Ми хочемо перенести розслідування теракту в Оленівці на міжнародний рівень — Павліченко

Ми хочемо перенести розслідування теракту в Оленівці на міжнародний рівень — Павліченко

"Ми хочемо перенести розслідування теракту в Оленівці на міжнародний рівень", — наголосив Українському Радіо виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він зауважив: має бути постійний тиск на Росію, щоб дістатися тієї колонії, отримати можливість для повноцінного розслідування. У ніч на 29 липня минулого року на території колишньої колонії в тимчасово окупованій Оленівці на Донеччині пролунав вибух. У будівлі утримували військовополонених, які вийшли у травні того року з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі. За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих в Оленівці, також із полону повернулася частина потерпілих внаслідок цього теракту.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: АР. Колонія в окупованій Оленівці Донецької області після вибуху, 29 липня 2022 року.

 

Злочин в Оленівці брутально концентрує поводження росіян з українськими військовополоненими

"Матеріали, які зібрані на сьогодні, перебувають у провадженні національних українських органів розслідування. Це Офіс Генерального прокурора з долученням інших структур — СБУ, Міноборони, яке частково надає свідчення про вчинені злочини під час підриву та знищення українських захисників, що потрапили в полон. Ми сподіваємося на увагу міжнародних інституцій. На сьогодні лише Міжнародний кримінальний суд уповноважений здійснювати такі розслідування у разі, якщо це буде прийнятним для його стандартів. Це можливість розпочати ефективне проведення розслідування і притягнення винних до відповідальності саме щодо конкретного злочину в Оленівці. Цей жахливий злочин є символом жорстокості цієї війни та брутально концентрує поводження російських військових із захопленими в полон українськими захисниками, зокрема "Азовсталі". Це квінтесенція того поводження з військовополоненими, яке ми спостерігаємо майже в кожному випадку, коли опитуємо тих, хто вийшов з полону. Усі вони свідчать про однакове поводження: про застосування тортур, навіть про випадки вбивства військовополонених. Щодо Оленівки, можна і треба проводити міжнародне розслідування, саме це було метою спільного подання, підготовленого чотирма організаціями (Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, медійна ініціатива "За права людини" та ГО "Спільнота родин Оленівки" – ред.). Документ сформовано у стандартах подання до Міжнародного кримінального суду з належним оформленням усіх доказів. Тобто це не просто опис подій та інформація з відкритих джерел. Це підтвердження свідками, очевидцями, які перебували там і зазначають конкретні деталі вчинення цього злочину. Відповідно, вони так само можуть фігурувати у процесі, який розгортатиметься надалі".

Ви звертаєтеся до комісії ООН. Чи є розуміння, що справа зрушиться з місця, якщо доказів буде достатньо? А якщо комісія визнає, що доказів недостатньо?

"Варто визначити мандат цієї комісії. Вона самостійно не є органом з переслідування, ця комісія є інструментом із встановлення фактів. Відповідно, пропущені через комісію матеріали отримують закріплений статус юридичних фактів, які надалі може використовувати Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний трибунал з питань агресії, який пропонує створити саме ця комісія, інші партнери України, що займаються розслідуванням та притягненням до відповідальності. Для того щоб відбулися результативні закріплення окремих фактів, потрібно, щоб ця комісія справді мала доступ до матеріалів, могла їх верифікувати і визначити як доконаний юридичний факт. Ми сподіваємося, що наше подання допоможе комісії ще раз привернути увагу до факту підриву в Оленівській колонії. Щоб ця комісія працювала з тими ж самими свідками та жертвами, яких ми вже опитали, адже ми могли б сконтактувати з ними і надати можливість безпосередньо пропрацювати цей окремий випадок. Комісія може підготувати навіть окрему доповідь щодо факту цього воєнного злочину, і це могло б стати ще одним стимулом для Міжнародного кримінального суду ретельніше взятися за дослідження фактів".

Олександр Павліченко. Фото: helsinki.org.ua

Чотири згадані організації вимагають поновлення розслідування на міжнародному рівні. Виходить, на якомусь етапі розслідування припинилося?

"Розслідування на рівні МКС, я впевнений, відбувалося. Збір матеріалів щодо цього злочину розпочався одразу, як тільки з’явилась можливість отримувати ці матеріали, процес цей триває. Щодо інших розслідувань, то на сьогодні якісного інструменту, окрім незалежної міжнародного комісії з розслідувань в Україні, не існує. Тож ми пропонуємо, щоб ця комісія взяла у провадження і вивчила кейс Оленівки, звернула на нього окрему увагу. І в наступні документи звітного характеру ставила його як конкретний приклад воєнного злочину. Нагадаю, що оприлюднена 29 серпня доповідь є третім документом цієї комісії, котрий увібрав у себе всі попередні доповіді. Тобто це підсумковий документ. Рекомендую його вивчити, взяти як інструмент для подальших дій і подивитися, як потрібно працювати з матеріалами".

На чому зараз ґрунтується доказова база про злочини росіян?

"Є підтвердження безпосередньо від жертв підриву в Оленівці, які вижили і потрапили в Україну після обмінів. Вони були опитані, їхні свідчення зафіксовано. Є свідчення родичів, які спілкувалися, мали контакт і володіють інформацією щодо тих, хто загинув або продовжує перебувати в полоні. Ця інформація не може бути оприлюднена, вона є дуже вразливою. Але вона лежить у матеріалах кримінальних проваджень на національному рівні. Ці матеріали корелюють з тим, як працює наш департамент в Офісі Генпрокурора щодо цього виділеного кейсу. Ми хочемо перенести це розслідування та збір матеріалів на міжнародний рівень. Щоб постійно відбувався тиск на Росію і прагнення дістатися тієї колонії, отримати доступ і можливість дослідити. Нагадаю, що Росія прагнула інсценізувати події в Оленівці. Один із наших свідків чітко заявляв про те, що після підриву окупанти принесли залишки HIMARS, які потім фігурували в тому контексті, що Росія прагнула звинуватити Україну в обстрілі цього об’єкта. Похвилинний розпис ситуації із підтвердженням від учасників, які в той день перебували в колонії, показує, що саме відбулося, і дає змогу зробити попередні висновки про те, що це був підрив, теракт, який вчинила Росія. Це було фактично знищення українських військовополонених, найжахливіший акт поводження із полоненими за весь час цієї війни".

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Допит був фізично непростий". Максим Буткевич про потрапляння в полон і "суд" за конвеєром