"Тепер це політичне рішення" ― експерт про те, навіщо ми переводимо годинники

"Тепер це політичне рішення" ― експерт про те, навіщо ми переводимо годинники

31 березня Україна традиційно переходить на літній час, коли стрілки годинника переводяться на одну годину вперед. Цей час, як розповів Українському Радіо старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат фізико-математичних наук Анатолій Казанцев, є найбільш корисний для людського здоровʼя та функціонування згідно з природними ритмами. Проте самостійно залишитися лише на літньому часі Україні вже не вдасться. Чому ― читайте далі.


 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Pixabay

Чи є сенс переходити на літній та зимовий час?

Ні. Можна один раз перевести годинники на літній час і так й залишити. Переведення на літній час розпочалося на початку ХХ століття заради економії електроенергії. Влітку більшість людей встає о 7 ранку, а сонце ― о 5, тобто ми спимо, а сонце світить. Увечері ж ми лягаємо близько 23, а сонце ― десь о 20-21. Тож дві години ми в себе вмикаємо світло. А якщо би ми встали на годину раніше, то й лягли б так само раніше й на годину менше використовували електроенергію. Тож ця година дає економію лише на освітленні приміщень або офісів. 

На зимовий переводять лише тому, що хтось хотів повернутися на попередній поясний час. 

Чи є шанс залишитися в одному часі?

В 2021 році був законопроєкт, за яким хотіли залишити поясний час, тобто зимовий. Але більшість фахівців говорили, що якщо залишати один, то не поясний, зимовий, а саме літній час. Більше того, він навіть зручніший людині для фізіології. Всі організми живуть за сонцем ― встають, коли сонце сходить, лягають ― коли воно заходить. Нічні створіння навпаки, живуть симетрично відносно середини світлового дня. Людина ж, мабуть, єдиний вид на Землі, який живе несиметрично. Влітку ми встаємо о 7, за пʼять годин до середини світлового дня, а лягаємо в середньому о 23, тобто через 13 годин після середини. Якби час був літній, то йшлося б про 6 і 12 годин, було б трохи легше та симетричніше. 

Чи підходить Україні один час, коли світловий день в різних кінцях країни різниться на годину?

Україна розтягнута майже точно на один часовий пояс, другий. В кожній точці часового поясу всі годинники посередині цього поясу. Наприклад, Київ ― рівно дві години від Грінвіча. На сході наша країна "залазить" у третій часовий пояс приблизно на 15 хвилин, а на заході, наприклад, в Закарпатській області, ― на 1,5 хвилини. Тож літній час навіть з точки зору географії буде кращим, тому що на сході третій часовий пояс, це плюс одна година, а на заході ― майже точна середина цього поясу.

Чи є єдина думка щодо вибору того чи іншого часу в ЄС?

Вісім-десять років тому, коли це питання піднімалося, ми могли би перейти на літній час і так й залишитися. Тепер же, якщо Європа хоче переходити двічі на рік, то нам немає куди діватися. Тепер же це політичне рішення й Україна сама не залишить собі літній час, якщо Європа цього не зробить. 

Що таке "високосна секунда"?

Сонячна доба ― це стандартна одиниця часу, яка привʼязана до секунди. Атомна секунда, атомний годинник знаходяться в Європі й він дуже точний. Але ми маємо привʼязувати його до обертання Землі. Грінвіч проходить відносно відносно Сонця й період обертання, якщо Сонце в меридіані, складає рівно 86400 секунд, одна доба. А наші полюси рухаються і за рахунок впливу небесних тіл, й за рахунок земних процесів. Тож за добу є тисячні долі секунди змін атомного часу. Проте якщо різниця між атомним часом і періодом обертання Землі складає більше, ніж 0,7 секунди в один чи в інший бік, то або додають, або віднімають одну секунду. Це можна робити двічі на рік ― 30 червня або 31 грудня. Це робиться для того, щоб атомний час точно відповідав астрономічному, адже астрономічний час ― це стандарт, а атомний ― лише методика вимірювання.