"Це серйозна втрата для ворога". Мусієнко про знищення російських літаків А-50 та Іл-22

"Це серйозна втрата для ворога". Мусієнко про знищення російських літаків А-50 та Іл-22

Повітряні сили ЗСУ збили два важливих російських літаки — літак дальнього радіолокаційного виявлення та повітряний пункт управління. Факт збиття підтвердив сьогодні (15 січня) головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. "Воїни Повітряних Сил Збройних Сил України знищили ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління противника Іл-22", — зазначив головком. Як зауважив в ефірі Українського Радіо керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, А-50 та Іл-22 — це фактично повітряні радари, дуже важливі літаки для ворога. На озброєнні в агресора лишилося 8 літаків А-50У — 6 удосконалених і 2 не модернізованих, — констатував Українському Радіо авіаексперт Валерій Романенко.

 

0:00 0:00
10
1x

 

Російський літак А-50У. Фото: "Український мілітарний портал"

 

"А-50 та Іл-22 — це фактично повітряні радари"

— Українські військові збили літак А-50 і підбили повітряний командний пункт Іл-22, які патрулювали в акваторії Азовського моря. Яку функцію виконували ці російські літаки?

Ці два літаки передбачені для ведення розвідки систем ППО, розвідки роботи української авіації та координування ворожої тактичної авіації — бомбардувальників, фронтових штурмовиків — для завдання ними ударів по об’єктах уздовж лінії бойового зіткнення і в тилу України. Це фактично повітряні радари, дуже важливі літаки для ворога. Це серйозна втрата для ворога. Знищення цих літаків свідчить про суттєве зростання та розширення можливостей українських Сил оборони щодо ураження ворожих об’єктів, які перебувають далеко від лінії фронту.

КОНТЕКСТ

У лютому минулого року білоруські партизани серйозно пошкодили російський літак-розвідник А-50У, який зокрема координував запуски крилатих ракет по Україні та намагався відстежити позиції українських ППО. Літак базувався на білоруському аеродромі Мачулищі, за 10 кілометрів від Мінська. На цьому летовищі росіяни також використовують два винищувачі МіГ-31 — носії балістичних ракет "Кинджал". Як розповів Українському Радіо авіаційний експерт, науковий співробітник Державного музею авіації імені Антонова Валерій Романенко, А-50У — так званий повітряний радар. Тобто це літак, на верхній частині якого змонтована антена радіолокаційної станції з дуже великим радіусом огляду. Наприклад, якщо на території України піднімається легкий транспортний літак Ан-26, то А-50У може його бачити майже за 500 км. Винищувачів може бачити за 300 км, крилаті ракети ― десь за 200 км. Він може працювати навіть по наземних цілях, наприклад, виявляти пускові установки наших оперативно-тактичних ракет "Точка У" ― теж за 300 км, або ж танкові колони, пересування військ ― за 200 км. Отже, літак А-50У дуже небезпечний. В американців є схожі літаки ― "АВАКС" на базі старенького Боїнга-707. А зараз їх створюють на базі добре нам відомого літака Боїнг-737. Американці мають трохи менший повітряний радар, такий би нам підійшов для наших Збройних Сил. Але поки що ми не можемо його замовити, на жаль. Для нього довше готувати фахівців, ніж навіть для винищувачів F-16, бо це мають бути офіцери бойового управління. Зараз на озброєнні в агресора 8 літаків А-50У ― 6 удосконалених і 2 не модернізованих. Кажуть, є ще 2-3 літаки на зберіганні, але можна вважати, що це "дрова", констатував авіаексперт.

Олександр Мусієнко також прокоментував в ефірі Українського Радіо нинішнє становище на фронті розв'язаної Росією війни та безпекову угоду України та Великої Британії.

Про угоду між Україною та Британією

— Що найважливіше можна виділити з оборонної угоди України та Великої Британії?

Найперше — це стратегічно важлива роль. До речі, тема двох збитих літаків є якраз наслідком потужної співпраці України і Британії. Це прямий наслідковий зв’язок. Другий момент — Британія нам послідовно допомагає проводити морську війну за деокуацію Криму. Третє — це проведення повітряної кампанії. І четверте — допомога на землі. Британія є великою морською державою з історичною пам’яттю. Минулого тижня була статистика, що Україна вийшла на довоєнний експорт зерна — на рівень до повномасштабного вторгнення. Угода окреслює параметри того, що Британія і надалі буде залишатися з Україною у підтримці наших оборонних спроможностей. Сполучене Королівство надаватиме Україні зброю — оголошено про пакет 2,5 млрд фунтів стерлінгів і про додатковий пакет на 200 млн постачань із Британії та спільне виробництво безпілотників. Британія буде спільно з Україною координувати діяльність з виробництва зброї, це доступ до їхніх технологій плюс спільна взаємодія у напрямку виробництва та модернізації систем озброєння. Це навчання наших військовослужбовців на полігонах Британії та надання економічної й гуманітарної допомоги. Також зазначено, що Британія буде надавати допомогу і зараз, і в разі можливих повторних агресій з боку Росії. Це чи не перша угода, яка фактично встановлює певні юридичні зобов’язання, вона є наслідком декларації країн Великої сімки, оголошеної під час Вільнюського саміту влітку 2023 року, де було зазначено, що ці країни надаватимуть допомогу і підпишуть відповідні угоди. До речі, Росія розганяє різні ІПСО, мовляв, Захід залишає Україну, допомоги не буде, давайте домовлятися. Але ця угода засвідчує, що Британія як один із лідерів західного світу Україну не залишає.

— В угоді передбачена також і допомога з боку України. Про що йдеться?

Йдеться про те, що так само, в разі якихось нападів на Британію ми будемо надавати певну допомогу. Ця норма має характер більше практичний, у сенсі взаємодії щодо безпеки у Чорному морі та взагалі морських шляхів, де Україна може долучитися і надати певну практичну допомогу. Те, що українські військові поїдуть кудись воювати в інтересах Британії, це спекуляції.

— На випадок, якщо вступ України до НАТО затягнеться, чи можуть інші країни укладати подібні угоди з нами?

Ми розраховуємо на те, що інші країни, принаймні країни Великої сімки, укладуть такі угоди з Україною. Чи можуть вони стати замінником НАТО? Думаю, що зараз було чітко сформульовано основну мету — підписана з Британією угода не є замінником НАТО, вона є інструментом та гарантією безпеки на шляху до НАТО. Тобто ми формалізуємо наші відносини з партнерами до моменту, коли Україна набуде членства в Альянсі. Як тільки Україна набуде членства, не виключено, що ця угода зберігатиме дію. Наприклад, як Фінляндія, що підписала угоду зі Сполученими Штатами і надала можливість використовувати свої аеродроми та морські порти для американських кораблів. Думаю, ми будемо просто зобов’язані зробити те ж саме і надати кримські порти у використання нашим партнерам. Тобто основний мотив такий: допоки ми рухаємося до повноправного членства в Альянсі, будуть діяти такі угоди.

Олександр Мусієнко. Фото: Суспільне 

Виробництво зброї для України розширюється

— Яка ситуація з постачанням та виробництвом зброї для України?

Що стосується постачання зброї загалом, на сьогодні практично всі європейські країни, які мають виробництво або можуть укласти  контракти з тими країнами, де є виробництво, долучилися до цього процесу. Буквально днями Швеція зробила чергове замовлення на збільшення виробництва 155-мм снарядів для України. Працює Німеччина, Франція, Італія, Британія. Сьогодні триває активна робота, щоб залучити Південну Корею, яка виробляє величезну кількість снарядів і постачає до США, а потім вони мають іти в Україну. Загалом щодо виробництва зброї робота просувається у кількох напрямках, які стосуються інноваційних розробок. Це модернізація нинішньої зброї за допомогою технологій штучного інтелекту, також це ремонт поточної зброї — тут заходить німецька компанія  Rheinmetall, яка має на меті не просто ремонтувати, а й виробляти зброю. Очікуємо також французькі компанії, представництва яких мають з’явитися в Україні навесні, й спільні виробництва зі Швецією. У нас вже є виробництва з Польщею та Чехією. Усе це треба розширювати, бо зброї потрібно багато.

— Якої зброї для фронту бракує ЗСУ?

У першу чергу потрібна додаткова артилерійська потужність, стволи різних типів, самохідна та причепна артилерія. Потрібне підсилення авіаційної компоненти ударними літаками та гелікоптерами. А також велика потреба у посиленні дронами і засобами ППО. Це головні параметри. Щодо техніки, звісно, потрібні танки і бронемашини.

— Як заявив  керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов, щільність мінних полів та інтенсивне застосування дронів унеможливлюють проведення як українських, так і російських наступальних операцій. Чи можемо ми переломити ситуацію на свою користь?

Нам дещо вдалося переломити ситуацію, наприклад, на лівобережжі Херсонщини, де наші сили зараз героїчно утримують плацдарм із перспективами його розширення для подальших наступальних дій. Не все всюди заміновано, але міни є проблемою, звісно. Вирішення проблеми полягає у збільшенні кількості машин для розмінування, хоча комбіновані лінії укріплення ворога важче проходити. Наші сапери подекуди розміновували вручну з великим ризиком. Тому треба шукати ділянки, де менше мін, де їх можна маневром обійти.

Російська армія начебто готується до десантування в ближньому тилу України

— Як припускають в американському аналітичному центрі Інститут вивчення війни (ISW), російська армія нібито готує десантні бригади для висадки в українському ближньому тилу. Ймовірно, мова йде про висадки з гелікоптерів для швидкого розгортання особового складу, як це було під час початкових боїв за аеропорт Гостомель під Києвом 24 лютого 2022 року. Тоді окупанти зазнали значних втрат. Нині американські аналітики припускають, що російська армія начебто готується до десантування в ближньому тилу України (Гостомель сьогодні зовсім не є ближнім тилом). Цього разу спроби висадки такого десанту можливі? І що у такому разі нині чекає на окупантів?

Що стосується протидії потенційним спробам ворожого десанту, треба коригувати дії, збільшуючи кількість мобільних вогневих груп, котрі працюють як мобільні групи ППО. Тут потрібна більша кількість саме ПЗРК, ракет різних типів ближньої дальності, які дають можливість збивати гелікоптери. Тобто — збільшення кількості мобільних груп із зенітками і великокаліберними кулеметами та їх патрулювання. На сьогодні ми маємо більше засобів ППО, ніж під час ворожої висадки в Гостомелі. Тому якщо ворог спробує, буде серйозний опір. Завжди є ризик таких операцій під час війни. До речі, зараз Росія вивела у Чорне море не лише ракетоносії, а й десантні кораблі. Справді, є підстави вважати, що противник може готуватися до активізації своїх бойових дій на північно-східному фланзі — район Куп’янська, Синьківка, Іванівка, Сіверський напрямок. Вони здійснили певне перегрупування, надійшло підкріплення, і росіяни можуть спробувати. Але попередні атаки показали, що ворог зазнав величезних втрат і не досягнув своїх цілей. Оперативно-стратегічна ситуація не зазнала зміню Думаю, так само буде і цього разу.

Останні новини
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
Російські окупанти воюють на межі можливостей — Мусієнко
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю