Ілюстративне фото з відкритих джерел
Поняття ПТРС у рішеннях судів є, але на це увага звертається не особливо
— Чи враховується в Україні на законодавчому рівні психологічний стан людей із ПТСР, коли виникають ситуації, що доходять до судової практики?
Це досить складне питання, для цього потрібно комплексно аналізувати судову практику і те, як на людях відображається ПТСР. Я за цим стежу багато років, оскільки займаюся безпосередньо кримінальними справами по військовослужбовцях, починаючи з 2016 року. З досвіду скажу, що на сьогодні в практиці нечасто зустрічається поняття ПТРС у контексті саме наших військових. Тому що ПТСР – це не лише наслідок війни. Це – наслідок будь-якої травми. Якщо проаналізувати реєстр судових рішень, то побачимо, що згадки і посилання на ПТСР у судових рішеннях є. Проте ми розглядаємо ПТСР, як вид психологічної травми. Отже, в рішеннях суду це поняття є, але сказати, що на це особливо звертається увага, не можна. Я зустрічала випадки, коли ПТСР розцінювався як пом'якшуюча обставина. Також зустрічала випадки, коли суд розцінював посилання на ПТСР, як позицію захисту для того, щоб зменшити міру покарання або уникнути покарання. Тому що, якщо ми говоримо про ПТСР і супутні захворювання, ми можемо вийти на ті поняття, які обмежують сприйняття значення своїх дій і можливість керувати ними. А це означає, що в судовій практиці це розцінюється, як можливість зменшення покарання.
— Якщо ми на мить відволічемося від ПТСР, і загалом поглянемо на судову практику щодо військових, ветеранів. Чи є якісь нюанси, які впадають в око?
Мені найбільше впадають в око випадки, коли судді взагалі не звертають увагу на бойовий досвід. Ми говоримо не про військові злочини, а про злочини, які вчиняються в тилу. Найбільше вражає те, що на бойовий досвід в таких випадках не звертається увага. Не враховується ступінь віктимної поведінки з боку суспільства, часто саме суспільство в тилу і провокує це, не розуміючи психологічних особливостей військового. Це викликає певні конфлікти, які призводять до якихось наслідків.
Якщо говорити про Кримінальний кодекс України, деякі питання у нас все ж врегульовані, і вони могли б дотично застосовуватися. Це питання неосудності. Або питання обмеженої осудності. Якщо ми говоримо про неосудність, то маємо на увазі психологічні захворювання, які є небезпечними для суспільства. В більшості випадків особа не розуміє значення своїх дій і не може керувати ними. Якщо ми говоримо про обмежену осудність, то йдеться про можливість пом'якшення покарання, а інколи про можливість застосування примусових заходів медичного характеру. Просто цього недостатньо для того, щоб врахувати особливості людей, які повертаються з війни.
Приклад судів у справах ветеранів у США
Я намагалася проаналізувати досвід багатьох країн, і найкращий приклад – це приклад судів у справах ветеранів у США. Я мала досвід практики в судах у справах ветеранів у 2019 році. Ми дослідили вже понад 600 програм у справах ветеранів у США. Мені пощастило бути в штаті Огайо, в місті Акрон, де, мені здається, одні з найкращих судів у справах ветеранів. Модель настільки ідеально працює, що мені дуже захотілося, аби ця програма функціонувала і в Україні.
— Як це має працювати? У нас повинна бути створена ще одна судова інституція, яка буде займатися тільки справами ветеранів?
Ні. Саме тому ми відійшли від назви "суди у справах ветеранів". Дуже багато акцентів робиться нині на створенні нових судів, на суддівській реформі загалом. Але ми називаємо це "судова реабілітаційна програма". В США суди у справах ветеранів – це також програма. Просто під деякі з цих програм створюються окремі інституції. І в США є доведені роботи про те, що створення таких окремих інституцій дешевше і вигідніше державі, ніж рецидив і повторне притягнення до відповідальності. Тобто навіть якби ми говорили про створення окремої інституції, це також економічно вигідно. Але поки ми не можемо про це говорити, оскільки знаходимося в стані війни. І основні кошти мають бути спрямовані на оборону.
Наша мета – запровадити механізм, надати можливість його законодавчого запровадження, створити ідеї. Адже ми – громадська організація, ми пропонуємо ідеї, які б надали можливість функціонування цієї програми без створення нових інституцій.
— Як це зробити?
У США, наприклад, суд у справах ветеранів одразу починає функціонувати, тільки-но ветеран вчиняє злочин. Встановлюється статус "ветеран" і проводиться психолого-психіатрична експертиза, яка встановлює наявність ПТСР. Після цього особа передається до суду у справах ветеранів. Під цю особу створюється окрема програма. Суддя – це головуючий, який і затверджує цю програму. Але комплекс складається з участі соціальних працівників, міністерства у справах ветеранів, пробації, безоплатної правової допомоги, медичного забезпечення, обов'язкової психологічної реабілітації, допомоги системи менторства.
Леся Кляровська. Фото: yur-gazeta.com
Цей комплекс програм спрямований на те, щоб одразу встановити причину вчинення злочину. Адже ветеран міг ще не реабілітуватися, не пройти належну психологічну реабілітацію. Можливо, на момент звільнення з військової служби у нього ще не був діагностований ПТСР, але він розвинувся після. Цьому може посприяти будь-яка соціальна проблема: безробіття, сімейні проблеми, аліментні зобов'язання, шлюбно-сімейні проблеми, спадщина, поділ майна тощо. Паралельно з цим вирішуються супутні проблеми ветерана: працює безоплатна правова допомога, надається соціальна підтримка. Наприклад, якщо у ветерана немає житла, йому на півроку надається тимчасове житло. За цей час соціальні служби мають запропонувати йому належну роботу. Робиться все для його соціалізації та реінтеграції. Також ветерану надається медична допомога, адже у нього може бути багато супутніх проблем зі здоров'ям. Разом з тим надається система менторства, адже в США вважається, що допомогти ветерану впоратися з ПТСР може така ж особа, яка мала такий же досвід і має енергію та сили для допомоги іншим. Менторство працює паралельно з професійною психологічною підтримкою.
Звичайно, ми не можемо повністю копіювати американський досвід. У нас різні підходи і трактування захворювань. Застосовуються різні довідники, які дають визначення цим захворюванням. Але в даному випадку ми можемо копіювати систему комплексного підходу. Тому що вирішення проблеми не залежить від системи права. Воно залежить від того, що суспільство об'єдналося і придумало механізм. Нам навіть не потрібно його вигадувати. Потрібно запозичити, підлаштувати та імплементувати під наше законодавство. Це не важко. В питанні юридичної процедури в судах я не бачу проблеми. Тому що у нас вже є приклади особливих проваджень, наприклад, щодо неповнолітніх. Є певні судді, які обираються для таких справ, з певним досвідом, є налагоджена процедура. Запозичити її для цього також можливо.
Саму процедуру в рамках правосуддя зробити не важко. Важко зробити комплексність. Тому що зараз ми зіштовхнулися з тим, що основними стейкхолдерами у нас будуть виступати Міністерство ветеранів, Міністерство соціальної політики, МВС, Міністерство охорони здоров'я і Мін'юст. Ця програма має не просто залучити цих осіб, вони мають брати участь в контролі за виконанням цієї програми.
— Чи задіяні ветерани в американській системі реабілітації?
Так, це і є система менторства, яка обов'язково функціонує. Ментори разом з психологами працюють з конкретним ветераном. Саме в Акроні я зустріла дуже цікаву процедуру. В системі менторства побудована система тимчасового проживання ветеранів. Якщо ветеран з ними не проживає, він бере участь у спільних заходах. А спільні заходи полягають в тому, що вони сідають в коло, беруть шаманську палицю і акцентуються на своєму девізі "Говори, слухай, лікуйся!". Вважається, що вони переносять шаманський культ на цю палицю. Тому що ветеран, коли спілкується, бере палицю і спілкується не лише з побратимами, а й з духами, завдяки цьому шаманському культу. Це допомагає йому більше розкритися і більше відкрити свою душу.
— Що завгодно чекав почути в нашій розмові, тільки не про шаманський культ...
Справді, це вносить певну нотку гумору, але коли ми говоримо про ветеранів, нам не до гумору. Коли нам ці ветерани передавали свою палицю з в'єтнамської війни, вони сказали: "Передайте, будь ласка, її своїм захисникам, тому що ми дуже переживаємо за них". Ми розуміємо, що нам цей шаманізм не підійде. Але у нас така багата історія, що ми можемо використати будь-яку козацьку атрибутику або якусь іншу. Для того, щоб допомогти нашим героям розкриватися. І це можна робити в різних регіонах, знаходячи там щось близьке, своє. І це те, на чому можна зробити акцент.
"Має з'явитися окрема процедура"
— Цікава практика. І пошук козацького тотема міг би бути справді цікавою історією. А що саме потрібно було б зробити саме в законодавчому полі?
Якщо ми говоримо про внесення змін в систему правосуддя, то це внесення змін в кримінально-процесуальне законодавство, в Кримінальний кодекс та спеціальні закони "Про судоустрій і статус суддів". Має з'явитися окрема процедура. У нас, наприклад, є процедура щодо неповнолітніх. Ми можемо за аналогією створити окрему процедуру для ветеранів, ми повинні сісти і її прописати, тому що це має бути окрема глава у відповідному акті. А далі, якщо ми говоримо про комплексність, то це має бути реформа. І зараз ми над нею працюємо. У нас задіяно дуже багато професійних юристів, і ми над цими питаннями працюємо. Тому що реально треба розробити комплексну політику для багатьох, раніше не взаємодіяних осіб, які мають стежити за виконанням цієї програми. І якщо це можливо шляхом внесення змін до Закону України "Про пробацію", то в нього логічно буде внести нагляд за виконанням індивідуальної програми щодо ветерана. Коли ми говоримо про задіяність Міністерства ветеранів, Міністерства соціальної політики, МВС, то вони повинні бути присутні спочатку, коли ветеран тільки-но потрапляє в систему правосуддя, і до закінчення виконання.
Для чого ця програма? У більшості випадків у США вона веде до звільнення від відповідальності ветерана. Тобто якщо ветеран повністю проходить програму, він найчастіше несудимий. Він повністю повноцінний реабілітований член суспільства. Система дає йому другий шанс. У нашій країні такого поки що взагалі немає.
