Українська антарктична станція. Фото: commons.wikimedia.org
"Це найкрасивіша станція"
— Як британський "Фарадей" став українською станцією імені Вернадського? Як це сталося і як загалом відбувалися перемовини?
Ваше питання досить складне і відповідь на нього має бути досить довгою. Мушу сказати, що Україна отримала станцію "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Так вважається, бо остаточною подією було підняття прапора. А насправді ми отримали цю станцію 20 липня 1995 року. А трапилось це за два роки до того. Коли я працював у Лондоні, отримав циркулярного листа про те, що Британія хоче продати одну зі своїх антарктичних станцій. Між іншим, це найкрасивіша станція і саме там була знайдена ця озонова дірка в нашій стратосфері. Причини, чому вони захотіли продати цю станцію, я точно не знаю. І в зв'язку з тим, що Україна мала досить активну наукову діяльність ще в колишньому СРСР, ми брали участь і в арктичних, і в антарктичних наукових експедиціях, я відразу про це повідомив Національну академію наук України, Адміністрацію президента тоді і Міністерство закордонних справ. Паралельно, користуючись тим, що я мав широкі зв'язки з британським істеблішментом і керівництвом Британії, я почав проводити "зондаж", чи не можна було б станцію отримати безкоштовно.
Сергій Комісаренко. Фото: golos.com.ua
Перші українські антарктичні дослідники були на "Фарадеї" в 1994 році
Але британці не були б британцями, якби вони просто хотіли продати станцію "Фарадей". Вони хотіли, щоб станція потрапила в руки, які могли б продовжувати наукову діяльність, зокрема разом з британцями. І коли ми вже вели перемовини з ними про те, що ми хочемо придбати цю станцію, вони надіслали в Київ і в Харків дві, а можливо і три делегації, які перевіряли, наскільки українські вчені можуть продовжувати антарктичне дослідження. Переконавшись в тому, що наша наука на відповідному рівні, вони дали згоду. І вже в 1994 році вони практично вирішили, що вони можуть обрати Україну тією країною, яка може мати антарктичну станцію. Бо було декілька претендентів. Якщо не помиляюсь, були Чилі і ще кілька інших країн. У нас була спільна експедиція. Тобто перші українські антарктичні дослідники були на британській антарктичній станції "Фарадей" в 1994 році. І на щоглі станції вже майорів британський прапор поруч з українським. А я в цей час проводив роботу, щоб все-таки якось зробити так, аби вони нам подарували цю станцію. Я мав зустрічі з міністром закордонних прав, з міністром фінансів, тобто керівником казначейства, і навіть неофіційно розмовляв з прем'єр-міністром. Йому я сказав, що було б дуже добре і красиво, якби Україна, яка ще має не дуже потужну економіку, отримала таку станцію безкоштовно. Це був би дуже красивий жест для розвитку наших особистих стосунків. І зрештою уряд Британії прийняв рішення про те, що вона повинна бути передана Україні безкоштовно. Дехто пише, що за 1 фунт стерлінгів. Ні, навіть 1 фунт стерлінгів не був ціною. І 20 липня 1995 року я з української сторони і британський міністр закордонних справ Девід Девіс підписали угоду про передачу антарктичної станції "Фарадей" Україні. А Україна вже назвала її на честь нашого першого президента Української академії наук, академіка Вернадського Володимира Івановича. Назвали її "Академік Вернадський". І так вона стала українською. А потім вже наша делегація, яка була в експедиції в Антарктиці, підняла прапор. Я думаю, що датую, коли Україна отримала Антарктичну станцію, треба вважати 20 липня 1995 року.
Українська антарктична станція. Фото: commons.wikimedia.org
Дослідження в Антарктиці – основа для багатьох екологічних досліджень
— Які дослідження там проводяться? Наскільки вона унікальна і для нас, і для світу?
По-перше, дослідження в Антарктиці взагалі є основою для дуже багатьох екологічних досліджень поведінки нашої планети. Це клімат, це зміни в кліматі, це зміна в світовому океані. Уявляєте собі, підвищення температури світового океану на 1 градус може призвести до загибелі великої кількості видів тварин, на жаль. І ми вже втрачаємо велику кількість тварин – і ті, які мешкають в світовому океані, і ті, які мешкають поруч з океаном. Ми досліджуємо не тільки океан, ми досліджуємо і флору Антарктики, яка є дуже бідною, але яка певним чином унікальна. Там живуть мікроорганізми, лишайники, мохи. Там немає дерев, тварин. Тварини там тільки ті, які живуть у воді – кити чи китоподібні. І там не так багато птахів.
Антарктика – кухня всього клімату нашої планети
Взагалі, Антарктика є кухнею всього клімату нашої планети, що є вкрай важливим. І оця озонова дірка якраз була знайдена ще в антарктичній станції "Фарадей". Тому що саме через неї проходить межа цієї озонової дірки. Вона то збільшується, то зменшується, тому за нею треба слідкувати. І тому, коли я підписував меморандум про передачу антарктичної станції "Фарадей", мій друг і колега, на жаль, покійний вже академік Петро Гожик підписав угоду про співробітництво з British Antarctic Survey (Британська Антарктична Служба). І ми продовжуємо це співробітництво. Британці нам передали станцію з усім устаткуванням безкоштовно, всі приміщення, але за умови, що ми будемо співробітничати з ними по вивченню Антарктики. І ми продовжуємо цю роботу.
КОНТЕКСТ
"Академік Вернадський" (до 1996 – "Фарадей") – єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиці. Для виконання цього завдання підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).
Заснована в 1947 році як британська станція "Фарадей", 1954 року перенесена на острів Галіндез; у лютому 1996 року була передана Великою Британією Україні та перейменована на честь Володимира Вернадського, першого президента НАН України.
