Одне із суден, що перевозять Чорним морем українське зерно. Фото: ФБ-сторінка Мінінфраструктури України
Якщо РФ виходить із зернової угоди, безпеку суден має забезпечити Туреччина
"Коли говорять про Туреччину і зернову угоду, то треба розуміти, що формально це дві угоди одночасно. Одна угода підписана за посередництвом ООН між Туреччиною та Україною, а друга за посередництво ООН між Туреччиною та РФ. Вони близькі за змістом, але ми з росіянами жодних угод не підписували і коли постає питання, чи продовжуватиме Туреччина зернову угоду, то це проблема турецько-російської угоди. Турецько-українська угода існувала і ми готові її продовжити на майбутній період. Росіяни, коли укладали свою угоду, хотіли як завжди обдурити всіх і формально дозволити постачання українського зерна державам Африки, тим, які потребують продовольства, а за це отримати політичні та економічні дивіденди. Вони хотіли, щоб в обмін на підписання зернової угоди Туреччина вирішила з Україною питання експорту російського аміаку аміакопроводом Тольятті-Одеса-Чорне море, коли завантажуються судна на Одеському припортовому заводі. Також РФ хотіла, аби зняли санкції з експорту російських мінеральних добрив. Але всі ці фокуси Росії не вдалися і Путін та його команда зрозуміли, що так, як вони хотіли, угода не працює. Вона працює, але не працюють ті механізми, які вони заклали туди як додаткові міни", – розповів Павло Лакійчук. Він пояснив: якщо росіяни вийдуть із цієї угоди, то гарантії транзиту морського трафіку суден в українські порти мають забезпечити Військово-морські сили Туреччини або інших держав, яких готова залучити до цієї операції як турецька сторона, так і ООН, яка виступає однієї із сторін домовленостей: "Вони можуть прийняти рішення про використання миротворчого контингенту, наприклад, зі складу постійного операційного з'єднання НАТО в Середземному морі". "Поки що рішення таке не ухвалене, але те, що Африка, Азія потребують українського ж зерна, знає весь світ і світ має вирішувати, як розблокувати українські порти, як допомогти в першу чергу не нам, а тим державам, які потерпають від голоду", – зауважив Лакійчук.
Фото: ntv.com.tr
Нагадаємо, що 8 липня цього року, під час спільної пресконференції президентів Туреччини і України Реджепа Таїпа Ердогана та Володимира Зеленського, перший наголосив, що Чорне море має бути зоною безпеки, а не так званих заморожених конфліктів. Зеленський, зі свого боку, зазначив, що від роботи зернового коридору залежать життя людей на інших континентах.
ВМС Туреччини значно потужніші за російські
"Основним гарантом, безумовно, може виступити Туреччина, адже вона має для цього всі можливості. Військово-морські сили Туреччини за останні 30 років дуже зміцніли. Зараз, хоча турки не концентрують військові кораблі на постійній основі в Чорному морі, вони мають потужні ВМС, які за своєю потугою значно перевищують можливості Чорноморського флоту РФ. У Туреччини дуже сучасний флот", – розповів експерт. Головна військово-морська база ВМС Туреччини, додав Павло Лакійчук, розташована у Гельджуку, в Ізмірській затоці, практично біля протоки Босфор: "Турки вважають, що маючи ключ від чорноморських проток, у Чорному морі кораблі тримати немає сенсу. Кораблі з Гельджуку можуть вийти в Чорне море в будь-який момент, це займе годину, максимум 2-3 і вони вже будуть там. Для дій ВМС у Чорному морі турки мають цілу низку законсервованих баз. Найближча до західної частини Чорного моря військово-морська база "Ереглі". "З іншого боку, турки контролюють чорноморські протоки, спираючись на Конвенцію "Монтре" про хід військових кораблів у Чорному морі. Й тут від турків багато залежить, якщо ООН чи якась інша міжнародна організація вирішить запустити в чорноморську ініціативу конвоювання суден ВМС інших держав. Це, наприклад, відбувалося і відбувається в Аденській затоці: для боротьби із сомалійськими піратами там досі триває операція ЄС та НАТО, які здійснюють конвоювання караванів цивільних суден, убезпечуючи їх від нападу в цій акваторії, – пояснив експерт.
"Якщо Росія намагатиметься провокувати, то спробує завдавати удари по українських портах"
Водночас, зазначив Лакійчук, хоча від росіян можна чекати будь-чого, малоймовірно, що вони наважаться атакувати цивільні судна під неукраїнськими прапорами в нейтральних водах: "Це розширення конфлікту на тих гравців, з якими Росія ще стикатися не збиралася. Якщо Росія намагатиметься провокувати, то спробує завдавати удари по українських портах, де ці судна завантажуються та розвантажуються".
.jpg)
Павло Лакійчук. Фото: ФБ-сторінка Павла Лакійчука
Турецькі ВМС чи український "Гарпун"?
"Якщо Туреччина надасть гарантії для зернового коридору, то це буде жорсткий крок. Турки вміють діяти жорстко, зокрема і щодо РФ. Нагадаю ситуацію в Сирії 2018 року: турки, не замислюючись над політичними наслідками, збили російський бомбардувальник над частиною Сирії, яка контролювалась Туреччиною. Це був сигнал для Путіна і він його зрозумів. Місяць чи два росіяни волали, що не купуватимуть турецькі апельсини та помідори, але все завершилося так, як розраховувала Анкара. Крім Туреччини, в територіальних водах України безпеку суден можуть гарантувати і протикорабельні ракетні комплекси "Нептун", "Гарпун" на озброєнні України, які вже продемонстрували свою спроможність у тому числі російському крейсеру "Москва". Тож українці теж можуть показати зуби", – підсумував Павло Лакійчук.
