Внаслідок розв'язаної Росією війни тонни важких металів осіли на дні Чорного моря — Дикий

Внаслідок розв'язаної Росією війни тонни важких металів осіли на дні Чорного моря — Дикий

Знищений крейсер російських окупантів "Москва"– це не тільки серйозний крок до нашої Перемоги у війні, але і тонни важких металів на дні Чорного моря, констатував в ефірі Українського Радіо морський біолог Євген Дикий. Безперечно, якби Росія не розв'язала проти України війну, Чорне море не зазнало б такої шкоди. До війни у ньому важкими металами практично "не пахло", бо пішли в минуле металургійні гіганти, які зливали неочищені води. Євген Дикий акцентував на необхідності створення правильної методики оцінки завданої шкоди, щоб потім можна було добитися компенсації від Росії. І експерт не оминув увагою Каховську греблю. Цей екологічний злочин, вчинений окупантами, призвів до того, що величезна кількість речовин, які десятиліттями відкладалися на дні Каховського водосховища, тепер потрапила до Чорного моря.
 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото ceobs.org

Кожний "Калібр" або "Онікс", збитий над морем – це тонни токсичної органіки 

 — Про яку шкоду Чорному морю від бойових дій сьогодні вже можна говорити? 

Насправді шкода дуже різноманітна. Хоча, забігаючи наперед, скажу, що "не все так однозначно". Якраз для частини живих організмів, у першу чергу для чорноморських риб, війна певною мірою стала паузою. Вже другий рік поспіль їх не ловлять і відбувається стрімке відновлення тих видів, для яких ключовою проблемою було не забруднення середовища, а фізично надмірний вилов. Наприклад, та сама камбала чорноморська, яка була вже на межі зникнення через дуже потужний браконьєрський вилов. У таких видів наразі пауза, бо рибалити в море ніхто не виходить. Тому для частини видів є певний позитив, але звичайно переважає негатив.

Євген Дикий  Фото: ФБ-сторінка  "Національний антарктичний науковий центр"

Почнемо із забруднювачів. Коли ухвалювали Бухарестську конвенцію (Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, підписана в 1992 році в столиці Румунії Бухаресті - ред.) і потім до неї ухвалювали стратегічний План дій, тоді одним із основних забруднювачів Чорного моря були важкі метали. Згодом їх вдалося практично позбутися. Останні 20 років важкими металами в Чорному морі практично "не пахло", оскільки помінялася взагалі структура промисловості на берегах моря і пішли в минуле металургійні гіганти, які зливали купу неочищених вод. Тепер важкі метали в Чорному морі знову наявні. Скільки саме? Точно оцінити зможемо вже після завершення бойових дій. Але джерела їхні зрозумілі. По-перше, це кожний корабель, який тоне в Чорному морі. Той же крейсер "Москва"– це не тільки дуже серйозний крок до нашої повної Перемоги, але це одночасно, на жаль, багато тонн важких металів, які опинилися на дні моря. Тепер вони піддаються корозії і розчиняються у воді. 

Кожний "Калібр" або "Онікс", який вдається збивати над морем – це теж величезна кількість токсичної органіки. Мається на увазі ракетне пальне, яке містить дуже токсичні компоненти і потрапляє в море, чого взагалі ніколи раніше не було. 

Звичайно, не можна оминути Каховську греблю. Цей страшний екологічний злочин, який вчинили окупанти, призвів до того, що величезна кількість різних речовин, які десятиліттями відкладалися на дні Каховського водосховища, тепер потрапила до Чорного моря і їх рознесло течіями. Причому в нас поки що немає навіть фізичної можливості простежити, як все це далі передавалося по харчових ланцюжках. Однозначно це накопичення відбувається, але тільки після завершення бойових дій ми зможем сказати, скільки саме, чого і куди потрапило.

Підірвана російськими окупантами Каховська ГЕС. Фото: ФБ-сторінка "Національний заповідник Хортиця"

— Найбільше шкода стосуються лише України, чи вона зачіпає всі причорноморські країни? 

Вона зачіпає всіх, але не рівною мірою. Найбільше страждає саме українська акваторія, тому що в ній відбуваються бойові дії. Акваторія Російської Федерації, та, що під Кавказом, практично не страждає. Там хіба що зараз щось почалося, коли ми нарешті почали своїми морськими дронами діставати до порту Новоросійська і підбивати там їхні кораблі. Тобто, в першу чергу страждає саме українська акваторія. Причому, як та частина, яку ми зараз контролюємо, так і та, яка прилягає до окупованого Криму. Але це теж наша акваторія. На другому місці – румунська, тому що в морі кордонів немає. Найближче до нас румунська частина моря. Туди несе майже все те саме, що й до нас. Далі вже розбавлене, але допливає і до Болгарії. Нагадаю, після підриву Каховської греблі мертвих корів і кіз знаходили навіть на пляжах Болгарії. Це чіткий показник того, що навіть туди доходили хвилі опріснених вод із водосховища. В Туреччині поки менше помічено таких речей. Але судячи з того, що до турецьких вод уже допливають окремі морські міни, це означає, що туди так само приносить забруднену воду. Тобто, як мінімум, прибосфорський район Туреччини певний вплив також уже відчуває.

Вивчати море, не виходячи в море – дуже складна задача

— Якийсь моніторинг, фіксація наслідків зараз відбувається?  

Робота ведеться. Але справа в тому, що вивчати море, не виходячи в море – це дуже складна задача. Щоб по-справжньому оцінити наслідки, треба поновити експедиційні рейси. Треба, щоб наукові кораблі виходили і хоча б просто відбирали проби. Це наразі фізично неможливо у нас. Румуни і болгари в принципі могли б це робити, але бояться через велику кількість морських мін в акваторії. Вони далі дуже вузької прибережної смуги поки що не висовуються. Тобто по факту в усій північно-західній частині Чорного моря наразі всі бояться виходити в море. Тому оцінювати вплив зараз доводиться по супутникових даних. Але вони дають дуже мало. Супутник ніколи не покаже, скільки саме металів чи органічних забрудників у воді. З супутника можна більш-менш контролювати нафтові плями, які теж з'являються під час бойових дій. З супутника можна контролювати цвітіння води, яке, наприклад, викликане надмірним надходженням органіки. Але це максимум. Усе решта треба міряти безпосередньо в морі. Поки ж доводиться з берега відбирати проби води. А також збирати мертвих дельфінів та риб, яких викидає море на пляжі. І в них брати зразки тканин, щоб отримати хоча б якусь базову інформацію. Тобто той мінімум, який можна робити, він робиться. 

Але є ще інша робота. Раніше ніхто не стикався з такою проблемою, а як взагалі настільки масштабну шкоду морю перевести в гроші, як її можна оцінити? Це дуже важливе завдання. Бо після війни нам доведеться допомагати морю відновитися. А без правильної методики, як оцінювати шкоду, ми потім в міжнародних судах не доб'ємося від Росії компенсації. Тому, поки мало що можна зробити в самому морі, "на березі" збираються кращі вчені, експерти і намагаються виробити правильну методологію оцінки цієї шкоди. 

Після Другої світової війни людство не вважало пріоритетом екологічні питання

— Під час Другої світової війни теж велися бойові дії на воді. Тоді були такі наслідки? Ми можемо якийсь досвід запозичити?

Із досвідом погано. Морські акваторії дійсно потерпали. Але Атлантичний чи Тихий океани – це дуже широка акваторія і зони бойових дій там, як маленькі цятки. Чорне море, навпаки, дуже компактне і в ньому йдуть інтенсивні бойові дії. Але головне, що навіть після Другої світової війни людство не вважало пріоритетом екологічні питання і ніяких особливих заходів, саме із відновленням морських екосистем, просто ніхто не вживав. Тільки через десятиліття потому, коли розвинулась наука екологія, постфактум почали оцінювати цей вплив. 

Останні новини
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк
Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
Quest Pistols видали терапевтичну новинку "Божевільна"
Quest Pistols видали терапевтичну новинку "Божевільна"
Новини по темі
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
"Такий сценарій цілком імовірний ", – Краєв про війська НАТО в Україні
"Путін знову вмикає свою ядерну шарманку", – Кузан
Ми виграли б війну, якби наші FPV-дрони мали більший заряд і систему управління рівня Switchblade 600 — Маслов