдяки ударам по тиловій інфраструктурі противника? Гість — Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт.

Польсько-українські відносини зараз переживають складний період: політичні суперечки, історичні конфлікти й дискусії щодо українських біженців справді створюють ґрунт для тривожних прогнозів. Російська пропаганда користується цією напругою і намагається видати можливий сценарій за вже ухвалене рішення: мережею поширили підроблений сюжет із логотипом Euronews, у якому стверджують, ніби Польща готується депортувати 50 тисяч українських біженців. Жодних підтверджень саме такого рішення немає, але фейк розрахований на те, що в нинішній атмосфері ця теза здаватиметься правдоподібною.

Цей фейк поєднує одразу кілька тем, які викликають сильні емоції: українських біженців, польсько-українські відносини та історичну пам’ять. А щоб неправдива історія виглядала ще переконливіше, пропагандисти вкотре використали підроблений сюжет під брендом відомого міжнародного телеканалу Euronews. Насправді ж телеканал такого матеріалу ніколи не публікував.

Міжнародний день шахів.

Як неповнолітньому виїхати з окупації? На такий крок наважитися важко, адже небезпека чатує на кожному кроці. Але молоді люди, які зробили цей вибір, точно не залишаться без підтримки. Про безпечні шляхи перетину кордонів, оформлення документів, виплати та державну підтримку розкажуть керівниця юридичного напрямку благодійної організації Save Ukraine Мирослава Харченко та Євгеній Щибря, який сам виїхав з окупованого міста.

Сьогодні "Енеїда" Івана Котляревського переживає нову хвилю сценічного осмислення. Українські театри дедалі частіше звертаються до цього твору, пропонуючи найрізноманітніші інтерпретації. Чим пояснюється така зацікавленість "Енеїдою" тепер? Яких нових смислів набуває поема в умовах повномасштабної війни? Якою є постать Енея і як її сприймають сучасні глядачі. Гостя — Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, професор.

Уряд запустив цифрову платформу "Додому", яка має стати єдиною точкою доступу до інформації про вакансії, житло, соціальні послуги та громади, готові приймати людей. Гостя — Ілона Гавронська, заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України з питань європейської інтеграції.

Як стати танкістом і хто зараз йде навчатися на танкіста. Кого навчають у Військовому інституті танкових військ? Як ера БПЛА змінила роль танків у війні і підготовку танкістів. Гість — Олексій Горбов, полковник, начальник кафедри автоматизації, технологічних процесів та електрообладнання Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ".

Рівень працевлаштування українських біженців у ЄС стрімко зріс, але людський капітал знецінюється. У Чехії працюють 72% біженців, у Польщі — 70%, у Німеччині - 46%. Проте 54% працюють не за спеціальністю через відсутність системних програм визнання дипломів та мовної інтеграції. Які галузі заповнюють європейські країни українськими біженцями, за яких умов українцям вдається знаходити високооплачувану роботу та роботу за фахом, і що необхідно зробити, щоб наші дипломи визнавалися в ЄС? Гостя — Ірина Іпполітова, старша економістка Центру економічної стратегії (ЦЕС).