Фонду держмайна України передано 136 конфіскованих активів підсанкційних осіб

Фонду держмайна України передано 136 конфіскованих активів підсанкційних осіб

В управління Фонду держмайна України передано 136 конфіскованих за рішенням суду активів підсанкційних осіб із метою їх подальшої приватизації або оренди. Про це повідомила в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо заступниця голови ФДМУ Людмила Дараган. Серед активів є як великі підприємства (Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат), торгові центри (Ocean Plaza), так і вилучені квартири. Найбільше вилученої нерухомості розташовано в Криму. Загалом, на тимчасово окупованих територіях і в Криму є 69 активів. Зараз, крім активів російського олігарха Шелкова, перебувають на виконанні санкції по Євтушенкову, Януковичу та Ротенбергу, розповіла Людмила Дараган. І додала: конфісковане майно абсолютно точно працювало на ворога, а не на користь України. 

0:00 0:00
10
1x

Людмила Дараган. Фото: new.spfu.gov.ua

"Ми будемо по-новому приймати ці активи"

— Закон про санкції був ухвалений ще в 2014 році. Але можливість конфісковувати активи підсанкційних осіб з'явилася лише торік у травні, коли до закону внесли відповідні зміни. Що відтоді змінилося саме у роботі Фонду держмайна України? Зокрема, які функції зараз покладені на вас? Які результати роботи на сьогоднішній день, адже вони змінюються щомісяця?

Саме так. З травня 2022 року були внесені зміни до закону, що дозволило передавати конфісковані активи ФДМУ або військовим адміністраціям. Процедура була налагоджена таким чином: Мін'юст подавав позов, після цього Вищий антикорупційний суд ухвалював рішення, потім це рішення направлялося до Кабміну, а Кабмін на своєму засіданні ухвалював рішення, кому саме передати ці активи і визначав, для чого вони передаються. Але практично всі активи були передані ФДМУ для здачі в оренду або приватизації. Ми проаналізували цю практику і зрозуміли, що коли суд передає своє рішення в Кабмін, а Кабмін в свою чергу теж має ухвалити рішення, все це дуже затягує процедуру. А сила санкцій полягає саме в їх виконанні. Тому ми потребуємо швидкого реагування на рішення суду. Тож, ми, як фонд, пішли до Кабміну, пішли до законотворців і запропонували їм внести ще одну зміну до закону – одразу відправляти рішення суду до ФДМУ. Оскільки у нас є функція і приватизації, і управління, і здачі в оренду, нас підтримали. Були внесені зміни, і вже з 22 вересня вони набувають чинності. Відтак ми будемо по-новому приймати ці активи.

— За даними Опендатабот, станом на червень цього року до санкційних списків РНБО включені майже 9 тисяч фізичних осіб і понад 5 із половиною тисяч юридичних осіб. Більшість із них потрапили до цих списків у 2022-23 роках. Які результати на сьогоднішній день?

На сьогоднішній день до ФДМУ передано 136 активів. Серед них є як великі підприємства (Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат), торгові центри (Ocean Plaza), так і вилучені квартири. Найбільше вилученої нерухомості розташовано в Криму. Загалом, на тимчасово окупованих територіях і в Криму є 69 активів. Ми зараз просто проводимо процедуру реєстрації права власності за державою Україна в особі ФДМУ. А далі ми чекаємо, поки наші захисники звільнять ці території, і ми зможемо розпоряджатися цим майном.

—  Як визначається оцінка цього майна?

Коли ми отримаємо право зареєструвати ці активи за рішенням суду, ми починаємо їх вивчати: збираємо бухгалтерські документи, збираємо інформацію з абсолютно усіх реєстрів. Складнощі виникли у нас з першим кейсом, який у нас був. Це – активи російського мільярдера Михайла Шелкова. Там була настільки заплутана структура власності, що Мін'юст не зміг надати доказову базу, а суд не зміг правильно встановити частку власності. Коли ми все почали вивчати і досліджувати, ми встановили ще низку суб'єктів, у яких теж потрібно було провести конфіскацію, щоб у держави у володінні була найбільша частка, і ми могли нею розпоряджатися. Зараз ми доопрацьовуємо цей кейс разом із Мін'юстом та Вищим антикорупційним судом. Тому ми користуємося всіма засобами, які існують: аудит, бухгалтерія, реєстри, допомога правоохоронних органів.

Михайло Шелков. Фото: РБК

— Які ще кейси, окрім активів Шелкова, можемо ще згадати? Той же Дерипаска та інші мали в Україні дуже великі активи, користувалися благами нашої землі  і тепер б'ються за них до останнього...

Так, вони б'ються за свої прибутки, і вони заздалегідь почали процедуру виведення коштів зі своїх підприємств. Зараз, крім активів Шелкова, перебувають на виконанні санкції по Євтушенкову, Януковичу та Ротенбергу. Щодо активів Шелкова: є у нас Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, у якого активи переважно в титановій галузі. За інформацією СБУ, титанова сировина, яка видобувалася на території України в Демурінському гірничо-збагачувальному комбінаті, після цього направлялася в Російську Федерацію. А там за допомогою цієї сировини виготовлялися деталі для "калібрів" та військових літаків. Цей факт підтверджує легітимність конфіскації цього майна. Воно абсолютно точно працювало на ворога, а не на користь України.

— Чи були прецеденти, коли олігархи починають оскаржувати рішення суду?

Звичайно, вони наймають адвокатів, готуються до подачі позовів.

"Схожий кейс – конфіскація майна "Коза ностра"

— До українських судів чи міжнародних?

Я думаю, що вони збираються подавати позови до міжнародних судів. Тому нам буде дуже потрібна  підтримка міжнародної юридичної спільноти. Ми обговорювали це питання з колегами-італійцями. У них теж є схожий кейс – конфіскація майна "Коза ностра" (італ. Cosa Nostra — "Наша справа". Заснована в першій половині XIX століття сицилійська злочинна організація. "Коза Ностра" є однією з гілок італійської мафії – ред.) Депутат – розробник цього закону був вбитий, але закон був ухвалений. Він стосувався конфіскації майна поза кримінальним провадженням. Тому що майно конфіскувати легше, ніж довести через презумпцію невинуватості вину особи. А коли майно конфісковується, так само, як і з російськими олігархами, гроші – це кров для війни, це те, за що купують зброю. Немає грошей – це робити важче.

— Чи ділилися подібними кейсами інші країни?

Міжнародна спільнота не так відчуває наші реалії. Вони повільно і виважено підходять до будь-якого питання. Лунали навіть дуже образливі, як для українців, пропозиції – зробити платним вихід зі санкційних списків. Вони не відчувають наших реалій так, як ми.

— Але загалом у світі ми ледь не щомісяця чуємо про оновлення списків, куди вносяться підсанкційні особи. І США, і Канада, і Велика Британія тримають планку, а що можна сказати загалом про тенденції у світі?

Нас дуже підтримують і європейці, і американці. Санкції запроваджуються,  і наші партнери думають над тим, що далі робити. Бо нині дуже багато російських активів заморожені. В той же час вони витрачають кошти своїх громадян на допомогу Україні. А могли б використати ці заморожені кошти. Тож нині міжнародна юридична спільнота разом із нами шукає можливість в правовому полі це зробити.

— Чи є держави, які йдуть назустріч Росії, допомагаючи обходити санкції?

Росіяни купують деяких державних діячів окремих країн для того, щоб вони виконували їхні замовлення. Але щоб якась країна стояла на боці Росії, такого немає. Україна має всебічну підтримку в Європі.

"Ринок санкційного конфісковано майна – новий ринок. Тому є страх"

— Яка доля вилучених коштів? Вони вже в державній скарбниці чи вони в резерві?

Усі кошти йдуть одразу до державного бюджету до спеціального фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Але з коштами є одна проблема. Наприклад, конфіскується Товариство з обмеженою відповідальністю на користь держави. У нього звичайно є якісь обігові кошти. Наприклад, це працюючий завод, у якого є кошти на рахунках, кошти на виплати зарплати. І за нашим законодавством всі ці кошти одразу скеровуються до державного бюджету. А до ФДМУ підприємство переходить з людьми, боргами, кредитною заборгованістю. З усією історією, але без живих грошей. Ми сподіваємося, що Кабмін і Верховна Рада знову підуть нам назустріч. І кошти залишатимуться на рахунках. А ми могли б почати управління цим підприємством, а не шукати, де позичити кошти, щоб запустити його роботу. І воно могло б, перебуваючи у державній власності, заробити кошти на виплату заробітних плат. Приватизованих активів у нас ще немає, ми підготували тільки перший актив – це сільськогосподарське підприємство ТОВ "Інвест-Агро". Це також кейс Шелкова. Ми підготували його до приватизації, виставили на "Прозоро", але поки не отримали жодної пропозиції. Експерти ринку кажуть, що зависока ціна для аукціону, тому ми продовжуємо працювати.

— Можливо потенційних покупців відлякує не до кінця зрозуміла перспектива підприємства?

Ринок санкційного конфісковано майна – новий ринок. Тому, звичайно, є страх. Але ми сподіваємося, що держава забезпечить правильне виконання цих рішень, адже це реалізація запиту на справедливість.

— Які можливі гарантії в цих процесах?

Ми обговорювали з колегами можливість страхування цих активів. Ми поки думаємо над цим, працюємо, можливо найближчим часом щось запропонуємо.
 

Останні новини
Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань
Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань
Збитки довкілля від війни значно більше 2-х трильйонів грн — Василюк
Збитки довкілля від війни значно більше 2-х трильйонів грн — Василюк
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Новини по темі
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику