"Хороший електрик заробить більше, ніж поганий юрист" — експерт ринку праці

"Хороший електрик заробить більше, ніж поганий юрист" — експерт ринку праці

Хороший електрик заробить в Україні більше, ніж поганий юрист. Робітничі кваліфіковані професії завжди цікавили працедавців. У цьому запевнив в ефірі Українського Радіо засновник рекрутингової агенції "Борщ", експерт ринку праці Сергій Марченко. За його словами, за майже два роки розв'язаної Росією війни на українському ринку праці є нестача людей. Зокрема, є дуже великий попит на водіїв, і в армії в тому числі, каже Марченко. Водночас загалом в Україні безробіття знижується. А як зауважила заступниця директора Департаменту Державного центру зайнятості Олена Мельник, у середньому між реєстрацією статусу безробітного до працевлаштування минає приблизно 2,5 місяця. Вакансії є, їх більше людей, які офіційно звертаються за пошуком роботи, зазначає Мельник. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне зображення k-house.in.ua

"Це неправда, що в Україні 90 тисяч безробітних, але безробіття знижується"

— У Держслужбі зайнятості звітують про зниження офіційної кількості безробітних до ще одного мінімуму. У листопаді кількість зареєстрованих безробітних скоротилася в Україні до майже 95,5 тисяч. Серед них – 71,5 тисяч жінок. Про що свідчать ці дані? Про поліпшення ситуації на ринку праці чи, можливо, про те, що не всі безробітні реєструються офіційно?

Сергій Марченко: На жаль, статистики державних служб мають одну суттєву хибу. Український ринок праці не повністю легальний. Частково він "сірий" із зарплатами в конвертах. Відповідно, державна статистика включає тільки тих людей, які офіційно зареєстровані як безробітні. Варто пам’ятати, що статус безробітного не безкінечний. Тому це неправда, що в Україні 90 тисяч безробітних. З іншого боку, цифри державних служб відображають загальні тренди. Ми маємо зараз зростання попиту на людей з боку роботодавців. Відповідно, безробіття знижується. І це абсолютна правда. Безробіття знижується, тому що у нас менше людей, багато мобілізованих. Є дані від Пенсійного фонду по кількості людей, які платять податки. І ці дані дуже драматичні. В 2021 році платили податки з заробітної плати майже 10 мільйонів людей, а зараз кількість платників податків впала до 7,5 мільйонів. Майже 25% платників податків у легальній економіці не присутні. 

Олена Мельник: На цей фактор впливають два чинники. По перше, залишається процес еміграції – і внутрішній, і зовнішній. Коли люди втрачають засоби до існування, житло і намагаються знайти собі більш безпечне місце. Другий чинник – зміни, які осучаснюються урядом. У нас є на реалізації низка активних програм сприянню зайнятості. Якщо раніше історично Держслужба зайнятості опікувалася зареєстрованими безробітними, то зараз ці програми доступні і для людей з вільного ринку. Тобто, людина, не зареєстрована в Держслужбі зайнятості як безробітна, має змогу отримати роботу, а роботодавець отримає компенсацію за працевлаштування такої людини. 

Минулого року була впроваджена програма для ВПО. Якщо роботодавець брав таку людину на роботу, отримував компенсацію – два місяці ми йому відшкодовували видатки на оплату праці. За ці два роки понад 30 тисяч ВПО знайшли роботу. Ще одна нова програма, запроваджена наприкінці серпня, має забезпечити зайнятість людей з інвалідністю. Це також можуть бути люди з вільного ринку, які зможуть працевлаштуватися на роботу. Якщо роботодавець бере на роботу людину з інвалідністю і облаштовує їй робоче місце, також отримує компенсацію. Тут вже йдеться про стимул бізнесу до працевлаштування людей через такі фінансові чинники. У нас також досить потужно зараз розгортається програма з працевлаштування зареєстрованих безробітних, ми також компенсуємо видатки на заробітну плату та на сплату єдиного внеску. За рахунок цього ми й бачимо цю динаміку, адже процеси працевлаштування відбуваються.

На час війни відбулася зміна чинників, які впливають на період отримання допомоги по безробіттю – нині це 90 календарних днів. Така тимчасова короткотермінова підтримка теж призводить до того, що люди намагаються працевлаштуватися. Тим паче, що вакансії справді є. Їх більше, ніж людей, які офіційно звертаються за пошуком роботи.

"У середньому між реєстрацією статусу безробітного до працевлаштування минає приблизно 2,5 місяця"

— На які вакансії надмірна кількість охочих, а на які – гострий дефіцит?

Олена Мельник: Найбільше вакансій – 22% – для кваліфікованих робітників з інструментами: слюсарі, електромонтери, зварювальники, водії, швачки тощо. Також є пропозиції для людей, які ремонтують техніку. В основному це запити від критичної інфраструктури та сфери будівництва і відбудови. Є пропозиції роботи у торгівлі та громадському харчуванні. Є робота і для лікарів – близько 15% від загальної кількості. Є пропозиції для фахівців таких, як бухгалтери, вчителі, асистенти вчителів. Тобто запит від роботодавця надходить саме в такому діапазоні.

— Як довго триває пошук роботи? Чи вкладається людина в ці 90 днів?

Олена Мельник: Усе залежить від мотивації людини до працевлаштування. З власного досвіду скажу, що, спостерігаючи за людьми, які до нас звертаються, ми одразу бачимо: якщо людина вмотивована знайти роботу, яка дасть можливість більш-менш забезпечити свою родину, отримати якусь фінансову стабільність, вона швидше знаходить роботу. Якщо людина йде на те, щоб тимчасово змінити професію і піти, наприклад, у сферу торгівлі чи громадського харчування, вони також швидше працевлаштовуються. Люди, які позиціонують себе тільки як професіонали і не бажають змінювати профіль, шукають роботу дещо довше. Але в середньому між реєстрацією і здобуттям статусу безробітного до працевлаштування минає приблизно 2,5 місяця. 

— У Федерації роботодавців України нещодавно заявили про випадки, коли роботодавці відмовлялися брати на роботу чоловіків призовного віку.

Сергій Марченко: Я великий противник цієї тези. Роботодавці дуже різні. Хтось відмовляється, хтось – ні. Кожен роботодавець сам для себе оцінює ризики. З одного боку, взяти людину, яку можуть мобілізувати – це ризик, тому що спочатку потрібно вкластися в навчання цієї людини. З іншого боку, якщо у тебе немає кому працювати, ти не можеш весь час сидіти і чекати, де ж та людина з бронню від мобілізації? Тому кожен роботодавець сам ухвалює для себе рішення.

— Як вплине на ринок праці мобілізаційне посилення, яке анонсують наступного року?

Сергій Марченко: Негативно, і це очікувано. На ринку праці вже зараз нестача людей. Ще одна велика частина ринку праці буде втрачена. Говорять про пів мільйона людей, які можуть бути протягом року мобілізовані. Це досить суттєва цифра для нашого ринку праці. 

"Хороший електрик заробить більше, ніж поганий юрист"

— Чи існує зараз дефіцит електриків, зварювальників, будівників у зв’язку з великими відновлювальними роботами?

Сергій Марченко: Ще дуже не вистачає водіїв. Морської логістики стало менше, вся логістика йде автошляхами. Тому дуже великий попит на водіїв, і в армії в тому числі. Люди згаданих вами професій у великому дефіциті, це правда. З робітничими професіями завжди було тяжко. Я іноді дивуюся, чому люди так поспішають у ВНЗ здобувати професію юриста чи економіста. Я абсолютно переконаний, що хороший електрик заробить більше, ніж поганий юрист. Робітничі кваліфіковані професії завжди цікавили роботодавців.

— Чи є на сайтах з пошуку роботи вакансії для армії?

Сергій Марченко: На одному з найбільших сайтів із пошуку роботи work.ua з’явився розділ з армійськими спеціальностями і вакансіями. Не секрет, що багато людей уникають мобілізації, бо бояться потрапити в штурмовики на "нуль". На сайтах пошуку роботи є можливість знайти роботу в армії за фахом. Якщо ти електрик або автослюсар, ти можеш ремонтувати танки чи іншу техніку і приносити користь армії.

— Чи залишається традиційно популярною ІТ сфера?

Сергій Марченко: ІТ – це завжди була особлива галузь не лише української, а й глобальної економіки, адже в переважній більшості вони працюють на глобальний ринок. Тому вони не сильно залежать від нашого ринку праці. За будь-якої кризи вони завжди мають роботу. Це одна з найбільш бажаних робіт, оскільки зарплати в цій галузі значно вищі. Початківці заробляють від 40 тисяч гривень, а фахівці – до 5 тисяч доларів. В цій галузі завжди є робота.

— Чи змінюється ринок праці для людей з інвалідністю?

Сергій Марченко: Змінюються можливості для роботи людей з інвалідністю. Людей на ринку праці не вистачає, тому так само росте попит і на роботу людей з інвалідністю. Тим паче, згідно з нашим законодавством, компанії зобов’язані влаштовувати людей з інвалідністю. На жаль, зараз стрімко збільшується кількість людей з інвалідністю через війну. Держава зараз стоїть перед викликом, адже для цих людей справді потрібні якісь спеціальні програми з працевлаштування.
 

Останні новини
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Новини по темі
Треба, щоб всі платили за одиницю енергії однаковий податок – Куюн про акцизи на пальне
"На одного безробітного дві вакансії", — директор Київського обласного центру зайнятості
"Всі, хто має право на таку допомогу, її отримають", — Жолнович про виплати ВПО
"Польські фермери — заручники гібридної війни РФ". Хоменко про блокаду кордону
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449