Ілюстративне фото: УНІАН
Останні 2 роки корупція – на другому місці серед основних проблем України
Ви вже кілька років проводите дослідження щодо сприйняття і розуміння корупції. Наскільки цю проблему українці вважають актуальною зараз і чи змінилося щось після повномасштабного російського вторгнення за останні 3 роки?
Національне агентство щороку проводить це опитування, починаючи з 21-го року. Ми його проводимо щорічно приблизно в четвертому кварталі. Я наперед хочу повідомити, що опитування охоплює 2 групи респондентів – опитування населення і опитування бізнесу. І в обох вибірках опитування є репрезентативним. Щодо проблематики корупції, то так само, як і в попередні роки, корупція входить до ТОП-трійки основних проблем в Україні. У 22-му році було незначне зменшення – перший рік війни, початок збройної агресії. А надалі так само показник сприйняття корупції як нагальної проблеми для України, як серйозності цієї проблеми дуже значний. Причому в останні 2 роки корупція посідає друге місце. І зараз 79% по аудиторії населення і 76% аудиторії бізнесу вважають, що це дуже серйозна проблема для держави.
На першому місці – збройна агресія Росії проти України. Її, згідно з опитуванням, серед населення вважає найбільшою загрозою 92,3% респондентів, а серед бізнесу – 95,7%. При цьому оцінка ризику корупції склала 79,5% та 76% відповідно.
Так. І хочу сказати, що така не менш важлива, мабуть, проблема, як висока вартість життя та низькі доходи – на третьому місці серед населення.
"Як населення, так і бізнес на перше місце ставлять політичну корупцію"
Тут напевно можна виокремлювати різні види або сектори, де корупція присутня. Перше – це політична або інституційна корупція в органах влади. Друге – це, напевно, корпоративна або бізнесова корупція. І третє – це побутова корупція в школах, в лікарнях тощо. Де населення і де бізнес зараз найбільше бачать корупційну загрозу і що вони ставлять на перше місце?
В усі роки дослідження, як населення, так і бізнес, на перше місце ставлять політичну корупцію. Тобто ТОП-корупцію, корупцію на вищому рівні. Водночас населення, яке стикається саме з побутовою корупцією, відзначає, що цей тип корупції дуже серйозний – це 47% відзначають. А політичну корупцію майже удвічі більше – 80% населення вважають, що це найбільш серйозний тип корупції.
"Населення говорить про високий рівень корупції в тих типах, з якими не стикається"
Але тут проглядається один парадокс. Ваше дослідження показало, що серед населення корупцію в бізнесі, тобто при взаємодії бізнесу і чиновників, суттєвою проблемою вважають 61,5% людей, водночас серед бізнесу так вважає лише 49% опитаних. Ви не вбачаєте у цьому певний парадокс?
Вбачаємо, це ми теж помітили. Справа в тому, що ці всі показники є факторами одного спостереження про те, що населення все-таки отримує знання і усвідомлення про корупцію з медіа, з соціальних мереж. І населення фактично говорить про високий рівень корупції або загрози корупції саме в тих типах, з якими не стикається. Бізнес оцінює власний корпоративний досвід у корупції, свою залученість до корупції. І він вбачає, що це менша загроза, ніж політична корупція для держави, для її розвитку.
Виходить, що медіа викривляють і гіпертрофують масштаби корупції?
Є таке спостереження. Ми ж насправді отримуємо різну інформацію через медіа – і детальну, і аргументовану, і такий собі хайп після якогось повідомлення про затримання чергового чиновника. Також соцмережі зараз закидають різні наративи, що в нас із корупцією – проблема №1, більша ніж будь-де у світі, хоча це не так. Я тут додам дані з опитування Європейської Бізнес Асоціації щодо основних завдань уряду на наступний рік, де вони чітко аргументують, що подолання корупції і судова реформа – це на перших двох місцях.
Володимир Харченко. Фото: nazk.gov.ua
"Одними "посадками" ми цю проблему ніколи не вирішимо"
НАЗК, очевидно, теж є відповідальним за такий стан справ із корупцією в Україні. Є інші органи відповідальні за це, є державна антикорупційна стратегія. Чи можна сказати, що якісь органи (державні чи не державні) мають певні успіхи у боротьбі з корупцією?
Це питання глобальне і секторальне. Хочу зазначити, що у нас сформована антикорупційна інфраструктура. В Україні діє антикорупційна стратегія і антикорупційна реформа. Наприклад, Вищий антикорупційний суд оприлюднив дані щодо притягнення ТОП-посадовців до відповідальності за 2024 рік. І якщо, наприклад, у 22-му році було 30 осіб засуджено, то в 2024-му – 79. Але коли ми говоримо про корупцію побутову, наприклад, на рівні медицини, то в цілому 15% населення стикається з побутовою корупцією і говорять, що вона є. Тому тут повинен бути рух і щодо притягнення до відповідальності, і щодо запобігання корупції, вихід на нульову толерантність корупції. Бо, якщо ми побачимо, що 15% населення стикається з побутовою корупцією, наприклад, у закладах медицини, то зрозуміло, що одними "посадками" ми цю проблему ніколи не вирішимо.
"Реальний корупційний досвід за останні 12 місяців здобули 19% населення і 23% бізнесу"
Якщо йдеться про Індекс сприйняття корупції, то варто розуміти співвідношення реальності і сприйняття. На вашу думку, проблема корупції в нас применшується, тобто корупції насправді більше, а люди і бізнес вважають, що її менше, чи навпаки?
Давайте, я наведу трохи цифр. Зараз 91% населення і 83% бізнесу вважають, що корупція дуже або дещо поширена. Водночас реальний корупційний досвід за останні 12 місяців у 24-му році здобули 19% населення і 23% бізнесу. Тобто ми бачимо такий розрив, який не є унікальним для України, він спостерігається і в інших країнах світу, і є предметом політологічних досліджень. І наприклад, у країнах Євросоюзу 68% населення вважають, що корупція дуже або дещо поширена. У Греції – це 98% населення, у Португалії – 96%. В Іспанії 90% населення вважають, що корупція поширена.
Данія очолює Індекс сприйняття корупції від Transparency International
А яка ситуація в скандинавських країнах?
Наведу просто унікальний приклад. У Данії 26% населення вважає, що корупція поширена, а реальний корупційний досвід мали 3%. І Данія очолює Індекс сприйняття корупції від Transparency International. Тобто цей розрив має дві складові. Перша складова вже була сьогодні зазначена – це свобода медіа. Інша складова, яка на окремі фактори розбивається – це ефективність роботи влади. А тут і довіра до влади, і соціальна справедливість, і рівень життя, і політична культура.
"Люди вважають, що відповідальний за подолання корупції насамперед президент і його Офіс"
На кого покладають населення і бізнес відповідальність за подолання корупції? Тобто у нас є антикорупційна інфраструктура – НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС, ДБР. Але люди вважають, що хто має подолати корупцію?
Я б ваше питання підправив би. Люди вважають, що відповідальний за подолання корупції насамперед президент і Офіс президента. До трійки цих відповідальних входять і Верховна Рада України, і Національне антикорупційне бюро. І покладання відповідальності на президента і його Офіс в останні роки збільшується. Якщо в довоєнний 21-й рік – це було 49%, то зараз – це 57%. Це, в принципі, було в усі роки, і за іншими соціологічними опитуваннями це все також підтверджується. Тобто українці очікують від президента лідерських позицій в цьому антикорупційному векторі.
