Астрологи, тарологи та інші "прогнозисти" як спецзброя Росії

Астрологи, тарологи та інші "прогнозисти" як спецзброя Росії

Держава-агресор має цілий пласт псевдопрогнозистів – астрологів, тарологів, нумерологів тощо. Їхні фейкові ''прогнози'' чітко лягають в інформаційне поле підштовхування України до переговорів із позиції Росії, а також просувають інші російські меседжі. Це констатує на Радіо Культура у другому сезоні проєкту "Протипанічна оборона" фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. А психологиня Катерина Гольцберг звертає увагу, що люди запам'ятовують в основному тільки ті "пророцтва", які підтвердилися. А якщо не справдилися, стирають їх із пам'яті. Саме цією вибірковою пам'яттю користується Росія в своїх спецопераціях.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото, Суспільне 

В інформаційному просторі під час війни гороскопи використовують не тільки для читання "пророцтв" для різних знаків зодіаку, а й для створення "прогнозів" щодо воєнних дій. Якими є витоки та наслідки присутності цієї тематики в інформаційному просторі? Як це впливає на воєнний контекст?

Як зазначила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, увага до гороскопів та інших "пророцтв" існує постійно: "В ситуації невизначеності, невпевненості увага до ''віщувань'' і ''пророцтв'' зростає. За приклад згадаймо початок 1990-х і ''Біле братство''. У той час Радянський Союз щойно розвалився, тривала незрозуміла ситуація, і людям потрібно було знайти якогось лідера, спертися на якусь точку опори. Все це вони знаходили у ''Білому братстві''. Сьогодні ситуація така сама: людина хоче отримати відповіді на запитання, а їх немає. На цьому тлі астрологи та нумерологи  пропонують нібито ''відповіді'' та ''пророцтва'' майбутнього — і всім нам це цікаво"

Оксана Мороз зауважила, що в інформаційному просторі можна знайти чимало подібного недоброчесного контенту: "У цьому інформаційному контексті дуже добре ''гугляться'' розклади карт Таро, гороскопи тощо… Деякі люди саме там намагаються знайти відповіді на свої запитання. У кращому випадку люди шукатимуть псевдопрогнози псевдоекспертів, які думають, що є експертами. У гіршому випадку слухатимуть ''прогнози'' одного з ''екстрасенсів'' про те, що війна нібито закінчиться нібито за вісім днів, а може й за вісім місяців, а чи за три-чотири місяці". 

На думку Оксани Мороз, такими "експертами" тарологами та астрологами часто користується Росія в своїх спецопераціях: "Є дуже багато псевдоекспертів, астрологів, тарологів, які дають конкретні ''прогнози'' про те, коли саме закінчиться війна. Ті ''прогнози'' не справджуються, натомість аудиторія втрачає надію на те, що через певний час стане легше. Саме такими емоційними ''гойдалками'' користується Росія. Країна-агресор має цілий пласт таких ''прогнозистів'', яких використовує в своїх цілях. Зрозуміло, що такі фейкові ''прогнози'' чітко лягають в інформаційне поле підштовхування України до переговорів з позиції Росії, а також просувають інші російські меседжі. Наприклад, є такий собі персонаж — якийсь афганський математик, хоча коректніше буде назвати його ''нумерологом'' — який нібито математично розраховує ''прогноз'' розвитку історичних подій. Наприклад, він нібито спрогнозував майбутнє Росії до 2025 року, де ''побачив'', що Росія нібито відновить Радянський Союз".

Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що люди завжди шукали способів дізнатися майбутнє: "Це було важливо, тому що треба було дізнатися, чи буде дощ, щоб садити певні культури, чи спрогнозувати, як ми виживемо в певних погодних умовах. Саме тому було поширеним звернення до різних пророків і жерців".

У чому сенс таких "прогнозів"? На погляд психологині, це пов’язано з когнітивним упередженням — вірою в справедливість світу: "Будь-яка людина вірить в справедливість світу, і це когнітивне спотворення, яке призводить до ілюзій. Мовляв, якщо я все роблю добре, то у мене в майбутньому буде все добре. І якщо я читаю прогноз про те, що у мене все буде добре — значить, я хороша людина. Значить, я все роблю добре. Значить, мені не буде ніякого покарання за те, що я роблю щось погане. Такі дуже спрощені висновки. Тому люди й схильні до читання прогнозів — в них вони бачать певну індульгенцію, зняття відповідальності". 

Психологиня Катерина Гольцберг звертає увагу, що люди вибірково обирають "пророцтва", яким довіряють: "Ми запам'ятовуємо тільки те, що підтвердилося та відбулося насправді. А якщо воно не сталося та не справдилося, ми його стираємо з пам'яті. Така в нас вибіркова пам'ять. Саме цим пояснюється відомий психологічний феномен ''пророцтво, яке саме себе справджує''. Тобто, ми запам'ятовуємо тільки ті речі, які справджуються точно".

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважила, що тепер "пророцтва" можна побачити навіть у доволі респектабельних виданнях, що є проблемою: "Якщо це якийсь ''ноунейм'' без позиціонування публікує — це одна історія. А якщо це солідне медіа, де фігурує ''пророк'' як ''солідна людина'' чи ''науковець'', довіра до його слів інакша. В історії маємо яскравий кейс — образ Распутіна. Він дуже цікавий, тому що має багато компонентів, зокрема чітку роботу з позиціонуванням. Людина позиціонувала себе як старця, який апріорі ''від Бога'' володіє якимись знаннями, історією тощо. Він у той момент чітко акцентував на своєму нібито селянському походженні, тому в Російській імперії в ті часи це було модно. Також він позиціонував себе як людину, яка нібито веде аскетичний образ життя і живе тільки з того, що подають. Саме цей комплексний і прорахований до деталей образ дозволив набути чималого впливу при дворі. З цієї історії можна зробити висновок і про сучасність — не всі яскраві харизматичні та розумні люди говорять речі, яким треба довіряти". 

Як ставитися до прогнозів? Оксана Мороз зазначила, що для людини це не джерело інформації, а джерело самозаспокоєння: "Тут постає питання психологічної роботи з людиною, а не інформаційної. Перед тим, як звертатися до  альтернативних  джерел, як-то астрологи чи анонімні телеграм-канали, спочатку підіть у медіа з ''білого списку'' Інституту масової інформації. Спершу дізнайтеся реальні новини, аби всі ''пророцтва'' сприймати через призму об’єктивної реальності... і побачити, що ''віщування'' є лише нісенітницями, в які ви не повірите, бо будете розуміти реальність ситуації та  її складність".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

На Радіо Культура почався другий сезон проєкту "Протипанічна оборона". Наступні три десятки епізодів виходять в ефір від сьогодні, 24 квітня і звучатимуть щобудня о 15:40 та 18:20, або їх можна слухати на подкаст-платформах Суспільного.

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо