Ілюстративне фото: president.gov.ua
"Законопроєкт містить корупційні ризики"
Вчора, 7 лютого, депутати дуже швидко проголосували за законопроект 10449. Чим можна пояснити такий поспіх?
Олена Мошенець: Я не можу сказати, що це було дуже швидко, тому що перед цим були дуже жваві обговорення. Зокрема, на Комітеті з питання антикорупційної політики було кілька годин дуже гарячих дискусій. І якщо проаналізувати висновок, який надав Комітет, то можна побачити, що цей законопроєкт містить корупційні ризики. Представники Міноборони і Генштабу пообіцяли нам дати можливість їх виправити до другого читання. Бо ми, як Комітет, не можемо допустити такого, щоб залишалось місце для корупції. Це дуже чуттєвий законопроєкт. Тому буде дуже багато правок. Перше читання і голосування за нього – це, скоріше спосіб показати загальну тенденцію, що так, ми підтримуємо необхідність захищати країну, захищати суверенітет, але до другого читання ми мусимо зробити цей законопроєкт справедливим. Це в першу чергу стосується питання про 36 місяців і демобілізацію тих, хто на фронті з першого дня. Щоб не було жодних моментів чи якихось незрозумілостей щодо того, що людина не зможе після цього терміну звільнитися. Є й інші питання: це і особи з інвалідністю, а також ті, хто за ними доглядають; це і аспіранти; це і питання бронювання; це і питання електронного кабінету, до якого не всі можуть мати доступ і мати комп'ютер чи планшети не є обов'язком, згідно з законодавством України. Тому я думаю і було обіцяно, що ми матимемо можливість виправити. І сподіваюся, що ці проблемні питання будуть зняті до другого читання.
"Найбільш принципове і проблемне – це питання термінів"
Це найпроблемніші місця, де "ламалися списи" чи були інші принципові зауваження?
Олена Мошенець: Найбільш принципове і проблемне – це питання термінів. Якщо їх не буде, то не буде мотивації йти і захищати країну, оскільки людина не розуміє, коли вона повернеться. І зрозуміло, що це питання для багатьох. Люди втомлюються, має бути абсолютно здорова заміна на фронті. Насправді, велика кількість питань. Ми сподівалися, що цей законопроект буде внесений Кабміном в більш доопрацьованому вигляді. Так, певні моменти були доопрацьовані. Але є ще моменти, які ми маємо доопрацювати разом і зробити так, щоб точно не було неузгодженостей.
В самій фракції "Слуга народу" всі одностайні в думках, що потрібно доопрацювати?
Олена Мошенець: У фракції не має єдиної позиції. Ви бачите, ми не в повному складі підтримали. Є люди, які з 2013-14 року безпосередньо причетні до фронту, вони розуміють військових і ситуацію на власному досвіді. Тому в них є своя позиція. Але вони хочуть побачити доопрацьований документ до другого читання. І якщо він буде доопрацьований належним чином, вони готові підтримати. Одне з найбільших дискусійних питань, окрім 36-ї місяців і демобілізації, це електронний кабінет. Тому що це система, яка зобов'язує кожного громадянина у віці від 25 до 60 років зареєструватись в ній, тобто стати на облік. І через систему електронного кабінету буде проводитись дуже багато моментів, за які можна нести відповідальність. Наприклад, отримання повістки. Ми розуміємо, що у великих містах люди, можливо, більш активно працюють з технікою. Але мажоритарники говорять, що це абсолютно інше сприйняття реальності, якщо людина працює в сільському господарстві або в інших сферах. І вона не зобов'язана слідкувати. По-перше, вона може не мати навіть технічної можливості, щоб відкрити цей електронний кабінет. А потім ще відслідковувати якісь повідомлення і тому подібне. Для того, щоб це все було всім зрозумілим і існує процедура другого читання. І я, насправді, думаю, що до другого читання буде ще більш гаряча і може навіть неприємна дискусія.
Олена Мошенець. Фото: sluga-narodu.com
"Аспірантуру дуже легко перевірити"
Омбудсмен Дмитро Лубінець назбирав аж 9 сторінок зауважень до оновленої версії урядового законопроєкту про мобілізацію. Що з ними робитимуть?
Олена Мошенець: Це буде виправлятися до другого читання. Наприклад, щодо аспірантів. Це одна з тих норм, про яку він говорить. Що не може бути такого, що аспіранти, які навчаються на контракті, відрізняються від тих, хто навчається на бюджеті за держзамовленням. Тому що за Конституцією в освіті не може бути дискримінації за цією ознакою. І це абсолютно правильно. Я з цим погоджуюсь. Я навіть ставила це питання представникам Генштабу. Вони наводять статистику, що за останні 2 роки кількість аспірантів значно збільшилась. Умовно, від 1,5 тисячі до 9-10 тисяч. Ми розуміємо, що, можливо, хтось хоче використати цей інструмент. Але я думаю, що тут має бути серйозна перевірка. Аспірантуру дуже легко перевірити за кількістю наукових статей, за якістю і обсягом написаної роботи і так далі. Це просто приклад того, що до кожного такого зауваження ми можемо застосувати певні механізми, які відсіють тих, хто використовує це як привід, щоб не йти захищати країну.
"Цей законопроєкт не про справедливість, а виключно про примуси і..."
"Європейська Солідарність" не підтримала законопроєкт у першому читанні. Чому і на чому саме ви акцентуєте увагу?
Ірина Фріз: З моєї точки зору, включений турборежим до розгляду цього законопроєкту не є оптимальним. Особливо в умовах, коли зміст законопроєкту містить конституційні порушення, порушення прав громадян, а також несе корупційні ризики. Вчора, під час розгляду на Комітеті, монобільшість, тобто фракція "Слуг народу", підтримала його 12 голосами. Представники опозиційних фракцій, зокрема, "ЄС" і "Голос" утрималися. Це було 5 голосів. І за 15 хвилин цей законопроєкт вже було винесено в зал для ухвалення рішення парламентом. За моєї пам'яті, це вперше такий турборежим застосовується до таких надважливих і надвагомих законопроєктів. Але маємо те, що маємо. Я голосувала проти. Тому що вважаю, цей законопроєкт не про справедливість, а виключно про примуси, про заходи впливу і застосування механізмів, які будуть обмежувати права громадян. І 100% не про те, що ми вимагали. Тобто алгоритму демобілізації або звільнення з військової служби він не містить. Тому що норма, запропонована авторами, а це 36 місяців за рішенням Ставки, є такою, що унеможливлює звільнення з військової служби. І ми тут повертаємося до того, що влада в черговий раз поводиться нечесно з суспільством. Замість того, щоб запропонувати чіткі алгоритми демобілізації, вони знову пропонують законодавче шахрайство, яке буде відлякувати громадян від питання мобілізації. Влада має поводитись чесно, тому що лякає не мобілізація, а невідомість. Незрозумілість того, в який спосіб громадяни, виконавши свій конституційний обов'язок щодо захисту держави, можуть бути звільнені. Тому в такій редакції і в такому темпі розглядати і ухвалювати цей законопроект, я вважаю, було хибним. Він, наголошую, потребує дуже-дуже ретельного доопрацювання. І я сподіваюся, що правками все таки вдасться якимось чином врегулювати найбільше неприпустимі норми в цьому законопроекті.
"Будемо вимагати відповідності кожної норми законопроєкту Конституції"
Тобто ви зараз зосередитесь на доопрацюванні і внесенні правок?
Ірина Фріз: Безумовно ми будемо вносити правки, будемо йти постатейно і вимагати відповідності кожної норми цього законопроєкту, як мінімум, Конституції і чинному законодавству. Надмірні повноваження ТЦК, корупційні ризики, які вносяться з цим законопроєктом, порушення Конституції та вибірковість, підходи, які пропонує автор цієї законодавчої ініціативи, потрібно знімати. І ми будемо за це боротися.
.jpg)
Ірина Фріз Фото: eurosolidarity.org
"Питання мобілізації має об'єднувати всі ресурси"
Як відбувався розгляд цього законопроєкту на Комітеті нацбезпеки?
Ірина Фріз: Розгляд був в достатньо пришвидшеному режимі. Якщо попередній законопроєкт від уряду, внесений в минулому році, ми розглядали три дні поспіль, йшли постатейно, то в даному випадку навіть на Комітеті було включено турборежим. Я вважаю, що це є несправедливо і некоректно щодо громадян. Знову ж таки, замість чесної розмови, чесної аргументації щодо необхідності застосування тих чи інших норм, ми маємо ситуацію, коли майже "в темну" намагаються протягнути, протиснути законопроєкт, який є достатньо суперечливим. Попри те, що він достатньо вагомий. Питання мобілізації має об'єднувати всі ресурси. А цей законопроєкт спрямований на те, щоб мобілізувати через примус виключно людський ресурс.
Я хочу наголосити, Кабмін не надав фінансово-економічного обґрунтування, за рахунок чого будуть фінансуватися мобілізаційні резерви, якщо вони будуть сформовані внаслідок дії цього законопроєкту через ці примусові норми. Тобто Кабмін не знає, звідки брати гроші, щоб профінансувати мобілізаційний резерв. А з іншого боку, ми маємо ситуацію, коли той же Кабмін вносить законопроєкт, який містить виключно примусові норми, не даючи алгоритмів демобілізації.
Який тоді висновок був Комітету?
Ірина Фріз: Висновок Комітету був відхилити альтернативні законопроєкти, їх було аж 3, і рекомендувати ухвалити за основу в першому читанні урядовий законопроєкт. За це рішення проголосували 12 членів комітету, які є членами фракції "Слуга народу" і складають більшість. Утрималися від цього рішення представники "Європейської Солідарності" та "Голосу".
