Результат пошуку: лист на радіо
Національний заповідник "Києво-Печерська лавра". Фото: Вікіпедія
"Утримувати таку величезну структуру як заповідник «Софія Київська» за бюджетні кошти неможливо"
21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій без пояснень звільнило генерального директора заповідника “Києво-Печерська лавра” Максима Остапенка. Одночасно про тиск заявляє і колектив Національного заповідника “Софія Київська”. 230 працівників заповідника просять Президента України захистити інституцію від тиску Міністерства культури і продовжити контракт з генеральною директоркою Нелею Куковальською, яку відсторонили від виконання обов’язків, поки вона була на лікарняному.
Неля Куковальська: Тут можуть бути різні думки. Прийшла нова команда у міністерство зі своїми поглядами на розстановку кадрів. Люди, які долучені до культурної спадщини жодного дня не працювали в культурі і не охороняли нашу культурну спадщину тим паче такого рівня, як "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра". У них свої погляди. З іншого боку ми бачимо із ЗМІ, що в Кремлі з цього приводу п’ється шампанське. Ми відстоюємо нашу культуру та ідентичність через пам’ятки, тому що ми за них воюємо. Саме вони ідентифікують нашу українську націю. Ще з листопада, коли з’явилася нова команда, до мене почали долітати чутки, що для мене готується заміна. Пізніше мені з міністерства надійшло повідомлення, що готується моє звільнення. Я звернулася до Міністра культури з проханням пояснити, у чому причина таких дій щодо мене. Те, як він мені відповів, здивувало усіх моїх друзів-дипломатів. 4 грудня до нас прийшов державний аудит, який працював 3 місяці. Щодня до нас приходило 11 осіб. Ми не заперечуємо проти перевірок. Ми надали їм усю необхідну інформацію, хоча це забирало в нас дуже багато часу. Ми отримали дуже гарний звіт. Після закінчення аудиту прийшов лист щодо перевірки від Міністерства культури в складі 8 осіб. Протягом березня вони мали нас перевіряти і надати акт. На початку квітня я бачила чернетку цього акту і там було все добре. Були певні зауваження щодо неправильного розміщення вогнегасника тощо. Були там і питання до міністерства, які ми поставили стосовно відселення орендарів з пам’ятки XVIII століття Бурси. Орендарі 7 років незаконно займають це приміщення, яке доведене до гострого аварійного стану і потребує негайних протиаварійних реставраційних робіт. Ми виготовили проєктно-кошторисну документацію і на реставрацію, і на першочергові роботи. Були витрачені бюджетні кошти. Наші численні звернення до Міністерства культури, Міністерства юстиції, Фонду державного майна не були почуті. 7 років вони не можуть знайти нове приміщення. Мене відсторонили від виконання обов’язків під час лікарняного і призначили третю перевірку. Починаються домагання хоч щось накопати. Після того аудиту, який проводили високопрофесійні фахівці, доручати перевірку людям, які ніколи не працювали в цій сфері і не знають законодавства – якийсь абсурд. Вони хочуть дотягнути час, коли в мене закінчиться контракт. Нам закидають, що "Софія Київська" не має права займатися господарською діяльністю. Це повний абсурд. Людина не читала статут і не бачила наш кошторис, який доводить, що ми заробляли кошти. Утримувати таку величезну структуру за бюджетні кошти неможливо.
Неля Куковальська. Фото: ФБ-сторінка
"Це порушення не тільки нормативів, а й елементарної людської комунікації"
Як вам вручили наказ про звільнення?
Максим Остапенко: Формат взаємодії з організаціями, які відповідають за культурну спадщину – це абсурдна історія. Це порушення не тільки нормативів, а й елементарної людської комунікації. Наказ мені вручили в позаробочий час в сутінках. Мені не дали навіть ознайомитися із доповідною запискою, на яку вони посилаються. Я сфотографував наказ і пішов ознайомлюватися додому.
"Я зупинив усю діяльність, яка була незаконною в Лаврі з боку Московського патріархату"
Микола Точицький заявив, що ваше звільнення є відповіддю на слабку позицію у виконанні закону про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Вам зрозумілий цей закид?
Максим Остапенко: Я з цим не погоджуюся, тому що цей закон не набрав чинності. Вимагати виконання закону, який не набрав чинності – це абсурд. Вся наша історія – це суцільна боротьба з російськими наративами та ідеологічними структурами, які працювали в Лаврі і просування українських пам’яток та виданих діячів. За цей час ми зробили так, що ПЦУ зараз служить і на верхній і на нижній Лаврі. Але ми не працівники ПЦУ і не працівники з викидання монахів. Ми охороняємо культурну спадщину. Я зупинив усю діяльність, яка була незаконною в Лаврі з боку Московського патріархату. У судах півтора року триває розгляд тих питань, які стосуються російської церкви і монастиря Павла "Мерседеса", який досі там фактично перебуває. Це рішення судової інстанції. Ми маємо діяти в межах чинного законодавства. Такі дії, про які каже міністр культури може здійснювати виконавча служба. Перекладали відповідальність судової системи на заповідник якось дивно.
Максим Остапенко. Фото:Віталій Носач, РБК-Україна
"У сфері охорони культурної спадщини є працівники, які не мають ні досвіду, ні кваліфікації, ні належних моральних якостей"
Максим Остапенко: В Міністерстві культури працює велике кількість порядних і патріотичних людей. Конкретно в сфері охорони культурної спадщини є два працівники, які не мають ні досвіду, ні кваліфікації, ні належних моральних якостей, щоб працювати в цій сфері. І ці люди доносять викривлену інформацію нашому міністрові. Вони дискредитують усю сферу охорони культурної спадщини.
Редакція програми "Ранок культурної людини" зверталася за коментарем до Міністерства культури та стратегічних комунікацій, проте відповіді не отримала.
РАДІО КУЛЬТУРА ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. НА БАЖАННЯ, МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ЗГАДАНІ В ЦІЙ ПЕРЕДАЧІ ОСОБИ МАЮТЬ ЗМОГУ В ЕТЕРІ РАДІО КУЛЬТУРА ВИСЛОВИТИ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ВИЩЕЗГАДАНОЇ СИТУАЦІЇ.
.jpg)
Недобудований ЖК "Дніпровські вежі" в Києві. Ілюстративне фото: vechirniy.kyiv.ua
Довгобуди – болюча проблема, яка має великий історичний багаж
Проблема довгобудів. У нас роками стоять будинки недобудованими, люди чекають на свої помешкання, хоча доволі часто навіть повністю профінансували їх спорудження. Що робити? Як з цієї ситуації виходити? Зрештою, хто може взятися за ці проєкти і завершити їх?
Дійсно, це болюча проблема, яка має великий історичний багаж, з яким ми, як новостворена інспекція, стикнулися з початку своєї діяльності в 21-му році. Ми дійсно на сьогодні не маємо комплексного нормативного рішення, щоб виправити цю проблему. Згідно з законодавством, це відповідальність, компетенція саме місцевих органів. Тобто погоджувати механізми, змушувати якимось чином забудовників виконувати свої зобов'язання, взяті перед інвесторами. Проте ця норма не підкріплена реальним порядком дій, реальними стимулами, тому по факту вона сьогодні недієва.
Нині квадратні метри інвесторів попередньо реєструються в Реєстрі речових прав
А якийсь досвід інших країн, які успішно долають цю проблему, ми можемо запозичити? У Німеччині, наприклад, є така норма, що якщо якась історична будівля перебуває в занедбаному стані, то місцевий орган має право вдатися просто до примусового продажу за 1 євро цієї споруди, щоб далі хтось інший міг довести її до пуття. У випадку з довгобудами щось подібне можна зробити?
У нас, на жаль, немає такої норми. І в нас держава в цьому плані достатньо інертна була в минулі роки. Сьогодні зробили великий крок, ухваливши закон “Про спеціальне майнове право”, щоби не допускати ситуації, коли людям продають повітря. Тобто їхні квадратні метри вже попередньо реєструються в Реєстрі речових прав на нерухоме майно і таким чином юридично їм гарантуються їхні права на ще не збудоване майно. І це обов'язок кожного забудовника сьогодні, який отримує дозвіл. Без цього він ні фізично, ні технічно, ні юридично не може отримати дозвіл. Ситуацію ми вирішуємо сьогодні в рамках звичайної медіації і комунікації. Тобто ми, по-перше, відкриті для всіх громадян, де є ініціативні групи, щоб вони приходили з усім пакетом документів, який у них є. Чи просто писали в ДІАМ (Держінспекція архітектури та містобудування – ред.) на електронну пошту. Якщо там дійсно ситуація безнадійна, бо забудовник традиційно вкрав гроші, втік кудись за кордон і залишив їх самих.
"Ми намагаємося бути цивілізованим партнером, який поважає "святість" приватної власності"
Але одна справа, коли йдеться про довгобуд, якому 3-4 роки, а зовсім інша, коли така будівля стоїть десятиліття. Таких об'єктів теж чимало. Там навіть залізобетонні конструкції вже напевно не годяться для того, що їх добудовувати. Але і зносити дорого. Що з цим робити?
Усе залежить від того, чия земельна ділянка, на якій розташована така будівля. Якщо це приватна власність, то ми сьогодні намагаємося зробити все, щоб бути цивілізованим партнером для європейської спільноти та інших цивілізованих країн, який поважає "святість" приватної власності. Ми не можемо просто втрутитись і забрати щось без відповідного правового регулювання у вигляді закону. Але якщо мова йде про земельну ділянку, яка в комунальній або державній власності, то в принципі має бути інвестиційний проєкт, яким треба просто зацікавити забудовника і йому продати. І він тоді за власний кошт це все і демонтує, і зробить з цього щось корисне для громади.
"Офіційне джерело інформації – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва"
Що би ви порадили нашим слухачам і слухачкам, які зараз думають інвестувати в якесь будівництво? На що треба звернути увагу?
Є офіційне джерело інформації – це публічний портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Там у відкритому доступі всі дозвільні документи на всі об'єкти будівництва, які сьогодні зводяться. Там треба вбити або адресу, або кадастровий номер земельної ділянки і перевірити, чи є там та споруда, об'єкт, що зводиться, чи є на нього всі оформлені документи. Є також інші публічні ініціативи – і комерційні, і громадські. Вони ведуть аналітику і з відкритих джерел сьогодні можна дуже багато інформації знайти. Якщо всі документи оформлені належним чином, то вони сучасні, вони не старого зразка. І можна побачити "живість" об'єкта. Якщо там вносяться зміни, є актуалізація, то за сукупністю цієї інформації можна зрозуміти, що об'єкт "живий", придатний до реалізації і в нього можна вкладати гроші.
"Там був забудовник, який взявся добудовувати"
Чи є у нас зараз успішні приклади, коли вдалося якийсь довгобуд повернути до життя, реанімувати?
Так. Як я казав, шляхом медіації і комунікації ми знаходимо об'єкти, які були майже повністю збудовані. Там небагато треба було зробити для того, щоб його привести у повну готовність. Ми складали дорожню карту. По Києву – це "Патріотика" на Осокорках. Це банк "Аркада", який збанкрутував. І ми там вже ввели декілька черг об'єктів.
А як це вдалося? Там були залучені додаткові інвестори?
Там був забудовник, який взявся добудовувати. А ми допомогли технічно внести все в електронну систему. Надавши наш чек-лист, ми допомогли всі основні вимоги виконати.
Громадянам це додатково нічого не коштувало?
У даному випадку ні. В інших випадках, де нема інвестора і втік забудовник або підрядник, вони за власний кошт добудовують якісь речі, які можуть зробити. Такі об'єкти є і в Хмельницькому, і в Івано-Франківську. Там за якийсь реальний час, десь пів року, вони невеликі гроші доклали і самостійно довели об'єкт до стадії готовності. І ми його вели в експлуатацію.
Олександр Новицький. Фото: facebook/DIAM.Ukraine
"Це новий стандарт, за яким ми сьогодні живемо"
19 травня в Україні стартує Національний тиждень безбар'єрності. Яких зусиль докладає ваша установа, щоби наш простір був безбар'єрним? Адже внаслідок війни цього зараз потребує дуже багато українців.
Так, це правда. Але навіть до війни ми поставили собі це як пріоритет. У нас був підписаний меморандум з Офісом безбар'єрності. Це ініціатива першої леді України Олени Зеленської. І ми від початку взяли цей високий стандарт, щоб інклюзивність стала новою нормою, новим стандартом у будівництві. Контролюємо ми це переважно на етапі видачі дозволу. Ми перевіряємо саме експертизу, щоб вони не пропустили всіх важливих моментів, які відображені в державній будівельній нормі про інклюзивність, яку запровадили в 19-му році. Це новий стандарт, за яким ми сьогодні живемо. І на введенні в експлуатації. Наприклад, ми зараз приймаємо в експлуатацію реконструкцію будівлі Українського Радіо, розглядаємо це питання. Власне, вчора був огляд інспектора і єдине зауваження, яке є – це треба довести по інклюзивності. Слово "безбар'єрність" мені не подобається, бо бар'єр – це якісь перепони, а інклюзивність – це про доступ і можливості. І це може стати, як в цьому випадку, підставою для відмови. Хоча ми завжди активно комунікуємо з замовниками і говоримо: "Дивіться, доставте шрифт Брайля, доставте контрастні смуги, тактильну плитку. І все"
Тобто йдеться не тільки про пандуси?
Ні, це низка заходів. В минулому році ми зробили гарну інформаційну кампанію, де на відео презентували найкращі практики, як це виглядає візуально. Зняли по Києву, по Україні і створили пам'ятку готовності об'єкта до експлуатації, де є окремий розділ, в якому прописані всі ці речі. Це як ці елементи, так і деякі елементи, які мають бути запроектовані спочатку – це ширина отворів, проїздів і коридорів для того, щоб людина на візку фізично могла на ньому проїхати. Тому це не тільки про пандуси, шрифт Брайля, наліпки і тактильні смуги, це взагалі про філософію проєктування.
Створення безбар'єрного простору в зданому будинку – "сліпа зона"
А як бути з будівлями, які зводилися раніше і не відповідають цим стандартам? Чи є якісь часові рамки, в межах яких власники цих будівель мають перетворити їх на інклюзивні?
Є в нас така "сліпа зона" – це створення безбар'єрного простору у введеному в експлуатацію будинку. Немає там належного регулятора. Є певні механізми, які фактично не діють. Там є громадський контроль. Але це не те, що громадськість не хоче контролювати, а це просто не прописані всі процедури, як дієво змусити експлуатанта будівлі це зробити. Хоча ми сьогодні бачимо ініціативу більше зі сторони бізнесу. Вони самостійно проявляють ініціативу, щоб свої старі будівлі приводити до нового стандарту інклюзивності. Але сьогодні це дійсно факт, що є два гатунки чи два різних стандарти: старий і новий. І буде перехідний період, поки ми дійдемо до того, щоб цей простір був уніфікований, гомогенний. Я думаю, що ми невдовзі до цього прийдемо. Бо суспільство насправді міняється. І війна, на жаль, це такий стимул, щоб в цьому проактивно рухатись.
Тобто в "хрущовках" мають з'явитися ліфти?
Тут більш комплексне питання. На мою думку, тут треба вирішити питання оновлення взагалі цього житлового фонду. Він застарів і взагалі за нормами не підлягає експлуатації.
Фото: Пресслужба Shmiska
Радіо Промінь · Українські премʼєри 18-26 квітня: Lida Lee, Shmiska, vioria, Renie Cares & Структура Щастя, Milnyk
Трек-лист: Quest Pistols - Різні, Jase51 - Твоя весна, Milnyk - Да й брила річку, Popil & Муся - В твоїх руках, Darie Lu - Романтика зникла, vioria - Зачарував, Скажи щось погане - Шкідлива звичка, Omana - Під готичним небом, Renie Cares & Структура Щастя - Хіба собі я ворог, Andrux - Іржавий вагон, Timeoff & Symphe - Не зі мною, Shmiska - Мереживо, Kadnay - Запах твого волосся, Lida Lee - Незручна.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Фото: Пресслужба співачки INGRET
Радіо Промінь · Українські премʼєри 4-11 квітня: Kadnay, Tember Blanche, Monatik, Ingret, Spokusy, oneWITCH, Annei
Трек-лист: Zlata Ognevich & Yatsuta - Відпусти його, Ivan Navi - Гріхи, ANNEI - Злови мій муд, Уляна Дель Рей - Краще що сталось за цю війну, Drug - Не впусти, Spokusy - Атракціон, oneWITCH & Witsyk - Дотик, Околиця & Libenson - Моя утома 2.0, Ingret - Квітка, Tayanna - До води, Богдан Купер - Питання, Tember Blanche - Та cама, Monatik & OTOY - I.D, Kadnay - Квітами на глибині.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба гурту Molodi
"Ми назвали наш перший повноформатний "Душею та тілом", бо саме так ми проживаємо цю любов – цілком, без залишку. Концепція альбому проста: ми співаємо про любов у всіх її проявах. Вона може бути щасливою, складною, взаємною або односторонньою. Вона змушує співати серенади під вікнами, втрачати себе у чужих очах, божеволіти від пристрасті чи болю, повертатися туди, де все почалося. Любити можна людину, місто і життя. І робити це без страху, поки молодий. Альбом об'єднує 10 пісень. Половина з них – нові треки, які ми вперше показуємо саме тут. Інші – це вже знайомі слухачам історії, що стали для нас важливими етапами. Ми не шукали ідеальної форми. Ми просто говорили про те, що болить або гріє. Іноді пісня з'являлася після однієї розмови, а іноді після місяців мовчання. Деякі треки ми створювали разом із Андрієм Парфеновим, справжнім хітмейкером, з яким нам легко було говорити однією музичною мовою. Один із фокус-треків – "Наламав". Це історія про прив'язаність, яка б'є по нервах і змушує губитися у власних емоціях. Герой усвідомлює, що вплутався у гру, де любов диктує правила. Він то заперечує почуття, то визнає, що без цієї людини йому ніяк. Ще одна важлива для нас робота – дует із Машею Кондратенко "Перший номер". Це історія про боротьбу характерів, де за кожним словом стоїть емоція. Є й більш легкі романтичні треки, як от "Серенади", "Я не я", "Одна на мільйон", "Тебе таку", де все про перші зізнання, наївність і захоплення. Є болюче "Божеволію", "Любов на двох". До альбому увійшла і пісня My Sea, з якою ми виступали на Нацвідборі "Євробачення". І вона для нас, як лист додому. Long рlay завершується бонус-треком "Поки молодий". Він про свободу, ризик, бажання жити тут і зараз. Ми віримо, що молодість – це не цифра, а стан, у якому ти не боїшся відчувати. І саме цим станом ми хотіли поділитися у нашому першому альбомі", — розповіли учасники гурту Molodi Іван Степаніщев і Кирило Роговий в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні Molodi та Маша Кондратенко видали сингл "Перший номер".
Також читайте інтервʼю MOLODI: Треба транслювати щось хороше, щоб люди надихалися й хотіли жити радісне життя.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 28 березня - 4 квітня: Юля Юріна, Molodi, MamaRika, Kler, Positiff, Bulovinova
Фото: Пресслужба гурту Molodi
Трек-лист: Positiff — Кайф мала, Anka — Ран-Ран, Gezweirdo — Так ніжно, Туди-сюди і смерть — Дніпро, Lely45 — Скоро, Bulovinova — Чи там є я, alyona alyona & Kler — Запроси мене, Kalush Orchestra — Сліди, MamaRika — Зв'язок, Ckaya — В її очах, Shumei — Цілуй, Molodi — Любов на двох, Korolova & Julia Sanina — Higher Calling, Юля Юріна — Біла стрічка.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Фрагмент обкладинки синглу "3 із 5" To Eternity & Shy
Радіо Промінь · Українські премʼєри 21-28 березня: Pianoбой, Roxolana, Shmiska, Shy, Michelle Andrade, Уляна Шуба
Трек-лист: Swoiia & Alekseev - Обнуляю, Grisana - Просто так вийшло (drama version), Уляна Шуба - Відчепись, The Artistic Rats & Drimandr - Каменем, Stosliv - Мінімум, Shmiska - Люди, To Eternity & Shy - 3 iз 5, Bereza - Ти моя потреба, Michelle Andrade - Карусель, MBreeze - Same Old Song, Cheev - Як маяки, Roxolana - Пташка, Ziferblat - Bird of Pray (Acoustic), Pianoбой - Краще що є.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Фото: Пресслужба LAUD
Трек-лист: Sobchuk — Тебе це може вбити, Геля Зозуля — Паприка, Emuna — Танула, Bulovinova — відвези мене, BaWN — Смерті не існує, Fiїnka — Грушка, Molodi & Маша Кондратенко — Перший номер, NANA — хвилюю, LAUD — Драйв, Slukhay Sashu — Випадкові, Діти Інженерів — Розпач не має меж, O.Torvald — Стерти лютий, Yarmak — Заповіт, Гаррі Шульц & Sasha Boole — Дракар.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Олена Урсу в студії Українського Радіо
Завдана шкода Україні – 176 млрд доларів і 524 млрд потрібно на комплексне відновлення
Що таке міжнародна допомога? Як вона працює в Україні?
Дуже багато міжнародних партнерів підтримують Україну. Координацією міжнародної технічної допомоги в Україні займається уряд, зокрема Секретаріат Кабінету Міністрів України, де створена вебсторінка, яка дозволяє ознайомитися із донорами. Також кожен окремий міжнародний партнер, який виділяє фінансування або імплементує проєкти, мають свої інформаційні ресурси. В Україні вже багато років триває війна. Дуже багато викликів спричинені саме цим. Із початком російського повномасштабного вторгнення Україна стикнулася із надзвичайно великою кількістю викликів, які необхідно долати негайно. Є багато руйнувань, зруйновано дуже багато інфраструктури. 4 млн людей залишаються внутрішньо переміщеними. Близько 6,8 млн – досі за кордоном. Зростає кількість людей з інвалідністю, ветеранів, членів їхніх сімей. Втрачають люди роботу через руйнування підприємств. Із такою кількістю викликів неможливо впоратися жодному уряду в жодній країні світу. Завдана шкода Україні на 176 млрд доларів і 524 млрд потрібно на комплексне відновлення від наслідків руйнувань. Тому і необхідна підтримка міжнародних партнерів. Близько третини цих потреб, які були виявлені, можна закрити інвестиціями приватного сектору. Роль бізнесу надзвичайно важлива в цьому питанні.
За ці чотири роки створено понад 50 послуг, які українці використали 35 млн разів
Ви в програмі розвитку ООН працюєте вже майже 20 років. За цей час як взагалі змінилася програма?
Я пам'ятаю свій перший проєкт, орієнтований на активізацію громад, на взаємодію між місцевими органами влади, організаціями громадянського суспільства та жителями громад. До них додаються проєкти, орієнтовані на кризове реагування: допомога в посиленні національних інституцій на всіх рівнях органів влади. Ми працюємо над питаннями цифрової трансформації. За ці чотири роки створили понад 50 послуг, які українці використали 35 млн разів. Розвиток "Дії" і розвиток цифрової трансформації підтримували ряд донорів, але ПРООН за фінансової підтримки уряду Швеції. Соціальна інклюзія або робота з підтримки певних цільових груп населення. У нас дуже велика робота ведеться з підтримки людей з інвалідністю. На 300 000 зросла кількість людей з інвалідністю, починаючи з початку повномасштабного вторгнення. Дуже багато працюємо з молоддю. Є дуже велика група проєктів, яка працює саме в темі просування і захисту прав людей, розвитку спроможності національних інституцій реагувати на виклики війни, документувати випадки, пов'язані з війною. Ми дуже тісно працюємо з Міністерством внутрішніх справ, Нацполіцією, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Офісом Генерального прокурора як у форматі реагування на випадки, які сталися, так і розвитку їхньої спроможності швидше їх опрацьовувати і документувати. Нещодавно ми передали 26 повністю обладнаних мобільних криміналістичних лабораторій Національній поліції, щоб вони могли ефективно, швидко, оперативно виїжджати на місця ракетних або шахедних обстрілів, масових руйнувань, і документувати випадки для майбутнього відновлення прав тих людей, які постраждали. Ми працюємо наданням підтримки конкретним людям. Дуже ефективною є співпраця із мережею надання безоплатної правничої допомоги. Проєктів у нас дуже багато. В переважній більшості програма розвитку ООН працює в регіонах і громадах. У нас лише за 2024 рік було 100 партнерських громад і 10 пріоритетних регіонів. Проте наша діяльність реалізовувалася по всій Україні. Є проєкти і міжнародні донори, які визначають для себе якісь цільові області. Переважна більшість на сьогоднішній день це ті області, які найбільше постраждали внаслідок війни: Харківська, Донецька, Луганська, Київська, Херсонська. Ми працюємо на рівні регіонів. Є 40 громад, які працюють над питаннями комплексного планування свого відновлення та розвитку. В 14 громадах ми створили такі офіси відновлення та розвитку, як модель, яка, відповідно до стратегічних пріоритетів, допомагає залучити фінансування на різні теми. Є громади, де ми будуємо ЦНАПи (центри надання адміністративних послуг), модульні ЦНАПи, створюємо мобільні механізми надання адміністративних послуг, щоби можна було виїжджати в найбільш віддалені громади відповідної області. Програма ВідНОВА:UA дозволяє залучити молодь до відновлення об'єктів молодіжної інфраструктури. Їх вже є 52 по всій Україні. Є громади, які співпрацюють з нами за реабілітаційними програмами. Ми на запит громади надаємо обладнання у реабілітаційні або медичні інституції, які створюють реабілітаційні відділення.
"Плануємо з 2025 по 2029 рік реалізувати проєкти і програми на 410 млн доларів"
Звідки донорські організації беруть гроші на це все?
У нас на сьогодні є понад 20 міжнародних партнерів, які виділяють фінансування на реалізацію цих проєктів. За результатами 2024 року ТОП-5 донорів: Норвегія, Японія, Швеція, ЄС, Південна Корея. Є дуже багато проєктів, які фінансуються урядами Данії, Нідерландів, Канадою, Європейським інвестиційним банком та міжнародними фінансовими інституціями. Донори нашої програми – це дуже багато міжнародних партнерів. Я назвала ті, які зробили найбільший фінансовий внесок за результатами минулого року, але саме цього року в нас розпочався новий програмний цикл – з 2025 по 2029 рік – діяльності ПРООН в Україні. Ми плануємо за цей період реалізувати проєкти і програми на 410 млн доларів. Лише на 2025 рік наш бюджет становить 180 млн доларів на усі ці різнопланові програми і проєкти. ПРООН в Україні – організація достатньо велика. У нас є 420-430 людей, які працюють зараз над реалізацією всіх цих проєктів. І переважна більшість із них – люди, які перебувають у регіональних офісах і працюють у Дніпрі, Полтаві, Харкові, Одесі, Миколаєві. Ми орієнтуємося на національний персонал. 95% – українці, які допомагають реалізовувати ці проєкти і програми, знають громади, вміють з ними спілкуватися, які багато років вже є тут і перебувають зараз там, де не дуже легко, працюють в достатньо складних умовах. Наші пріоритети програмної діяльності узгоджені з урядом України. Цей програмний документ, який ми розпочали реалізовувати в січні цього року, містить ті пріоритети, які були погоджені з урядом України і напрацьовані у консультації з організаціями громадянського суспільства.
Як люди можуть звернутися і податися до вас? Які проєкти ви би могли підтримати?
Кожен проєкт містить дуже конкретний опис, на що спрямовані кошти і чи належить ваша громада чи область до переліку пріоритетних областей в рамках цього проєкту. Ми нещодавно розпочали новий проєкт, який фінансує уряд Південної Кореї. Цей проєкт спрямований на відновлення конкретних інфраструктурних речей із надання соціальних послуг, забезпечення відновлення водопостачання, енергопостачання. Він орієнтований на Сумську, Херсонську, Запорізьку області. Кожен проєкт у своєму описі визначає цільові регіони. Якщо ваша громада належить до тієї області, яка є цільовою в рамках проєкту, то найлегшим способом було би спілкуватися із обласними органами влади у відповідній області і дізнаватися про можливості долучитися для цієї конкретної громади до заходів проєкту. Іноді багато проєктів не мають конкретно визначених цільових областей, тоді їхню діяльність можна реалізовувати по всій Україні. І в такому разі дуже часто ми організовуємо цільові запити на отримання проєктних пропозицій чи то від громад, чи то від організацій громадянського суспільства. І в таких цільових запитах дуже чітко визначено, на які пріоритети має бути зорієнтована проєктна пропозиція і всі параметри, що стосуються можливого використання коштів у рамках цього проєкту.
Навіщо донори вкладають гроші в Україну?
У кожної країни, яка виділяє фінансування на ті чи інші проєкти або на ті чи інші країни, є своє бачення своєї ролі в міжнародній спільноті і тих глобальних цілей, до яких вона хотіла би долучитися. Україна є пріоритетом в міжнародній політиці, донори хочуть бачити Україну сильною, демократичною державою. Тому виділяють фінансування, щоби допомогти. Ми співпрацюємо як з урядовими інституціями, так і з органами влади в регіонах і на місцях з питань розвитку спроможності щодо стратегічних комунікацій, як ефективно протидіяти дезінформації і як допомагати громадянам розуміти, якими інформаційними джерелами варто користуватися, а на які не варто звертати своєї уваги. Вони не містять політик інших країн. Вони орієнтовані на політику нашої країни, якою ми бачимо Україну, якими ми бачимо наші громади і що саме хочемо, щоби в наших громадах було. Це конкуренція ідей. У нас громадянське суспільство дуже потужне.
Зупинення фінансування USAID
Зупинення фінансування USAID. Чи йде мова зараз в європейських донорів, що варто б підхопити ті проєкти, які реалізовувалися і підтримувалися USAID, щоби вони не втратили своєї актуальності і взагалі повністю не закрилися, так би мовити продовжити їхню діяльність.
Звичайно, донори обговорюють всі виклики, з якими зіштовхується Україна. В зв'язку із зупиненням низки проєктів ми розуміємо, що існує дуже багато потреб, які на сьогодні залишилися непокритими. У нас в UNDP на рівні України проєктів, які фінансувалися USAID, не було. Тому ми продовжуємо свою діяльність в повному обсязі. Але на глобальному рівні і UNDP штаб-квартира також отримала той самий лист про призупинення фінансування до результатів аудиту. Я не думаю, що багато із них можна відновити швидко за рахунок інших донорів, тому що у кожного із донорів є якісь свої обмеження, є свої процеси планування і деякі речі, які є невеликими ініціативами швидкого реагування, можна покрити за рахунок інших донорів. Деякі потребуватимуть більш довгострокових процесів.
Фото: Пресслужба Артема Пивоварова
Радіо Промінь · Українські премʼєри 7-14 березня: Ziferblat, Dakh Daughters, Jerry Heil, Рома Майк, Dima Prokopov
Трек-лист: Артем Пивоваров & The Вуса & Kalush Orchestra - Підманула, Олена Тополя & Edgar Ti - Чуєш, Patsyki z Franeka - Шо зі мною не так?, adm:t & Terry Phao - Течія, Ульмо Три - Моя залежність, Олександр Положинський - Де ідуть бої, Dima Prokopov - Місто засинає, Verloka - Нецілована, Рома Майк & Воха - Самота, Yaktak - А ми як діти, нестор - І нехай!, Jerry Heil & Monatik & Evgeny Khmara - Вимолив, Ziferblat - Bird of Pray (revamp), Dakh Daughters - Pandora's Box.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Дональд Трамп. Фото: АР
Зеленський зробив правильно за своїм духом
Як комунікувати зі Сполученими Штатами: вибачатися чи не вибачатися? Якщо вибачатися, то як? І якщо вибачатися в правильній формі, то чи дасть це щось?
Насправді Зеленський зробив багато чого правильно. Навіть якщо не дипломатично і не протокольно правильно, то правильно за своїм духом. І той твіт розширений свою роль виконав. Трамп – людина, якій не потрібні вибачення заради вибачення. Це людина, яка не розуміє, що таке емпатія, співчуття, яка тільки розуміє, хто згори, а хто знизу. В його картині світу він згори. У нас це називається "вибачення-не вибачення". Це коли ти говориш "мені шкода, що так трапилось", але не просиш при цьому пробачення, тому що пробачення передбачає визнання провини: я щось зробив неправильно і я за це прошу пробачення. Той текст – там не було слова "перепрошую" або "вибачте", там було "ну, шкода, що так трапилось", "прикро". Це класичне слово, коли треба попросити вибачення, але насправді ти не шкодуєш про те, що зробив.
(Президент України Володимир Зеленський підтвердив у соцмережі Х (Twitter) готовність "працювати під сильним лідерством президента Трампа, щоб досягти тривалого миру". Під час недавнього виступу в Конгресі Трамп стверджував, що отримав листа від президента України Володимира Зеленського. Як зауважила пані посол України у США Оксана Маркарова, "В дуже складній ситуації все ж рухаємося вперед, розбудовуємо стосунки та просуваємо наші пріоритети. Допис нашого Президента Володимира Зеленського зачитав у своєму Зверненні до Нації Президент Дональд Трамп і сказав "Я ціную, що він написав цей лист" – ред.)
Чи однаково ми із американцями розуміємо взагалі поняття вибачення?
Американці зараз дуже неоднозначні, суспільство поляризоване. Є модель аналізу культур, яка поділяє всі культури на культуру честі, культуру обличчя і культуру гідності. Культура гідності – це те, куди Україна приходить, всі люди мають свою гідність іманентну, їм не треба її заслуговувати. Гідність і повага не приходять зі статусом чи із заслугами, вони даються від народження кожній людині. Культура обличчя – це та культура, яка насамперед про "зберегти обличчя". Культура честі – це культура лицарська, шляхетська. Для Трампа культура обличчя дуже важлива. Їм важливо добре виглядати, захищати свій статус і важливо, хто зверху. Тому сказати, що для них це якась форма атаки – ні. Для них це швидше форма показати, що вони можуть командувати, а ми повинні виконувати. Їхнє прохання має бути для нас законом. Наше прохання означає для них нічого, тому що в них є зброя, ядерна зброя, гроші і сила. І вони зараз себе так ведуть. І це дуже відповідає тим ієрархічним структурам, які республіканці всюди будують: чи то в сім'ї, чи то в суспільстві.
Взяти паузу і припинити з ними розмовляти…
Ми залежимо від них буквально на фізичному рівні: ракетами, зброєю, розвіданими, але ж ми визнаємо, що ми від них залежимо. Чого їм ще треба?
Є версія, що їм потрібен привід, щоб припинити нам допомагати. Тут треба копати до тих людей, які за ним стоять і тих ідеологів, яких вони читають. І цієї всієї тусовки навколо них. Вони будують світ, так як вони його бачать. Вони бачать світ, де не важливі правила, де не важливі норми, де не важливо нічого, що ставить людей на один щабель, а натомість важливо, хто сильніший. І тому вони будують світ, де Росія, Китай і Америка є найсильнішими. Всі інші повинні змиритися із цим статусом. І коли Трамп говорить "у вас немає карт", він саме це і має на увазі. Ми – гравець з поганими картами. Нас треба по максимуму чистити і прогнати з-за столу. Це дуже схожа ситуація на ту, яка у нас була із Росією до 2022 і з 2022 року. Неможливо побудувати діалог з тим, хто діалогу не хоче. Американці хочуть монологу і встановлення своїх умов. Їх не цікавить взагалі наша думка, наша позиція. Ми для них худоба, вибач, вони ковбої, а ми корови в їхній картині світу. І, звичайно, корова не має права голосу. Я не бачу, як нам зараз будувати з ними продуктивний діалог. Якщо би мене зараз хтось у верхах запитав поради, я би зараз взяла паузу і припинила з ними розмовляти, не демонстративно. Ми не кажемо, що ми розриваємо відносини, ми тут просто зараз іншим займемося. Продовжувати спілкуватись з тими в американському суспільстві, хто притомний. Такі люди є і в республіканському таборі теж. Вони зараз в тихій меншості, вони теж позбавлені права голосу. Їх карають за незгоду. Там зараз тоталітарна історія і культ особи вибудувалася. І все, що суперечить позиції “видатного лідера”, автоматично поливається великою кількістю того, що корови генерують, коли добре поїдять. Але притомні республіканці є. З ними треба говорити. Треба говорити з демократами, які на нашому боці, треба говорити із українською громадою в Америці. І переключити свої дипломатичні зусилля на Європу.
Перевести в не публічний формат всю комунікацію
Ми не можемо, на жаль, зупинити повністю цю комунікацію. Ми попросили європейців стати між нами і Сполученими Штатами посередниками і вести перемовини від нашого імені. Це виправдана стратегія?
Це одна з небагатьох можливих зараз стратегій. Коли є намагання побудувати діалог, а він не складається, то модерація, медіація – це варіант, один з небагатьох прийнятних. Друга стратегія – це перевести в абсолютно не публічний формат всю комунікацію. Це можливо, якщо обидві сторони на це йдуть. Тому що коли одна сторона намагається конструктивно будувати, а інша все одно це ретранслює через медіа, через свої соціальні мережі і це робить викривлено, то тоді ми ризикуємо потрапити в ситуацію, де ми програємо інформаційно, а не тільки по суті, тому що в нас тоді не буде свого голосу. Тому з цим треба дуже-дуже обережно. Мені здається, найправильніше було би зараз перечекати, коли зійде високотемпературний режим на тему України у Трампа. І коли можна буде трошки поговорити не з Трампом, а з іншими людьми в його адміністрації спокійніше. Треба дати цим людям перечекати. І тут багато залежить від самого Дональда Трампа, людини не системної. Інституції, системи і правила зараз там не діють. Там зараз діє воля конкретно однієї людини, яка керується своїм темпераментом, настроєм і тим, хто останній з ним поговорить. І люди, найближчі до нього, аж ніяк не проукраїнські. В його оточенні нема жодної проукраїнської фігури.
Ярина Ключковська і Вадим Карп’як у студії Радіо Культура
Є якісь поради, як поводитися з таким психотипом, як Дональд Трамп в комунікації?
Залежить, чого ми хочемо від цієї людини. Він і його когорта політична – це ті люди, які блокували і раніше допомогу Україні. Немає у нього таких речей, як добро і зло. Є вигідно і невигідно. Україні допомагати невигідно. Вигідно зібрати політичні бали на тому, що президент миру і він зупинить цю страшну війну, в якій загинуло понад мільйон людей. Ця модель світу прирівнює Україну і Росію, агресора і жертву. Вони відмовились від слова "війна" в своїй публічній риториці, вони говорять виключно слово "конфлікт". Це синонімізує нас і ставить на одні щаблі. Залишається сильна Росія і слабка Україна, яка чогось вимихується і не дозволяє Трампу реалізувати своє бачення і стати президентом миру. І цю мишу треба розчавити просто. Й інших сигналів я зараз від цієї адміністрації не бачу. Тому сказати, що я, як комунікаційник, вважаю, що тут можна переконати когось – ні.
Люди, які за ним стоять, його радники, його син, який дуже сильно на нього впливає, начиталися теорій про те, що треба створити триполярний світ. І ці три держави – Америка, Китай і Росія – це те, що має сенс, а всі інші повинні "лягти". Росія і Китай повинні врівноважувати одне одного в Старому світі. Китай хай собі забирає Азію, Росія хай собі забирає Європу. Америка забере собі Новий світ.
Говорити з низовими структурами, аналітичними центрами і притомними республіканцями не публічно
Якщо не можна вплинути на Трампа самого, то можна впливати на ситуацію. Як би ми зараз мали комунікувати там з українцями і що від них просити?
Я не покладала би зараз на них великих надій. Вони підтримують Трампа, республіканців, бо ті дуже консервативні за своїми цінностями. І українська діаспора дуже консервативна і стара, це консервативний прошарок. Не підтримка України, зрада, як це називають зараз і в Європі, і більш ліберально налаштовані американці, стали стимулом до американців піднятись на протести проти Трампа не за себе, а за когось. В комунікації я би не так робила ставку на українську діаспору, яка дуже пасивно виходить на протести. Я би говорила про американців, про демократів, але не політичну верхівку, а про низові структури. І от з цими людьми я би продовжувала говорити. Я би продовжувала говорити з аналітичними центрами і тими, хто ще претендує на об'єктивність, з притомними республіканцями не публічно. Їм зараз не прощають публічних контактів з Україною взагалі, з офіційною країною. Тому тільки не публічно. І медіа.
Зараз популярні блогери володіють увагою американців. Як тоді достукатися?
Я би не скидала одразу з рахунку мейнстрімну традиційну пресу, медіа, телебачення. Так, воно падає в охопленні, але в нього все одно є суттєва аудиторія. Нам все одно треба бути на всіх телеканалах. Подкасти і блоги є різні і популярні. Треба бути на всіх, куди нас беруть. Нам треба йти всюди. Якщо у подкаста є 100 слухачів, нам треба туди йти. Нам зараз треба брати підхід різко протилежний до того, які обрали демократи. Всюди, де можна донести свою точку зору, треба доносити. Зараз Республіканська партія заборонила республіканським сенаторам і конгресменам проводити особисті масові зустрічі зі своїми виборцями. Їх тепер попросили проводити всі зустрічі тільки онлайн, там, де можна модерувати питання. І вони зараз втрачають можливість говорити зі своїми виборцями. Тому нам треба йти з ними говорити. Нам треба не боятись бути в опозиції до Трампа. Є безліч інших людей, які готові нас чути. Трамп і Республіканська партія в цілому дуже чутливі до політичних рейтингів. Давайте формувати суспільну думку, яка зсуне їхній компас. Вона має бути скоординована, організована. Це має бути стратегія. Держава має більше інструментів, ніж тільки офіційний голос своїх офіційних представників. Паралельно є публічна дипломатія, культурна, кулінарна, різна дипломатія. Давайте запустимо народну дипломатію. Нам треба йти і говорити з американцями про те, що для них важливо. В них більше сили, ніж вони думають. І це меседж, який хтось має говорити. Офіційна Україна ніколи не зможе цього говорити. Але ми можемо – громадянське суспільство. Нам треба йти і говорити з людьми, які ще готові нас слухати.
Трамп дуже легко відмовляє Україні, судам, медіа, чому завгодно. Але він не може відмовити суб'єктності всім американцям в масі. Він все одно чутливий до виборів, все одно залежний від політичних рейтингів. Щоб Трамп зберіг владу, щоб він зберіг більшість в Конгресі і в сенаті, йому треба Україну "замочити". А якщо ми не будемо цьому протистояти, то в нього це вийде. Щоб змусити його переглянути якісь речі або зовсім змінити свою політику, йому треба побачити, що його монобільшість не така стійка, як він думає. Офіційна дипломатія зараз мала би трошки збавити оберти і підкрутити неофіційну публічну дипломатію.
Що робити журналістам? Не висвітлювати Трампа неможливо, але висвітлюючи його ти робиш його ще сильнішим.
Журналістика не тільки американська, а й українська, в зв'язку з розквітом соціальних мереж, почала плутати справжні новини із словами. Коли голосується закон – це новина, коли робиться заява – це ще не новина. А журналісти, зокрема американці, трактують будь-яку заяву, як рівноцінну новину, що ухвалено якесь рішення і воно впроваджується. Менше висвітлювати, хто що сказав, більше висвітлювати, хто що зробив. Ми бачимо, що Трамп говорить, що завгодно. Те, що він казав, не означає, що він це зробить.
Якщо журналістика не зміниться і на це не відреагує, то вона продовжує грати на його боці. Тому що хороша журналістика – це робити новини на основі фактів. Інформацію не можна публікувати, поки її не отримано, не підтверджено з трьох незалежних між собою джерел. Заява політика не є новиною. І коли журналісти бачать, що їхньою тенденцією зловживають, чому не відреагувати і не змінити правила. Оці всі навколожурналісти, які насправді не журналісти, яких зараз Трамп теж урівнює в правах з журналістами… Я не розумію, чому журналістика не бореться?! Не міняє правила гри так, щоб Трамп не міг далі зловживати. Зараз дороге кураторство фактів. Журналісти, займіться правильним кураторством фактів, а не перепубліковуйте будь-яку резонансну заяву!
Фото: Пресслужба Саші Чемерова
Трек-лист: Skofka — Стаємо сильнішими, Kozak Siromaha — Колесо, Kutovyi — Каміння, Omana — Час настав зустріти монстрів, Юля Юріна — Русалочки, Folkulaka — Відьма, Gorim! — Insomnia, Околиця — Кров і сніг, Epolets — Токсини, Dorofeeva — Додайте світла, Tvorchi — Мила моя, MamaRika — Мамитати, Громадянин Топінамбур — Веснянки, Саша Чемеров — Місто наречених.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Українські прем'єри 21-28 лютого: Pianoбой, Yaktak, Азіза, Tember Blanche, сліпток, Я Тоня, Гурт Дно
Фото: Пресслужба Артема Пивоварова
Радіо Промінь · Українські прем'єри 21-28 лютого: Pianoбой, Yaktak Азіза, Tember Blanche, сліпток, Я Тоня, Гурт Дно
Трек-лист: Артем Пивоваров - Блакить твоїх очей, Хac & Марія Бурмака - Пробач, Я Тоня & Zakhar Bo - Вибач, Shepil - Законектились, Хто така Ана - Маніпулюй, сліпток - Горизонт, Yaktak - Розганяємось, Stasya & Surov - За тобою, як птах, Азіза - Фантом, Tsepak - Мороз, Sestra Blyznyuchka - Сноуборд, Tember Blanche - Стрес (i guess), Гурт Дно & Вова Павловський & Оля Шурова & Yevhenii Dubovyk & Caronl - Дуже хочу, Pianoбой - Знеструмлене серце.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Фото: Пресслужба Dorofeeva
Трек-лист: Dorofeeva — Муракамі, Klavdia Petrivna — Невже, Blockbaby — Не сьогодні, Околиця — Люблю тебе кілометрами, Botashe — Промені, Міша Правильний & Гоня & Stosliv — Бачити світ, Melovin — Твоя вина, Melancholydi — Так треба, Kalush Orchestra — Рута, Moann — Під водою, alekkksa — щіт пост, Molodi — Одна на мільйон, KOLA — Край, Jerry Heil & Evgeny Khmara — Розчиняюсь.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.
Українські премʼєри 7-14 лютого: SadSvit, Shmiska, Monatik, alyona alyona, Moann, нестор, Уляна Шуба
Фото: Пресслужба Уляни Шуба
Радіо Промінь · Українські премʼєри 7-14 лютого: SadSvit, Shmiska, Monatik, alyona alyona, Moann, нестор, Уляна Шуба
Трек-лист шоу: Monatik - Так вмієш лиш ти, Ckaya - Саме та, Уляна Шуба - Зігріє, Timeoff - Крига, BaWN - Стабільність, Moann & Гурт Дно - Те саме, нестор & Kostiuchenko - Щасливим!, Anka - Обійми себе, alyona alyona - Дві душі, Pasta Fibonacci - Далеко, vioria - сніжинки, Shmiska & Скажи Щось Погане - Хто ти, СКАЙ - Я з тобою, SadSvit & Тіна Кароль - Ми.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.