Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Зараз в українців ніби нова сторінка, яку ми пишемо власноруч
Аліно, привіт! Як твої справи?
У мене все нормально, дякую. Повернулася до Києва буквально кілька днів тому, і розумію, що кожен клаптик міста хочеться цілувати. Десь місяць мене не було — дуже-дуже скучила.
Де ти була?
Я була в Лос-Анджелесі. Пишу там зараз нову музику, розвиваю себе. Хочеться піднімати рівень і свій, і загалом український, тому що я українська співачка.
Про попередню пісню "Вірити" ти розповідала нам неймовірно цікаву історію — як священик дав тобі листочок з чотирма словами: віра, довіра, впевненість і вірність. А як щодо твоєї нової пісні "Карпатська"? Яка в неї історія створення?
Я її почула від своїх друзів із Криворівні — там багато різних співанок. Там є така Марія Кречунєк — Чукутиха. Як говорять гуцули, ця Чукутиха знала стільки співанок, що її можна було на весілля запросити, і за три дні — а саме так гуляють на Західній Україні, — вона б жодного разу не повторилася. Мені теж хочеться, коли я вже буду старенька гуцулка із люлькою, — щоб у мене теж так було. Паш буде вистачати співанок, щоб не повторюватися.
І "Карпатська" — одна з тих співанок, яка мені полюбилася. Але в гуцулів дуже довгі співанки — вони, як мантри. Тому я трошки її переробила, вибрала найголовніше. Для мене тут підіймаються важливі моралі. Як ми взагалі ставимося до свого рідного? Чи вірно ми газдуємо свою історію, культуру, природу? Зараз ніби нова сторінка в українців, час настав. Ми усі власноруч пишемо нову сторінку зараз. Дякую усім, хто бере в цьому участь. Певно, вже немає зараз тих, хто байдужий. І я хотіла б нагадати, що ми маємо дбати про наш рідний край, нашу природу, нашу воду. В нас насправді стільки проблем разом із великою війною! — я дуже хочу, щоб ми про це не забували.
Ти цією піснею відкриваєш збірку "Ґорґани"?
Саме так. Це хребти карпатські, "горготіти" — це шуміти. Дуже мені сподобалося це слово, коли ми були в поході. Я восени зібрала всю команду, і ми поїхали в Карпати для того, щоб трохи видохнути, і, як то кажуть, "закапчатися" — об’єднатися думками. Щоб зрозуміти, як нам розвиватися далі. Минулого року в нас багато було змін, і зараз ми теж починаємо зі своєрідного чистого листа.
То в вас був такий тімбілдінг?
Так. Будували команду.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Українізація і сильна повинна бути, і водночас тонка і продумана. Щоб люди думали — ну то файно, хочу навчитися грати на дримбі
А які унікальні інструменти прозвучать на цій збірці?
Точно буде звучати дримба. Вона буде звучати на збірці "Горгани" у двох піснях. А ще буде телинка, флоярка — та багато чого буде. Мені дуже подобається в мою музику привносити дещо з минулого. Але зовсім трішки. Щоб воно не було нав’язливим. Українізація і сильна повинна бути, і водночас тонка і продумана. Щоб люди думали — ну то файно, хочу навчитися грати на дримбі.
Аліно, скоро тебе наживо почує європейська публіка?
Так, ми вирушаємо в тур Європою. Дай Боже, щоб ми змогли виїхати з нашими хлопцями. Є, на жаль, неприємна тенденція від тих, хто не повернувся з-за кордону, і тепер від цього страждаємо ми - артисти, які робили все для того, щоб підтримувати культурний фронт України, збирали донати, говорили про Україну. Тисячі, мільйони людей нас почули, перейняли наше горе і зрозуміли, як ми боремося з цим горем. Сподіваюсь в нас вийде і цього разу. І, до речі, дримби в нас можна буде придбати у мерчі.
Ми хочемо показати європейцям файне, українське, карпатське. Я точно знаю, що мій рідний край і люди, які мене оточували, вклали в мене чимало. І я за це вдячна. Справді, мені пощастило вирости в тому краї, де шанували, любили українське. Де плекали традиції.
Знаю, що в Європі до мене прийдуть наші люди, вимушені переселенці з Миколаєва, Херсона, Харкова, Донецька. І я б хотіла, щоб ці люди закохувалися в українське. Я буду робити все можливе, щоб ці люди стали більше шанувати і розуміти, що воно класне, воно наше, рідне. Саме це ми будемо робити в Європі і збирати гроші для наших військових, яким потрібна допомога. На наших екранах будуть великі QR-коди. Це будуть півторагодинні концерти, велика програма — дуже готуюся, дуже чекаю.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Творчість — вона як дзеркало. В мене можна конкретно побачити періодами, як я себе почувала. Коли була більш впевнена, коли менш. Все можна почути в моїй музиці
Твоя рання творчість і пісні, які ти почала писати з 2021 року дуже відрізняються. А яку Аліну Паш побачить публіка в турі "Слухай"?
Побачить абсолютно різну, якою я, власне, і є. Десь темну, десь заплутану. Творчість така штука — вона, як дзеркало. Особливо коли ти пишеш власні пісні. В мене можна конкретно побачити періодами, як я себе почувала. Коли я була більш впевнена, коли менш. Все можна почути в моїй музиці. Але є й моменти, де я абсолютно світла.
В мене 2 альбоми, 2 EP, багато синглів — навіть не увесь матеріал увійшов до концертної програми. Мене можна буде побачити різною. Ми ще підготували відео, яке буде позаду мене, дуже мені хочеться, щоб люди переживали особливий експіріенс. Щоб вони могли проникнутися візуальними ефектами, пройти зі мною те, що я пройшла і, можливо, почерпнути для себе те, що їм допоможе.
Можливо, навіть будуть фокуси, які ви не очікуєте. Я ж з естрадно-циркової академії. Дуже люблю Cirque du Soleil. Я намагалася в Штатах дивитися ті шоу, які не присутні в Європі. Дуже багато там було магії, містерії — того, що мені до душі. Я карпатська душа. В нас там багато езотеричних моментів. Мольфари, ритуали — мені все це завжди подобалось. Я з дитинства мала свою книгу темряви, боролася з демонами, збирала зілля, сушила трави. Робила чаї — для здоров’я, для гарного сну. Тому так, мені хочеться показувати людям якусь казку.
Слухай, трави, чаї — це теж може бути мерч.
А в нас буде. Кристали, які земля-матінка вирощувала. Ці кристали — давні наші друзі, які тут просто мільйони років. Я нещодавно була в Америці, в Техасі — побачила там розкопки, кістки динозаврів, неймовірні кристали. Побачила, як золото формується. Наша планета — просто неймовірний дім. Ми маємо її берегти і любити.
У тебе відбувся реліз пісні "Втомлені" — вона ж насправді не зовсім твоя? Це пісня, яку ти створила разом з Діззі (d1331).
Так, це музикант, діджей, мій бро, який плекає український реп. Я дуже рада, що він нову пішов у написання слів, бо він бітмейкер.
Сподіваюся, що на день Перемоги України ми будемо сидіти за одним великим столом — із Заходу на Схід. І я буду співати співанки безперервно три дні!
А якщо від втомлених перейти до заряджених, що за цей рік тебе найбільше зарядило?
Людські очі. Коли дивишся прямо в них. Коли розумієш, що українці — таки родина. А ми якийсь час цього не викупали. От нещодавно зустріла я в Івано-Франківську сім’ю з Харкова. Підійшли сфотографуватися. Зав’язалась розмова, і вони кажуть — от ми в Рахові жили вже під час війни, потім в Чернівцях, зараз в Івано-Франківську. Така Україна гарна! Нам вже за шістдесят, і ми вперше тут.
І це не перша така історія. Ми наче сусіди, які жили разом в одному будинку, але один до одного не ходили, пироги не носили. Не кажу що усі, але багато хто з нас. Але такою ціною ми все ж таки зблизилися і стали родиною. І я дуже сподіваюся, що на день Перемоги України ми будемо сидіти за одним великим-великим столом. Він буде з Заходу на Схід. Я точно буду за тим столом сидіти, співати співанки три дні!
Звучить, як план.
Так, і я цей план хочу здійснити. Я вірю в молитви, в афірмації, я люблю медитувати — це було моїм порятунком, коли минулоріч була каша в голові. В мене ця каша почалася трохи раніше повномасштабного вторгнення. Все, що мене рятувало тоді — закриття очей і дихання. Інакше я б просто не вигребла.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Сльози котяться — а з сусідньої кімнати радіо грає якесь реггі і слова "роби, що ти можеш". І я то сприйняла, як знак
А яка голова афірмація твого життя?
Мабуть, немає однієї. Є якась кількість. Вчора я, наприклад, дістала неприємну новину. Не хочу нею ділитися, але мені було важко з нею справитися. Я сіла в медитацію і зрозуміла, що зараз покотяться сльози. І я питаю — Господи, як мені обирати свій шлях, щоб я максимально могла приносити користь собі та людству? Щоб воно все було в балансі. Сльози котяться — а з сусідньої кімнати радіо грає якесь реггі і слова "роби, що ти можеш". І я то сприйняла як знак. Сльози гіркі перетворилися на щось хороше. Я буду робити, що я можу, до самого кінця.
Я люблю темний вайб. Але розумію, що в мені конкретно горить сяйво — і це світле сяйво
Пісня "Вірити" була першим синглом твого нового альбому, який має вийти у 2023 році. На якому він етапі роботи?
В мене стільки всього перемінилося за минулий рік! Я в якійсь глибокій трансформації. Я планую щось одне, а воно потім виливається в щось зовсім інше. Час зараз такий. І це не тільки через війну в Україні. Подивись, які катаклізми в світі відбуваються! Мені здається, що час навіть по-інакшому почав рухатися.
Тоді восени я була налаштована на темно-дарковий альбом. Я люблю такий вайб. Мій улюблений режисер — Тім Бартон. А перша книга, яку я повноцінно прочитала, це "Граф Дракула". Але. Я розумію, що в мені конкретно горить сяйво. І це світле сяйво. І я б в першу чергу хотіла б нести людям надію і віру.
Тому поки що я перекручую цей альбом, як кубик Рубіка. Певно, до осені 2023 року він може набрати нових сенсів. Може, взагалі трошки інакше буде звучати Аліна Паш? І я це приймаю, тому розумію, що в одну коробку я себе не годна засунути. Тому буде нову сюрприз для вас, друзі. Ті, хто мене слухають, таке люблять.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Мрію, що українська музика колись звучатиме на Coachella
Так, а що буде раніше? "Ґорґани"?
Так, вони вже майже виходять. Ось "Карпатська" вже є. А через пару тижнів вийде щось нове. А потім іще щось нове. Готуйтеся — буде багато файної музики з Карпат. Все це буде українською.
А от альбом я б хотіла спрямувати так, щоб він звучав на світовій арені. Вірю, що ми можемо співати українською на світових фестивалях.
Тепер коли мене питають — чи хотіла б ти знов на "Євробачення", я відповідаю, що тепер маю на меті, щоб українське почули не лише в Європі. Україна три рази вигравала на Євробаченні, і це круто! Всі знають, що Україна сильний представник! Але от в Америці, на величезному фестивалі Coachella про Україну не так сильно чули. І я мрію, що колись там буде звучати українська музика.
Редакторки текстової версії — Світлана Берестовська і Міла Кравчук
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
