Понад 11 років війни змушують українців вчитися жити по-новому, долати перешкоди і пристосовуватися до нової реальності. Війна розділила родини українців: хтось виїхав з країни, хтось на фронті, хтось в полоні. Як вберегти стосунки на відстані? Чи реально це? Чи варто у такі часи намагатися створити нові? Як бути, коли нове кохання зароджується на передовій або закордоном, а вдома чекає дружина чи чоловік? Історії полону і звільнення, на тлі яких розгорталися історії кохання. В основі проєкту лежать реальні історії українців. І не завжди це щасливі історії.
СЛУХАТИ ВСІ ВИПУСКИ ЗА ПОСИЛАННЯМ
Олександр та Іванна працювали в поліції, були напарниками одного екіпажу. На початку 2024 року вступили до об'єднаної штурмової бригади Національної поліції "Лють". Вже під час війни вони одружилися, але не покинули службу. Нині подружжя Шольків стоїть на захисті країни і будує плани на майбутнє.
Олександр завжди мріяв про велику родину. Марина на момент зустрічі вже була багатодітною мамою. Неймовірну історію життя та кохання родини Шарбанів, яку війна розділила на два кольори, розповідає журналістка Українського Радіо Вікторія Будан. Нині родина хоче віддати останню шану Олександру і збирає підписи до Петиції про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) молодшому сержанту Шарбану Олександрові Михайловичу. Підтримати Петицію може кожен.
Хуан Каміло Руїз Гомес — економіст за освітою і колумбієць за громадянством. Ірина Мигалейко — за освітою бухгалтер, родом з Тернопільщини. Як вийшло побудувати стосунки у людей з різним менталітетом і традиціями, без знання мови, з чималою різницею у віці та ще й під час війни — про це в матеріалі Українського Радіо.
