Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Підсумки міжнародних самітів у Києві до Дня незалежності. Гість — Роман Кот, журналіст Українського радіо.
Українські технології на війні та вміння їх використовувати. Гість — Ярослав Гончар, голова ГО “Аеророзвідка”.
Учора, в неділю, російські дрони атакували одразу декілька пасажирських потягів. На Одещині водожий безпілотник влучив у локомотив поїзда "Житомир—Одеса", пасажирів вдалося завчасно евакуювати. На Харківщині удар припав по електропоїзду "Лозова—Харків", є загиблі та поранені. Росія справді цілеспрямовано б’є по українській залізниці — і саме тому особливо переконливо можуть звучати повідомлення про те, що "система" нібито "вже не витримує" цих атак.
Ситуація у Львові.
День Незалежності України у Львові: які події відбудуться?
Підготовка до опалювального сезону та можливих найскладніших сценаріїв через агресію ворога. Місто реалізовує "План стійкості", в межах якого заплановано втілити 96 проєктів. Що вже зроблено?
Чи готові школи Львівської області до початку нового навчального року? З якими проблемами зіткнулися?
Розповідає журналістка львівської регіональної редакції УР Лідія Станіцька.
Ситуація в Одесі.
Вишиванковий фестиваль в Одесі згодом переріс у громадську організацію та низку культурних проєктів, зокрема, з минулого року на початку вересня проводиться літературний фест "Порт".
Міністерство освіти і науки України провело національну конференцію "Серпнева-2026". Говоримо про міжнародну підтримку відбудови української освіти, будівництво підземних шкіл та укриттів, а також подолання освітніх втрат і створення "Школи майбутнього для України" з координатором програм відновлення та миру в Україні Литовського центру міжнародного партнерства Артурасом Жарновскісом.
Про Омеляна Ковча — постать на тлі трагедій 20-го століття. Український греко-католицький священник-місіонер, ісповідник, капелан УГА, праведник України, блаженний священномученик і покровитель душпастирів УГКЦ Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року. Під час німецької окупації Галичини він, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою. Загалом їм було видано більше 600 свідоцтв про хрещення. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. Загинув в 1944 році в концтаборі Майданек. Отець Омелян Ковч у своїй особі поєднав різні історичні епохи і три народи — український, польський і єврейський, став символом жертовності та гуманізму. Гості: Андрій Боднарук, голова пресбюро Київської архиєпархії УГКЦ, адміністратор Патріаршого Собору УГКЦ; Олег Дух, історик, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, засновник і координатор історичного проєкту "Перемишляни: переосмислюючи минуле".
Про наслідки атаки на столицю — Катерина Поп, речниця КМВА.
Придушення Празької весни. Чи пам'ятає Європа цей урок. (Події відбувалися в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року). Гість — Олег Криштопа, письменник, журналіст, автор ютуб-каналу "Історія для дорослих".
"Відділити зерна від полови". Багато новин, багато подій у нашому житті. Як сприйняти, структурувати і усвідомити всю інформацію. Чому ми втомлюємося від стрічки новин і що робити з інформаційним шумом. Коли критичне мислення вже не працює. Гості: Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інформаційної гігієни "Як не стати овочем"; Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права.
