Росіяни б’ють по портах і чекають, коли світ піде їм на поступки ― Їжак

Росіяни б’ють по портах і чекають, коли світ піде їм на поступки ― Їжак

Що далі, то більше ризиків для безпеки у Чорному морі створює країна-агресорка Росія. Шість румунських суден були в порту Рені в момент атаки РФ на Одещину в ніч проти 24 липня. Судна перебували на лівому березі Дунаю, а правий берег ― це вже територія Румунії, ширина річки тут становить менше одного кілометра, а від кордону ― 300 метрів. Ані румунські моряки, ані їхні судна нібито не постраждали, одразу після закінчення атаки вони залишили порт і пішли на румунський берег. Але з боку РФ це могла бути пряма загроза третій країні, яка є членом НАТО, натомість реакція Румунії була доволі стриманою. Чому світова реакція залишається такою млявою? Чи варто чекати більш жорсткої реакції від міжнародної спільноти? Ці питання Українському Радіо прокоментував Олексій Їжак, експерт з питань регіональної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: ports.ua

 

Чому реакція країн НАТО залишається млявою?

На думку Олексія Їжака, політика НАТО не змінюється в тому аспекті, що війна не повинна вийти за межі України. "Гадаю, є певні старі домовленості з Росією, що війна не вийде за українську територію. Якщо будуть удари ― або випадкові, або провокаційні ― то є ймовірність, що НАТО зреагує, але вони будуть намагатися уникнути жорсткої реакції до останнього. Такою є глобальна ідея, якої дотримуються західні країни, хоча жодного формального документа про це не існує. Чи будуть росіяни продовжувати? Думаю, вони будуть продовжувати атакувати порти стільки, скільки зможуть, причому по найменш захищених протиповітряною обороною районах. Ці удари по портах і є виходом РФ із зернової угоди, тому що формально Росія не виходила. Документи підписані, не було повідомлень, що вони не чинні, але РФ заявила, що вона не гарантує безпеку зернових маршрутів. Усі ці перевезення є комерційними для України, логістика спирається на стандартну міжнародну систему. Там беруть участь страхові компанії, які страхують міжнародні перевезення, без цієї страховки не можна пройти чорноморські протоки, Суецький канал тощо. Страхові компанії не готові йти на ці ризики, тож компанії-власниці кораблів не ризикують відправляти туди свої судна. Якщо б навіть страховку дали, то її вартість буде такою, що жодне зерно не буде рентабельним".

Чи було застраховане знищене українське зерно?

"Те зерно, що на березі, застраховане швидше за все за українськими процедурами, там інші умови, це не стосується кораблів. Відповідальність за зерно змінюється, коли воно перебуває на борту. Але кораблі заходити не будуть, поки хтось із важливих міжнародних гравців не скаже, що цей захід гарантований і безпечний".

Олексій Їжак. Фото: armyinform.com.ua

Чи може ця ситуація прискорити надання Україні потужнішої зброї, зокрема літаків F-16?

"Зараз вже з’являються заяви про F-16 як про літак протиповітряної оборони. Насправді це універсальні літаки, і головна ознака тих версій, про які йдеться,  ― вони інтегровані у системи Patriot, тобто вони можуть діяти спільно з радарами в єдиному полі захисту. Ці системи дорожчі. В одному з останніх пакетів озброєнь, наданих нам Сполученими Штатами, є додаткові пускові установки і додаткові ракети для термінового захисту портів. Про F-16 теж було сказано, але йшлося про осінь. Чи буде достатній захист портів, для того щоб у нормальному режимі запрацювали страхові компанії, це питання залишається. І справа не лише в портах. Вільні акваторії Чорного моря, які поза межами територіальних вод, росіяни час від часу оголошують зонами ракетних навчань. Це також впливає на роботу транспортних компаній і страховок. Адже страхування не передбачає, що кораблі будуть іти через зони військових навчань. Росіяни б’ють по портах і чекають, коли світ піде їм на поступки. Вони вважають, що за той час, поки Україна отримає засоби ППО для захисту портів, вони встигнуть отримати те, що хочуть від міжнародної системи".

У США вважають, що Росія готує операцію під чужим прапором у Чорному морі, про що заявив речник Держдепу Метью Міллер. Чи можливий такий сценарій і як йому запобігти?

"Цього не можна виключати. Може бути, наприклад, ураження певного транспортного судна з тим, щоб сказати: це українці неправильно запустили ракету. Тобто вони будуть імітувати те, що Україна зробила щось дуже негативне. Виявити і зашкодити такій операції ― це робота контррозвідки".

Нам потрібна безпека у Чорному морі, а три країни НАТО ― Румунія, Болгарія і Туреччина ― поки що безсилі. У чому тут проблема?

"У Чорному морі небагато кораблів. Туреччина більшість свого флоту тримає у Середземному морі, флоти Румунії та Болгарії досить обмежені, в основному це захист територіальних вод. І була така політика, починаючи з 1930-х років, що Чорне море має бути таким собі демілітаризованим. Росія після захоплення Криму це змінила, почала насичувати Чорне море військовою технікою, а інші країни цього не робили. Тобто кораблів там мало, а до того ж Туреччина керує чорноморськими протоками, і є конвенція, яка обмежує рух великої кількості кораблів".

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич