Ярослав Романчук. Фото Світлани Мялик
— Як зараз почувається бізнес у Польщі, зважаючи на ту ситуацію, яка виникла між Польщею та Україною щодо експорту збіжжя до країн ЄС та Польщі?
— Бізнес завжди намагається триматися поза політичними процесами, що відбуваються. Український бізнес звик до тієї ситуації, що час від часу виникають певні непорозуміння. Потерпає той бізнес, який працює в секторі аграрному, який причетний до експорту чи імпорту зерна через Польщу. Та той, який там працює. І це рішення поки що на нього ніяк не впливає.
Що стосується експорту зерна — я буду говорити, як юрист та адвокат — я не бачу жодних проблем щодо порушеннь зі сторони польського бізнесу, де засновниками є українці. Бо треба говорити, що тут є претензії до польського бізнесу, де засновниками є українці, які імпортували цю продукцію. Бо всі процедури відбувалися, виходячи з норм як угоди про зону вільної торгівлі, так про законодавство Польщі. Тому з юридичної точки зору я тут не бачу проблем. Це політична складова, пов'язана з певними претензіями аграрного бізнесу польського. Ситуація непроста…
— Не те, що непроста… Це заводить нас в глухий кут. Виходить, польський бізнес потерпає, бо дешевше українське зерно, а з іншого боку Україна у війні. Нам треба кошти. Поляки кажуть, що це олігархи українські отримують кошти за зерно…
— Я прихильник того, щоби говорити мовою цифр та нормативних актів, законів. Я не бачу порушень щодо норм європейського законодавства, Угоди про зону вільної торгівлі і законодавства Польщі.
— Україна каже, що Польща порушує норми СОТ, ЄС, Угоди про асоціацію… Не порушує?
— Ні. Порушує. Я не буду спростовувати те, про що сказав Тарас Качка, заступник міністра. Це чисто юридична фабула.
Тепер щодо ситуації в майбутньому, як її вирішувати. Я вважаю, що найближчі 100 років для польсько-українського бізнесу є супер-шанс стати партнерами і отримати вигоду від спільних різних проєктів. Навіть у таких складних секторах економіки, як аграрна. Я думаю, що ми до цього прийдемо. Ситуація буде, зважаючи на місяць до виборів, погіршуватися. І єдиним виходом буде сідати за стіл переговорів і шукати компроміси. Іншого немає. Рано чи пізно ми прийдемо до цього. Не можу стверджувати, скільки це все буде тривати. Як мінімум треба дочекатися виборів та результатів виборів.
— Це відіб'ється і на роботі українського бізнесу і польсько-українського бізнесу у Польщі? Ця ситуація не врегульована…
— Ця ситуація не вирішена. Вона впливає тільки на той бізнес, який займався імпортом збіжжя. Хоча там є питання, пов'язані з іншими групами товарів. Якщо зараз почнеться взаємне блокування, обмеження ввезення, безперечно постраждає і не тільки український бізнес, польський бізнес також.
— А які можуть бути втрати?
— Я не представник уряду. Україна вустами Тараса Качки озвучила, що може бути першим. Від цього буде страждати бізнес і український, і польський. Не вихід із ситуації, а взаємне звинувачення. Ситуацію зараз погіршують вибори. Політична складова накладається. Потрібно зменшувати градус і сідати за стіл переговорів, шукати компроміси.
— Після виборів?
— До виборів ніхто не буде сідати. Це є об'єктивно.
