Фото: pixabay.com
Звідки ж узявся ковід?
ВООЗ наголошує, що на найближчі 100 років зоонозні хвороби або ті хвороби, які передаються від тварин до людей, становитимуть найбільшу загрозу людству. Щодо різної інформації стосовно виникнення та походження ковіду, то її частково оприлюднюють США. Але фактологічних підтверджень того, що це витік із лабораторії у Китаї наразі немає. ВООЗ дотримується думки, що це все ж таки зооноз. Ігор Кузін констатує, що темпи урбанізації у всьому світі більші за останні 15-20 років. "Людина все частіше контактує з дикими тваринами, і віруси та бактерії переходять від тварин до людей. Тому ця проблема залишатиметься актуальною протягом найближчих 100 років". Ігор Кузін звертає увагу, що ВООЗ публікує перелік патогенів, які викликають занепокоєння. Сюди додаються нові інфекційні хвороби, які з'явилися або повернулися на території, де їх раніше успішно ліквідовували. Тому нові хвороби з'являтимуться, попереджає Кузін. "Досвід боротьби із ковідом і досвід боротьби з пандемією був корисним кожній державі, бо кожна країна зробила певні висновки з цього".
Фото: Ігор Кузін, Івано-Франківська ОДА
Нові інфекції з'являтимуться через 20-50 років
За оцінками експертів, цифра в 100 років для появи нових інфекцій скоротиться. "Середній термін появи нових інфекцій, нових вірусів становитиме від 20 до 50 років. Уже були зафіксовані у світі випадки MERS (Middle East respiratory syndrome – Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром), тепер є SARS-CoV-2. Основну загрозу нестимуть зоонози. Базовою стратегією є підхід єдиного здоров'я. Коли системи охорони здоров'я людини, тварини і довкілля починають розвиватися разом, регулярно обмінюються інформацією і реагують синхронно", – резюмує головний державний санітарний лікар України.
Хвороба Лайма і сказ
Ігор Кузін звертає увагу на зростання кількості захворювань, спричинених резистентними штамами вірусів. "Це ті патогени, які зазвичай викликали легкі форми захворювання, а потім вони набули резистентності до антимікробних препаратів. І звичайними засобами лікування їх уже неможливо лікувати". В усьому світі зростає поширення хвороби Лайма, яка передається через укуси кліщів. "В Україні впродовж 10-15 років ми спостерігаємо високі показники захворюваності на хворобу Лайма. І це також пов'язано із процесами урбанізації. В сільській місцевості ризики інфікуватися більші. І залишаються звичайні зоонози, які нікуди не діваються, зокрема сказ. (Сказ – хвороба з майже стовідсотковою летальністю у разі появи клінічних проявів. Однак проти сказу є дуже ефективна вакцина, яку можна застосовувати в тому числі зразу після укусу твариною з підозрою на сказ – ред.) У нас є засоби діагностики саме хвороби Лайма, зразок досліджень буде досліджений на рівні Центру контролю та профілактики хвороб. Але треба пам'ятати про звичайні профілактичні засоби. Якщо ви розумієте, що можете контактувати з кліщами, то є прості профілактичні заходи: захисний одяг", – нагадує головний державний санітарний лікар України.
"Альфа", "Дельта", "Омікрон", "Кракен"
Ігор Кузін виокремлює чотири основні штами коронавірусу та їхні підвиди, які певний час домінували в Україні:
1. "Альфа" – вперше був виявлений у листопаді 2020 року у Великій Британії. "В грудні того ж року сталося різке зростання захворюваності. Він дістався до нас, але минув доволі швидко".
2. "Дельта" – був виявлений у світі наприкінці 2020 року. В Україну зайшов у 2021 році. "Асоціювався із найбільш тяжким перебігом і вимагав суттєвої кисневої підтримки хворих".
3. "Омікрон" – виявлений в Африці наприкінці листопада 2021 року. "Для нього було характерним стрімке поширення, яке не викликає високого рівня киснезалежності. На час поширення "Омікрону" велика кількість людей була вакцинована, тому хвороба протікала в легкій формі. Стосовно заразності, то цей тип був найбільш заразним з усіх трьох штамів".
4. "Кракен" – стосовно того, які штами коронавірусу циркулюють зараз, Ігор Кузін називає лише "Омікрон" і "11 підвидів, які ми зараз фіксуємо. Серед цих підвидів "Омікрону" циркулює штам ХВВ.1.5 або "Кракен", який передається значно швидше. Ми маємо на зараз 13 таких підтверджених випадків". Щодо клінічного перебігу, то "Кракен" не відрізняється нічим особливим, каже Ігор Кузін. Звертає увагу на те, що відбувається приріст захворюваності та збільшується кількість госпіталізацій. При "Кракені" вакцина діє так само ефективно.
На фото: Омікрон-варіант SARS-CoV-2, commons.wikimedia.org
Що з ковідом в Україні зараз?
В Україні спостерігається поступове зростання захворюваності на ковід, каже Ігор Кузін. "За останній тиждень було зареєстровано 15 тисяч випадків. Це на 20% більше, ніж попереднього тижня. Зростає госпіталізація. Густонаселені області та великі міста є найбільш вразливими до поширення ковіду: Київ, Київська область, Хмельницька, Львівська, Рівненська. Ми фіксуємо і летальні випадки. За останній тиждень 92 людини померло через ковід. Такий темп захворюваності протримається до кінця березня. І потім поступово спадатиме", – зауважує Ігор Кузін.
Від 7,5 мільйона щеплень в Україні за місяць до 200 тисяч
За листопад 2021 року Україною було проведено найбільшу кількість вакцинацій: 7,5 мільйона щеплень, констатує Ігор Кузін. "Перед війною ми в середньому робили 1,4-2 мільйони щеплень впродовж одного місяця. Після початку повномасштабної війни показники вакцинації значно впали. За березень 2022 року ми зробили 340-350 тисяч щеплень. У квітні дана цифра ледве перевищує 200 тисяч. Зараз 150-200 тисяч щеплень йде впродовж одного місяця. Падіння відбулося і воно є значним".
Дві дози вакцини отримали майже 15,5 мільйона українців, бустер – 3,1 мільйона
Ігор Кузін зазначає, що до розв'язаної Росією війни в Україні працювала потужна інфраструктура щеплень. "До війни було 3300 пунктів щеплень, станом на зараз залишилося 2500. Стосовно мобільних бригад, то до війни їх було 1400. На зараз є 373 бригади. Було до повномасштабної війни 500 Центрів саме вакцинації, зараз 94 залишилося. В Україні є 8,5 мільйонів доз вакцин: "Коронавак", "Пфайзер", однодозна "Джонсонс" і "Пфайзер" для дітей від 5 і до 11 років". Ігор Кузін каже, що хворіють зараз переважно не щеплені люди або ті, які пропустили бустерну дозу. "Якщо дві дози отримали майже 15,5 мільйонів українців, то бустер отримали 3,1 мільйона. Другий бустер отримали 246 тисяч осіб, він показаний для працівників критичної інфраструктури та людей, у яких тяжкі неінфекційні захворювання. Залишається ще 12 мільйонів громадян, які ще потребують щеплення".
Фото: vaccination.covid19.gov.ua
Ковід стане, як грип та ГРВІ – сезонним
"Подальша стратегія боротьби із ковідом зводиться до того, що ковід перейде в сезонні ендемічні захворювання. Він буде, як і циркуляція звичайного грипу або інших ГВРІ. Для реагування на грип ми використовуємо сезонну вакцину. Скоріш за все така тактика буде з'являтися в цьому році щодо ковіду. Ковід має перейти до сезонних захворювань. Він матиме один підйом захворюваності, який починатиметься наприкінці року в жовтні-листопаді і закінчуватиметься в березні. І вакцинація перейде на сезонну або рутинну. Сезонна вакцина, яка буде необов'язковою. Вакцинація захищає проти ковіду не профілактикою інфікування, а у боротьбі проти його наслідків. А наслідками можуть стати не лише ризик померти, а й тяжкий перебіг, і ризик так званого довгого ковіду, коли людина після перенесеної хвороби не відчуває запахів, має неврологічні розлади, проблеми із запам'ятовуванням, психологічні розлади. Тому запобіганням є вакцинація. Вона дозволяє переносити ковід у легкій формі", – зауважує Ігор Кузін.
"В Україні ще можуть бути потужні спалахи"
"Багато країн світу виконали амбітну ціль і вакцинували 70% або населення країни, або того контингенту, що варто вакцинувати. Мова йде про осіб віком 60+, про працівників важливих об'єктів і підприємств. Через війну в Україні такі показники не були досягнуті. У світі відкладання коронавірусної хвороби на другий план або зменшення уваги було викликано об'єктивними причинами, пов'язаними з високим рівнем охоплення вакцинації, що дозволило відкрити кордони і зняти певні карантинні обмеження. Ковід відійшов на другий план. Але ризик того, що в Україні можуть бути потужні спалахи або осередки коронавірусної інфекції в замкнених колективах залишаються високими, допоки ми не будемо мати базовий прошарок імунного населення, яке виступатиме бар'єром швидкого поширення ковіду", – констатує Ігор Кузін.
Бустер, бустерна доза вакцини – додаткове введення вакцини через певний час після отримання першої дози препарату, ілюстративне фото
Якою стала Україна за три роки пандемії?
Це певний досвід, який набувався через усі ті хвилі, які Україна проходила, переконаний головний державний санітарний лікар. "Була переформатована система реагування. На рівні областей зараз функціонують потужні Центри контролю та профілактики хвороб, які можуть зафіксувати більше 40 інфекційних нозологій. Такого потенціалу щодо лабораторної діагностики, швидкого реагування, розслідування випадків не було ніколи. Зараз ці центри опікуються не лише проблемами інфекційних хвороб, а й питаннями радіаційної та ядерної безпеки, питаннями профілактики і контролю за неінфекційними захворюваннями. В нас не залишилося таких лікарень, які не мають надсучасних апаратів штучної вентиляції легенів, які не мають власних кисневих станцій. Якість медичної допомоги є кращою. Ці заклади є більш підготовленими. Було поновлено випуск і проходження інтернатури за напрямком епідеміології. Ми поступово зараз знаходимо нових епідеміологів, які допомагатимуть Україні боротися або профілактувати нові пандемічні спалахи і ефективніше контролювати інфекційні або неінфекційні захворювання. Було поновлено свій біотехнологічний потенціал. На початку не було діагностичних засобів, не було можливостей виробляти власні біотехнологічні рішення для діагностики ковіду. Через певний час в Україні майже вся фармацевтична галузь була переналаштована не лише на виробництво біотехнологічних продуктів, але і на виробництво тих ліків, які необхідні для супроводження пацієнтів із коронавірусною хворобою. Україна запустила впродовж декількох місяців і розгорнула найбільшу в історії нашої держави вакцинальну кампанію. Такого не було ніколи. Кількість медичних працівників, кількість інноваційних рішень, які були застосовані під час розгортання цієї вакцинальної кампанії були безпрецедентними. І це дало певний поштовх розвитку не лише нових вакцинальних бригад або появі нових моделей надання послуг із вакцинації. Це дало поштовх певним інформаційним рішенням. Запроваджувалися цифрові сертифікати, за рахунок інформатизації досягнутий і міжкраїновий обмін інформацією". Ігор Кузін наголошує, що саме ці новітні впровадження є ключовими для майбутніх епідемій. І дуже важливо, що такі механізми були запущені. "Після початку війни система охорони здоров'я продовжила ефективно відповідати на нові виклики. Саме пандемія допомогла втримати той темп і адекватно відповідати на військові потреби, які є. Для боротьби із майбутніми спалахами, епідеміями та пандеміями це великий урок для всього світу: яким чином слід боротися, що треба робити і що робити не варто", – підсумував головний державний санітарний лікар України.
