"Кінець лютого або початок березня". Депутат щодо строків ухвалення законопроєкту про мобілізацію

"Кінець лютого або початок березня". Депутат щодо строків ухвалення законопроєкту про мобілізацію

Оновлений законопроєкт про мобілізацію, внесений урядом 30 січня,  Верховна Рада може ухвалити наприкінці лютого або на початку березня, вважає перший заступник голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член депутатської фракції "Батьківщина" Михайло Цимбалюк. В ефірі Українського Радіо депутат сказав: "з цим законом нема чого тягнути. Бо, насправді, його очікують і війська, і громадянське суспільство його очікує, щоб були встановлені правила гри. Думаю, наступного тижня в нас є шанс у Верховній Раді ухвалити його в першому читанні, а за тиждень доопрацювати до другого читання". Скорочення процедури подання альтернативних законопроєктів до 7 днів не виключає й членкиня Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, членкиня депутатської фракції "Європейська Солідарність" Ірина Фріз. Водночас, вона зауважила, що "частина норм в редакції Кабміну потребує суттєвого доопрацювання". Ключове питання – це демобілізація, а "в цій редакції законопроєкту чіткого алгоритму демобілізації авторами не пропонується", – констатувала народна депутатка.  

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: armyinform.com.ua

Частина норм в редакції Кабміну потребує суттєвого доопрацювання

Повідомлялося, що законопроєкт про мобілізацію №10449 вже направлений на розгляд Комітету Верховної Ради. Чи дійсно депутати вже почали його розглядати? 

Ірина Фріз: Так. Вчора було зареєстровано законопроєкт. Суб'єктом подання є Кабмін. Законопроєкт має номер 10449 і зараз на розгляді. Також включився таймінг щодо подання альтернативних законопроєктів. І якщо ці строки не будуть скорочені до 7 днів, то протягом 14 днів від дня реєстрації будуть подаватися альтернативні законопроєкти.

Ваша фракція або інші мають намір подавати альтернативні законопроєкти чи Комітет буде розглядати поточний?

Ірина Фріз: Комітет буде розглядати як основний законопроєкт, так і всі альтернативні, які будуть до нього зареєстровані. Будь-яких обмежень ані до фракції, ані до конкретно депутатів щодо можливості подати альтернативний не існує. Тому скільки буде зареєстровано, стільки Комітет буде розглядати. За основу, скоріш за все, буде братися основний, Кабміну. І я сподіваюся, що між першим і другим читанням він буде значно покращений. Тому що частина норм в редакції Кабміну потребує суттєвого доопрацювання.

Ірина Фріз  Фото: eurosolidarity.org 

Ключове – це питання демобілізації

Що саме, на ваш погляд, варто допрацювати?

Ірина Фріз: По-перше. Ключове – це питання демобілізації. Ми завжди говорили, що питання змін до закону про мобілізацію мають передбачати чіткий алгоритм демобілізації. На жаль, в цій редакції законопроєкту чіткого алгоритму демобілізації не пропонується авторами. Пропонується лише 36 місяців безперервної служби  під час дії воєнного стану. Хочу наголосити, що це занадто великий термін, який пропонує автор. Ми вважаємо, що 24 місяців безперервної служби під час воєнного стану в зоні, наприклад, бойових дій, є цілком достатнім терміном для того, щоб військовослужбовець мав можливість подаватися на демобілізацію. Але в даному випадку автор пропонує 36 місяців безперервної служби, а далі питання демобілізації перекладається на Ставку Верховного Головнокомандувача. Тому що, за задумом авторів, лише окреме рішення Ставки може ухвалити питання демобілізації для військовослужбовців. Це абсолютна зарегульованість цієї норми, що фактично може призвести до нереалізації. Тобто буде заблоковано питання демобілізації. Тому що термінів щодо ухвалення рішення Ставки не існує. Більше того, і повноважень, і функціоналу у Ставки Верховного Головнокомандувача щодо затвердження подібних речей наразі не існує. Тому ми вважаємо, що цю норму потрібно доопрацьовувати. І треба ще поговорити стосовно 36 місяців, наскільки це об'єктивно адекватний термін.

Норма щодо електронних повісток достатньо дискусійна 

Щодо інших норм, то це знову ж таки повноваження ТЦК, які через суд будуть подавати щодо обмеження певних прав громадян. Зокрема, щодо виїзду за кордон, права керувати транспортним засобом, накладення арешту на кошти, тощо. Але не передбачається в запропонованій редакції механізму зняття цих тимчасових обмежень, не вказується строк їх застосування і не визначено чітких підстав, на основі яких суд буде застосовувати ці обмеження. Тому, якщо ми хочемо робити якісний механізм такого забезпечення заходів впливу, то потрібно передбачати і механізми зняття цих заходів для того, щоб редакція, в якій вони пропонуються, мала можливість бути реалізованою.

Крім того, з моєї точки зору, достатньо дискусійною є норма щодо електронних повісток на електронний кабінет, який має зареєструвати кожен військовозобов'язаний. Я вважаю, що ми вносимо обов'язок громадянам зареєструвати цей електронний кабінет, але ми не даємо будь-яких механізмів здійснення цього обов'язку. Наприклад, якщо електронна повістка надійшла до електронного кабінету після вступу в дію цього закону, і ви не мали можливості  (просто фізично чи з іншої поважної причини) отримати протягом п'яти днів цю повістку в електронному вигляді, то ТЦК вже має право подавати до адмінсуду. І це може бути причиною невиконання зобов'язань. Ми вважаємо, що в такій редакції це неприпустимо.

Є також необхідність врегулювати положення військовозобов'язаних, на утриманні яких є люди з інвалідністю 3-ї групи. Ми будемо це вносити окремими правками 100% до другого читання для того, щоб не обмежувати в правах людей, які потребують захисту від держави, щоб не позбавляти їх єдиної людини, на утриманні якої вони перебувають.

"На передовій однозначно потребують ротації, а дехто і демобілізації"

На ваш погляд, суперечки під час обговорення законопроєкту будуть і надалі чи найбільш резонансні речі Кабмін з нього прибрав? 

Михайло Цимбалюк: Насамперед хочу сказати, що однозначно потрібно удосконалювати закон про мобілізаційну роботу, військовий обов'язок і військову службу. Бо хлопці і дівчата на передовій однозначно потребують відпочинку, потребують ротації, а дехто і демобілізації. Позитивна норма в цій версії законопроєкту – це те, що передбачена демобілізація після 36 місяців служби. А там вже прийдеться уточнювати, якої саме служби.

Ірина Фріз вважає, що 36 місяців – забагато. Ваша думка? 

Михайло Цимбалюк: Ми взагалі говорили про 18. Це була наша позиція. Потім ми говорили про 24. У версії Кабміну 36. Це надзвичайно багато. Але треба вести дискусію з військовим керівництвом і реально підходити до ситуації, бо у нас вже скоро 24 місяці, як було перше рішення щодо оголошення особливого режиму воєнного стану. І тоді виходить, що першу чергу потрібно вже демобілізувати. А ким їх замінювати – це велике питання. 

Наступне. Важливо, що у цій версії є рішення щодо демобілізації строковиків. Це болюча тема, ми б'ємося над нею вже більше року. Тут пропозиція врахована. Але нас турбує, що строковики звільняються після указу президента не пізніше 6-ти місяців з дня набрання чинності цим законом. Ми вважаємо, що це забагато, ми пропонували до 3 місяців. Також будемо вносити правку, але це вже позитивна норма. 

Наступне. Комітет соціальної політики і захисту прав ветеранів вносив пропозицію ще до першої версії, щоб звільнити від мобілізації осіб з інвалідністю 1, 2 і 3 групи без виключення. В цій версії це враховано і це позитив. Але з'явилася нова норма, що всіх, хто отримали 2 і 3 групи інвалідності після 24 лютого 2022 року повинні будуть пройти повторне медичне обстеження у ВЛК протягом року. Тобто це теж норма дискусійна, її потрібно обговорювати.

Вочевидь, ця норма має запобігти зловживанням, які теоретично могли бути?

Михайло Цимбалюк: Так. І насправді такі зловживання були. Дуже важливо, щоб було реально встановлено перелік хвороб і фактів. До речі, там вказано: крім випадків, коли особи отримали інвалідність у зв'язку з військовою службою в ЗСУ та інших військових формувань. Це важливо, щоб людей, які справді були демобілізовані через інвалідність, знову не ганяли по цих ВЛК. Це позитивна норма.  Але є питання щодо повісток через електронні кабінети, бо не всі військовозобов'язані їх мають. Це теж буде дискусія, зокрема стосовно осіб, які перебувають за кордоном. І вказана ще нова норма, що всі громадяни, які перебувають на військовому обліку, будуть зобов'язані протягом 60 днів з дня опублікування цього закону уточнити свої військово-облікові дані.

Ви маєте якісь застереження щодо цієї норми?  

Михайло Цимбалюк: Тут інша річ. Чи витримають наші ТЦК і Центри надання адмінпослуг таке навантаження? Тому що дуже багато людей будуть зобов'язані протягом цього часу пройти ВЛК. Їхня кількість збільшилася, але вони сьогодні перевантажені військовими, які після отриманих травм їх проходять. Тому потрібно відпрацювати цей алгоритм. 

Михайло Цимбалюк. Фото: t.me/tsymbaliukmm 

"Це спростить роботу"

Щодо статусу ухилянта. Згідно з оновленим законопроєктом, людина має зареєструватися в електронному кабінеті і в разі надходження повістки протягом кількох днів відреагувати. Інакше ТЦК матиме підстави звернутися до суду.  Ваша думка щодо цього?

Михайло Цимбалюк: Є така норма. Там до десяти днів. З одного боку, це річ, яку потрібно відпрацювати. Але іншого механізму, як ухилянта залучити, щоб він виконав свій обов'язок, або притягнути до відповідальності, немає. Там є норма, що ТЦК звертається через суд. Це краще, ніж у попередній версії. Я думаю, що суди будуть реально ухвалювати рішення. Але там є ще норма, що ухилянта можуть доставити примусово через Національну поліцію. Тобто, тут додаткове буде навантаження для Нацполіції. Я думаю, що сам електронний кабінет створить умови, що все-таки всі військовозобов'язані будуть мати такий облік. І це спростить роботу, зокрема ТЦК, які менше будуть використовувати ті методи, якими керуються зараз.

Ще важливий момент стосовно соціальної справедливості. В цьому законопроекті вказано, що громадяни чоловічої статі, які проходять службу в Нацполіції, Службі судової охорони, ДБР, БЕБ, а також у підрозділах цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби зобов'язані протягом 60 діб з дня набрання чинності закону стати на військовий облік. Тобто, вони теж будуть підлягати мобілізації. І це важливо. Бо поки що вони всі випадали з-під цієї процедури.

"Кінець лютого, або крайній термін – початок березня"

Коли цей законопроект може бути ухвалений?

Михайло Цимбалюк: Я думаю, що з цим законом нема чого тягнути. Бо, насправді, його очікують і війська, і громадянське суспільство його очікує, щоб були встановлені правила гри. Думаю, наступного тижня в нас є шанс у Верховній Раді ухвалити його в першому читанні, а за тиждень доопрацювати до другого читання. Терміни, думаю, вдасться скоротити. Я думаю, це буде кінець лютого, або крайній термін – початок березня. Сподіваюся, що всі усвідомлюють, що затягувати ми вже не маємо права, бо військові вимагають від нас конкретних дій. 

Останні новини
Росія скоїла в Україні екологічних злочинів на понад 2,4 трильйона гривень — Міндовкілля
Росія скоїла в Україні екологічних злочинів на понад 2,4 трильйона гривень — Міндовкілля
Інфраструктура готова, необхідне підтвердження ППО. Долінце про відкриття аеропортів
Інфраструктура готова, необхідне підтвердження ППО. Долінце про відкриття аеропортів
Molodi присвятили нову пісню безвісти зниклому батькові учасника гурту
Molodi присвятили нову пісню безвісти зниклому батькові учасника гурту
Гоня: "Інколи треба розізлитися, щоб зробити щось дуже важливе"
Гоня: "Інколи треба розізлитися, щоб зробити щось дуже важливе"
Геноцидальний тип ведення Росією війни доводиться через факти — Айвазовська
Геноцидальний тип ведення Росією війни доводиться через факти — Айвазовська
Новини по темі
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
Через брак озброєння у ЗСУ ворог має час для того, щоб більш-менш підготувати своїх людей — Попович
Забронювати працівника: місія здійсненна? Пояснює експертка з трудового права
"Ухилянт чи ні": уникнення призову та відповідальність за це з точки зору закону
У законодавстві України немає чіткого визначення статусу "обмежено придатні" — юристка