Міністр оборони США Ллойд Остін і президент України Володимир Зеленський відкривають 16-е засідання Контактної групи з питань оборони України "Рамштайн" у штаб-квартирі НАТО, Брюссель, Бельгія, 11 жовтня 2023 року. Фото: Chad J. McNeeley, Міністерство оборони США
"Саме у цьому полягав основний меседж Зеленського"
— Рамштайн відвідав цього разу сам Зеленський. Що це за дипломатичний сигнал? І що б це означало?
Це дуже позитивний сигнал. Ми намагаємося ще раз підтвердити на рівні наративної дипломатії, інформаційної політики, що, незважаючи на те, що в США, Польщі, Словаччині є вибори, незважаючи на перестановки там у владі, на кризи супутні, зокрема на атаку ХАМАСу проти Ізраїлю, на нові загрози Китаю щодо Тайваню, наша співпраця все одно залишається на найвищому рівні. Ми залишаємося одним із пріоритетів в сітці національних інтересів наших партнерів. І це сприйняття є взаємним. Наші партнери, незважаючи на всі ці проблеми, не залишать Україну саму. Візити найвищого рівня зазвичай роблять, щоби показати рівень відносин і рівень важливості цих відносин. Саме у цьому полягав основний меседж Володимира Зеленського.
— Який відблиск на цей візит наклала ескалація конфлікту на Близькому Сході. Вона є топ-темою для медіа в усьому світі. США заявили, що ескалація не вплине на допомогу Україні. Що можна сказати щодо інших країн? Чи не помітили ви зміни риторики?
Якщо ми кажемо щодо України, ми бачимо, на жаль, що деякі країни не готові так само багато давати нам озброєння або так само постійно повторювати про свою готовність бути із нами до самого кінця. Але якщо ми подивимося, які це країни, то це якраз ті, кого ми із вами називали: держави, у яких або тільки пройшли вибори і тому вони просто ще не сформували свої уряди або не сформували свою нову політику, або ті, в яких вибори якраз проходять або скоро пройдуть. В першу чергу це Польща та Словаччина. Всі інші, хто казали про свою непевність і невизначеність, вони і раніше про це казали. Треба відзначити, що деякі країни стали набагато рішучішими: наприклад та ж Німеччина. Хоча Олафа Шольца самого на засіданнях не було, ми знаємо, що він є основним "україноскептиком". Людина, яка боїться можливих ескалацій. В той час інші представники німецького політикуму є набагато активнішими нашими поборниками. І Німеччина виділяє нові кошти та транші Україні, готова давати озброєння і допомагати далі.
"Західні союзники готуються до зими минулого року"
— Ми на рівні пересічних громадян тут, в Україні, уявляємо собі кількість викликів і масштаб викликів, пов'язаних одночасно з воєнними загрозами, енергетикою, економікою, аграрними питаннями, демографією… Натомість наші союзники повноту цієї зимової картини достатньо осягають?
Вони готуються до зими минулого року. Вони зрозуміли, що минулого року зима була важка багато в чому саме тому, що не до кінця були пропрацьовані ті питання, які вони зараз намагаються закривати. Так, дається більше ППО, снарядів, пропрацьовуються варіанти надання нам генераторів, відновлювальних ремонтних частин наших електростанцій. Але досі немає розуміння, що оперативне надання Україні F-16 буде частиною цього процесу і буде допоміжним нам у закритті нашого неба і захисті енергетичної інфораструктури.
.png)
Олександр Краєв. Скриншот із відео
— Є приказка: "Генерали завжди готуються до минулої війни"…
Це приблизно та сама ситуація. Вони побачили, якою була минула зима, вони побачили, куди росіяни били і з чим у нас були проблеми, і вони готуються до цього. Це набагато краще, ніж можна було очікувати, це набагато краще, ніж якби вони взагалі не вивчали помилки попередні. Ми завжди прагнемо ідеалу і досі доводимо нашим партнерам, що не треба планувати літаки давати в кінці 2024 року або на початку 2025 року. Їх треба вже. А в ідеалі їх треба було на позавчора.
"Більшість наших партнерів все-таки розуміє, що таке континентального розміру фронтальна війна"
— На Заході примушують Україну до переговорів із Росією?
Закиди про те, що Україна має йти на переговори, будуть постійно. Такі заклики будуть завжди і щоразу, як щось буде не складатися або ми будемо просуватися на 4 см менше вдень, ніж це хотілося б цим песимістам. Кожна людина підсвідомо прагне до нормальності та стабільності. І неважливо як. Особливо якщо це не твоя територія, не твої люди, не твоя війна. Але ті самі люди, які будуть нас закликати до перемовин, якщо їх запитати, чи допомогли б ви комусь, вони б сказали "ні, у нас своїх проблем багато". Це зрозуміла реакція і зрозуміло, звідки ростуть ноги в таких заяв. Нам також треба усвідомити, що більшість таких заяв робиться не тими людьми, які насправді ухвалюють рішення про нові пакети допомоги. Так, прихильники переговорів можуть впливати на прикінцевий decision-maker. При цьому більшість наших партнерів все-таки розуміє, що таке континентального розміру фронтальна війна. Особливо, коли вони бояться ядерної ескалації і не готові нам давати всієї зброї, яка в них є.
