Шоку не буде — Крамаренко про можливу відмову НБУ від доларової прив’язки до курсу гривні

Шоку не буде  — Крамаренко про можливу відмову НБУ від доларової прив’язки до курсу гривні

"Я не думаю, що це викличе шок". Таким чином фінансовий аналітик, головний редактор журналу "Dengi.ua" Олександр Крамаренко прокоментував Українському Радіо повідомлення НБУ від 26 березня, що Нацбанк може відмовитися від американського долара як основної валюти курсової прив'язки, якщо роль євро продовжить зростати в розрахунках у державі. Питома вага в євро для українців за останні 10 років зросла приблизно втричі, оцінює Крамаренко. На його погляд, якщо НБУ дійсно відмовиться від доларової прив’язки до курсу гривні, це відбуватиметься "дуже-дуже поступово". І за такого розвитку подій для громадян зміниться, можливо, ситуація з картковими розрахунками, наприклад, коли ви маєте картку в гривні й розраховуєтеся в Європі.

0:00 0:00
10
1x

Національний банк України. Фото: commons.wikimedia.org  

Питома вага в євро за останні 10 років зросла приблизно втричі

— У разі подальшого зростання ролі євро у валютних розрахунках країни Нацбанк може відмовитися від американської валюти, як основної валюти курсової прив'язки. Здавалося б, це такий періодичний огляд Нацбанку індикаторів валютного ринку, але ця тема відв'язки від долара і прив'язки до євро вперше порушується, чи і раніше на це теж звертали увагу?

На це, в принципі, дивилися постійно. І я пам'ятаю неодноразово були запитання: "чому у нас так, а не інакше" з огляду на те, що ми постійно збільшували питому вагу Європи в нашій зовнішній торгівлі, особливо процес цей пішов активно після 2014-го року, коли з причини агресії Росії – ще не настільки масштабно, як зараз, але все одно вона мала місце – Україна почала згортати зовнішню торгівлю з Росією і з цієї причини в нас почав зростати потік товарів і послуг в бік Європи. Все більше угод зовнішньоторговельних йшли саме в євро. Багато українців після запровадження безвізу почали користуватися картками в Європі, зокрема картками у гривні, і це конвертація під час оплат з гривні в євро – це також збільшило потік валютних операцій саме в євро, тобто питома вага євро за останні 10 років, на мій погляд, зросла, мабуть, утричі щонайменше. 

— А наскільки цей процес є простим чи складним? Чи вимагає він додаткових механізмів, ухвалених рішень, як, загалом, на практиці це відбуватиметься?

Я не думаю, що це буде відбуватися швидко. Мова йде про те, що Нацбанк почав підготовчу роботу: чим спокійнішою вона буде і планомірною, тим менший шок, неочікуваність або дискомфорт відчують як звичайні громадяни, так і бізнес.

— Тобто без різких рухів…

…я впевнений навіть, що різких рухів не буде. І це буде дуже-дуже поступово. Крім того варто зауважити, що в нас все ж таки, наскільки мені відомо, більша частка, наприклад, валютних резервів Національного банку все ж таки в доларах.

Для громадян зміниться ситуація з картковими розрахунками

— А хто відчує цей перехід передусім? Як пересічні громадяни відчують, що цей перехід стався?

Я думаю, що це не відчують якось суттєво. Точно, що зміниться – це зміниться, можливо, ситуація з картковими розрахунками, наприклад, коли ви маєте картку в гривні й розраховуєтеся в Європі, то залежно від політики банку це може бути або напряму конвертація з гривні в євро або через долар, тобто ніби подвійна. Тут можуть бути певні зміни, але як це буде відбуватися – поки що сказати не готовий. Найбільша проблема буде полягати в тому, що зараз взагалі усі курси валют, в принципі, крім долара обраховуються в нас через так званий крос-курс, тобто в нас встановлений курс гривні до долара і відомі на міжнародному ринку Форекса (це ринок, де міняються пари валют, тобто долар на євро, євро на єну, долар на швейцарський франк і так далі). Але в нас зараз відбувається наступна історія: в нас нема прямих курсів конвертації ні на що, крім долара. Якщо потрібно банку конвертувати щось, то він курс вибирає таким чином: курс гривні до долара, а потім на міжнародному ринку є курс долара до євро. Тобто ці два курси застосовуються одночасно. Я думаю, що це зміниться, оскільки для тих, хто розраховується в євро, стане дещо простіше. Але я не думаю, що це відбудеться дуже швидко, тому що все ж таки в нас переважає в розрахунках долар. І ще одна причина, якою, я вважаю, не будуть надто поспішати – це те, що після закінчення війни, після перемоги в нас відкриються шляхи експорту і почне зростати експорт – в абсолютному вимірі, звісно – і я сподіваюсь, що почне зростати експорт в країни Азії, а вони розраховуються переважно доларами. І тому долар може знову почати збільшувати питому вагу одночасно зі збільшенням зовнішньої торгівлі, як такої.

Олександр Крамаренко. Фото: ФБ-сторінка Олександра Крамаренка

— Щодо курсу валют: ми дивимося на курс і бачимо, що курс гривні до долара нижчий, ніж гривні до євро, останнім часом гривня почала просідати… 

Там є стабілізація і навіть в останній день тижня гривня дещо зміцнилася. 

У нас дуже важливо буде, наскільки буде великий обсяг операцій саме в євро

— Якщо, наприклад, прив'язуємося до євро – це потенційно зміцнює курс чи воно на курс взагалі не впливає?

Це ніяк не впливає, тому що в нас зараз є курс євро до долара в Європейському центральному банку, а є курс гривні до долара в Україні в Національного банку. Вони перемножуються і на цьому все. Я не думаю, що це викличе якийсь шок. В мене є відчуття, враження, можливо прогноз – зараз це буде в режимі спостереження, тобто фахівці будуть дивитися, а що було б, якщо б в Україні саме зараз вже це було. І яка була б різниця з тим, що існує в ситуації, коли наш офіційний курс прив'язаний до долара. Тобто вони будуть порівнювати можливий сценарій з тим, що існує в реалії. І будуть аналізувати цю ситуацію. Я не готовий сказати, як воно буде. В нас дуже важливо буде, наскільки буде великий обсяг операцій саме в євро, тобто гривня-євро. Зараз, наскільки я знаю, ця частка євро на міжбанківському валютному ринку вже відчутна і потроху зростає. Але вона все ж таки, наскільки я розумію, не переважає. Тому будуть дивитися. Я абсолютно впевнений, що такий перехід, скоріше за все, буде відбуватись тоді, коли познімають більшість валютних обмежень.

— Євро – офіційна валюта Євросоюзу. В контексті подальшої нашої інтеграції, вступу до ЄС чи буде це вимогою до нас, щоб ми обов'язково прив'язали національну валюту саме до євро?

Я не готовий сказати про це…

— …можливо на прикладі інших країн… 

…я вам скажу на прикладі Польщі, тобто те, що стосується звичайної людини: в обмінних пунктах Польщі долар на табличці стоїть на першому місці. Тобто це, на мій погляд, знаєте, такий натяк про ситуацію. Такі країни, як Польща, наприклад, деякі інші зберігають свою національну валюту, незважаючи на ситуацію. Вступ до Євросоюзу буде означати абсолютну свободу вільної торгівлі і тоді питома вага контрактів зовнішньоторговельних в євро підскочить і тоді, після цього, вже обов'язково буде прив'язка до євро. Вона може відбутися раніше, але після цього точно буде. А далі буде залежати від натхнення нашого поточного уряду і нашого поточного Нацбанку в той момент, коли ми вступимо в ЄС. Чи вони будуть форсувати перехід на євро чи вони, як Польща – заради суверенної незалежної монетарної політики будуть намагатись зберегти власну валюту? Як то кажуть – "подивимось". На мій погляд найголовніше зараз – це перемога у війні, початок відбудови, відповідно, зняття валютних обмежень і тоді все стане значно простіше прогнозувати.

Рішення Нацбанку будуть вкрай обережними, з прорахованими наслідками

— В умовах війни, якщо таку ініціативу таки доведуть до реалізації, наскільки взагалі безпечно проводити ось подібні речі?

Попередня історія таких суттєвих рішень Нацбанку за останні два роки воєнних дій – порівнювати потрібно з тим, що можна порівнювати – каже, що він веде достатньо обережно таку політику на межі з консервативною. І це правильно, тому що ми знаємо, що гроші – це кровоносна система і економіки, і держави, і це одна з підвалин нашої обороноздатності. Тому, я думаю, що рішення будуть вкрай зваженими, обережними, з прорахованими наслідками.