Фото: AP
Як орієнтуватися в медіаполі, але при цьому не панікувати від кількості та змісту новин? Розглянемо на прикладі поширеного російського міфу про Європу, яка "постійно замерзає і голодує". Переживши надскладну воєнну зиму, спробуємо з’ясувати походження тверджень про те, що Росія, мовляв, гріє і годує всю Європу.
Як зазначила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, ця історія тягнеться ще з Радянського Союзу, з протиставлення СРСР західному світу: "Це має цілком зрозумілу мотивацію, тому що один з давніх російських політичних векторів — це шантаж ''замерзанням''. Мовляв, без російського газу ніяк і ніхто не справиться. Відповідно, на цій основі відбувалося виторговування певних дивідендів — економічних, політичних і так далі. Зараз це змістилося в санкційний бік. Тобто Росія намагалася з допомогою газу вимагати зняття санкцій, і якраз у вересні ми були свідками такого першого сезону відкритого шантажу Європи. Був ролик ''Газпрому'', де вони показували, як Європа замерзла під пісню ''А зима буде довгою…''. І що цікаво: цей ролик був знятий в Росії у місті Красноярську, яке вони взагалі не можуть газифікувати. І це стандартний прийом російської пропаганди".
Психологиня Катерина Гольцберг зауважила, що країнам, як і людям, властиве використання психологічних захисних механізмів: "Росія використовує такий захисний механізм як знецінення. Він дуже потужний, тому що дає можливість побороти власні страхи. Але це потім закінчується не дуже добре для людини, яка цим користується. Чому? Тому що вона не розвивається. Є два дуже схожих почуття: ревнощі і заздрощі. Якщо я ревную, я хочу бути кращим, щоб мати це. Якщо я заздрю, я хочу знецінити, облити брудом те, що є. І тоді я маю інший фідбек від цього. Тому йдеться радше про знецінення: мені це не потрібно, тому що воно погане, але це водночас підвищує мою власну самооцінку".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз нагадала про необхідність аналізувати факти: "Коли відбувався цей шантаж, всюди була інформація про те, що Європа готується, великі запаси сформовані. Тобто, раціональна інформація говорила про те, що легко не буде, але й катастрофи не буде. Але, звісно, оця раціональна інформація сприймається не дуже переконливо, коли та сама Росія підживлює різні протестні настрої. Напевне, кожен пам'ятає епохальний різдвяний ролик, який вийшов на Russia Today, в якому була зображена цілком благополучна європейська сім'я. За сюжетом ролика раптом щось сталося — стало холодно, сім’я почала бідувати, і їм навіть довелося з'їсти хом'ячка. На такому емоційному прикладі російські пропагандисти намагалися показати, до чого нібито дійде Європа без російського газу. І звісно, оця емоційність, навіть якщо вона транслюється російським рупором, входить в інформаційне поле, і люди починають відповідно на це реагувати. На щастя, це не дало ніяких результатів".
Психологиня Катерина Гольцберг пояснила, яка реакція виникає на залякування і шантаж: "У нас виникає звичайна паніка — трохи безсистемні дії, які спонукають нас у стані ажитації щось робити. Паніка має на меті ще одну важливу річ. Вона спонукає нас долучити до нашої проблеми якомога більше інших людей, мовляв, щоб не я один вирішував цю проблему. І тоді всі біжать купувати сіль чи туалетний папір. І так само сталося, на мій погляд, із Заходом, який трошки запанікував, але взяв себе в руки та зробив запаси. Раціональні дії замість паніки — це дуже добре".
Психологиня звернула увагу на те, що Росія сама себе переграла: "Коли Росія вибудовувала свій шантаж, вона абсолютно не зважала на ті тенденції, які ми маємо в кліматичних змінах — на те, що можуть бути теплі зими. І тому склалася парадоксальна ситуація, коли Європі було тепло, а Росія замерзала".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконана, що Росія в цій ситуації програла у всіх вимірах — економічному, політичному, і, звісно, пропагандистському. Щодо українських ЗМІ, то, за її словами, вони дуже чітко пояснювали, чому Європа не замерзне, як вона готується до зими: "Мені здається, що у нас навіть дещо надмірний фокус був на те, що в Європі все підготовлено, в них дестабілізації не буде. Тому що нам було важливо, щоб Росія їх не дестабілізувала, і вони не переключилися на свої внутрішні проблеми. І, на щастя, цього не сталося, хоча таких спроб було чимало. Тобто, у цьому випадку протипанічна оборона спрацювала на сто відсотків".
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
На Радіо Культура почався другий сезон проєкту "Протипанічна оборона". Наступні три десятки епізодів виходять в ефір від учора, 24 квітня і звучатимуть щобудня о 15:40 та 18:20, або їх можна слухати на подкаст-платформах Суспільного.
.jpg)
