Для звільнення книжкового ринку від "русского міра" бракує лише підпису президента — Шамайда

Для звільнення книжкового ринку від "русского міра" бракує лише підпису президента — Шамайда

Захистити український культурний простір від "русского міра" — невідкладно підписати закон про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора. Цього вимагає петиція на сайті президента України. За тиждень після реєстрації, на вечір 24 травня вона набрала 22 з половиною тисячі голосів із 25-ти тисяч необхідних. Видавнича продукція держави-агресора та російський контрафакт і далі вільно продаються в Україні, підриваючи інформаційну безпеку держави й економічні підвалини українського книговидання, наголошує автор петиції, координатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда. "Ніколи петиція на тему культури за останні роки не набирала так стрімко так багато голосів", — зауважив він в інтерв'ю Радіо Культура. Для звільнення книжкового ринку України від "русского міра" бракує лише підпису президента, вважає Тарас Шамайда.

0:00 0:00
10
1x

Демонтований у жовтні 2022 року в Києві пам'ятник російському поетові, символу "русского міра" Пушкіну

"Книги з Росії та Білорусі вже масово не завозять, але…"

Масово книги з Росії та Білорусі не завозять, тому що урядовою постановою ще з минулої весни перекрито весь імпорт товарів із Росії. Але завозять частково нелегально. Також залишилося дуже багато запасів, завезених у минулі роки, зазначає Тарас Шамайда. І додає, що є й інші засоби впливу Росії на наш книжковий ринок. "Для того, щоб перекрити всі засоби впливу Росії на наш книжковий ринок, ще в червні минулого року був ухвалений закон, який забороняв імпорт книг із Росії та Білорусі, а також ввезення пропагандистської літератури, і він регулював цілу низку інших питань. Цей закон розроблений спільно представниками громадянського суспільства і видавничої галузі, книжкової галузі, депутатами, виконавчою владою. І він отримав надзвичайно велику підтримку в парламенті — за нього проголосували 306 депутатів. Жодного голосу не було проти, і ніхто не утримався. Тому що це надзвичайно важливий закон. Крім заборони фізичного імпорту і розповсюдження російських книжок, він передбачає, що книжки в Україні видають тільки мовою оригіналу. Це може бути будь-яка мова — і українська мова, і якщо хтось написав російською чи англійською мовою, це теж може бути. Якщо це перекладна література, наприклад, популярні західні книжки, вони повинні видаватися в перекладі на українську мову або на мови корінних народів України чи Європейського Союзу", — каже він. "Таким чином закон перекриває також можливості росіян, які мають необмежений фінансовий ресурс, зараз чи коли-небудь після війни захопити наш ринок через російський "ширпотреб", який би формально друкувався тут", — наголошує Шамайда. Також, за його словами, вже шість років діє дозвільний порядок ввезення літератури з Росії, коли перевіряються книжки на предмет антиукраїнської пропаганди. І Росія навчилась його обходити, друкуючи ці книжки не в себе, а в країнах Балтії, Закавказзя та Середньої Азії. І тому на всю російськомовну літературу закон поширює цю перевірку, яку проводить Держкомтелерадіо.

Для звільнення книжкового ринку України від "русского міра" бракує лише підпису президента, вважає Тарас Шамайда

Вже минуло 11 місяців, але президент України не підписав закон 2309-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України", зазначає Тарас Шамайда. І додає: президент не скористався правом вето, не повернув документ із зауваженнями і не підписав. Хоча Конституція дає главі держави 15 днів на те, щоб це зробити. У 94 статті Конституції чітко йдеться про те, що якщо президент за ці 15 днів не підписав закон або не повернув його до парламенту з зауваженнями, то закон вважається схваленим президентом України і має бути підписаний до офіційного оприлюднення. "Ми розуміємо, звичайно, що президент зайнятий обороною країни як головнокомандувач, дипломатією, але це не скасовує обов'язки підписувати закони. Особливо такі важливі, бо виходить парадоксальна ситуація. Не тільки видавнича галузь, а й багато письменників, діячів культури, українських правників зверталися публічно до президента з тим, щоб він відписав цей закон. Оскільки доки він не підписаний, то вся ця російська макулатура продається, завдає шкоди і нашій культурній сфері, і книжковому бізнесу, і національній безпеці. І тому лише цей підпис відділяє від того, щоби звільнити наш книжковий ринок від "русского міра". Тому я й зареєстрував цю петицію тиждень тому", — зауважує координатор руху "Простір свободи".


Тарас Шамайда. ФБ-сторінка Taras Shamayda

"За останні роки петиція на тему культури ще не набирала так стрімко голоси"

Петиція "Захистити український культурний простір від "русского міра" вже зібрала понад 22 тисячі підписів із необхідних 25. "На збір дається три місяці, але ми хочемо, щоб це сталося набагато швидше. Я думаю, що вже за лічені дні ми зберемо ці 25 тисяч. Я дуже дякую всім, хто останні дні публічно підтримував цю петицію, зокрема це Оксана Забужко, Андрій Курков, Іван Малкович та багато інших письменників і провідних видавництв. Ця петиція закликає президента зробити те, що він і так мав би зробити, але, можливо, коли він побачить таку велику підтримку людей (бо ніколи петиція на тему культури за останні роки не набирала так стрімко так багато голосів), це допоможе зрозуміти владі, що не можна з цим зволікати", — каже Шамайда.

"Книгарні потребують лише 80 млн грн на рік, але Мінфін їх не дає"

"Ця війна — це війна насамперед за нашу ідентичність. І під час війни ми повинні захищати наш культурний простір і зміцнювати все, що розвиває нашу культуру. І по суті, в один день, в червні минулого року, були ухвалені два важливих закони, які якраз спрямовані на підтримку книжкової галузі. Ось цей закон не потребує ні копійки, але він не підписаний чомусь. Щодо другого закону, то він підписаний, але теж не виконується. Одна з найважливіших його норм — це підтримка українських книгарень. Тобто його ідея полягає в тому, що держава компенсує видатки на оренду тим книгарням, які продають книжки саме українською мовою і працюють легально, з контрольно-касовими апаратами. Відтак 20% від продажів їм повертаються на оренду, щоб вони могли відкривати нові книгарні, щоб збільшувалась ця мережа. Оскільки в Україні ключова проблема книжкової торгівлі полягає в тому, що мало книгарень. Якщо збільшиться мережа книгарень, а вона в рази збільшиться, якщо цей закон запрацює, то відповідно збільшаться і тиражі книжок, і читання зросте, і це будуть книжки саме українською мовою, які видані в Україні", — переконаний Шамайда. Втім, на його думку, Міністерство фінансів сприймає цей закон не як інвестицію, а як витрати. "Однак видатки книгарням на оренду — це мізерні витрати в межах держави. Лише 80 мільйонів гривень на всю Україну на весь рік. Але ці кошти в цій конкретній сфері дають величезний поштовх, створюють її звільнення від "русского міра" і запускають галузь економіки. Хай книжкова індустрія – це не велика галузь, але все одно грошей, зокрема у вигляді податків, прийде більше, ніж кількість вкладень. Однак навіть підписаний президентом і чинний закон, який спеціально ухвалювався в умовах війни, не працює через те, що просто відбувається саботаж на рівні виконавчої влади. І виходить, ці два закони, які в комплексі мали дати величезний поштовх для розвитку нашого книговидання та книгорозповсюдження і загалом всієї галузі, не працюють", — наголошує зауважує координатор руху "Простір свободи". Відтак необхідно, щоб закон про обмеження на ввезення та розповсюдження видавничої продукції Росії та Білорусі, який не потребує коштів, був введений в дію негайно. Це вже великий плюс. "Щодо фінансування книгарень, то ми працюємо з депутатами та Міністерством культури, яке нас підтримує. Але необхідно, щоб люди розуміли, що є застарілі підходи, які полягають в тому, що ми не будемо нічого витрачати на культуру і тоді ми зекономимо щось. Це дуже неправильний підхід", — резюмує Шамайда.