Ілюстративне фото: zoda.gov.ua
У більшості випадків люди знаходять собі притулок у Запоріжжі
До Запорізької області переміщаються люди не тільки з тимчасово окупованих і небезпечних районів області, а й з інших регіонів. Яку кількість переселенців ви вже прийняли і звідки вони приїжджають?
Наша область є унікальною серед усіх областей України в питаннях внутрішньо переміщених осіб, тому що понад 80% – це саме ті ВПО, які перемістилися якраз із внутрішньої території Запорізької області. Так, ми фокусуємо ВПО із Донецької області, в тому числі з Маріуполя, з Херсонської, з Харківської трішечки. Зокрема, з Херсонської області у нас зареєструвалися 5 тисяч, з Харківської області – 1,7 тис, з Донецької – 23,4 тис, в тому числі 5,9 тис – із Маріуполя. Що стосується саме Донецької області, то ми мусимо розуміти, що такі переміщення були в період з 2014-го року до повномасштабного вторгнення. А так в більшості випадків – це ті люди, які проживали на території саме Запорізької області.
Чим можна пояснити те, що люди виїжджають не до більш безпечних областей, а залишаються всередині Запорізької, яка далеко не найбезпечніша?
У більшості випадків люди знаходять собі притулок саме у Запоріжжі і в Запорізькому районі. Запоріжжя – велике місто. І навіть, якщо взяти в розрізі країни, то той обласний бюджет, який ми маємо, на порядок більший, ніж Тернопільський, Франківський і так далі. На даний час ми тимчасово втратили близько 70% території області. По людях у нас інша ситуація. 60+% – це люди, які якраз акумулюються на території Запорізької області, яку контролює уряд України. Люди не хочуть їхати зі свої землі і місто Запоріжжя вони визначають як наближене до свого. Це обласний центр. І навіть з Брянського району, з Мелітопольського, з Василівського і так далі вони все одно вважають себе вдома. Тому і місто Запоріжжя, і Запорізький район – залишаються рідними для цих людей. І це зрозуміло. Ми знаходили можливості переміщати людей свого часу і в Львівську область. Але люди на відріз просто відмовляються кудись далі їхати. Вони хочуть бути тут поруч, поближче до своїх будинків і всі сподіваються на те, що тимчасово захоплені території України найшвидшим часом будуть деокуповані.
30% виїхало і 30% заїхало
Із відкритих джерел знаємо, що Запорізька область загалом прихистила приблизно 200 тисяч ВПО. Скільки їх за вашими даними?
Із цифрами насправді досить непроста ситуація. Я прийшов сюди працювати на початку літа 2023 року і почав розбиратися з цифрами, щоб розуміти, скільки людей реально є, хто вони, скільки жінок, чоловіків, літніх людей, осіб, які потребують додаткових послуг. І я дійшов до висновку, що із Запоріжжя, яке має близько 700 тисяч мешканців, десь 30% виїхало і 30% заїхало в місто. Але це люди інші, це люди з півдня області, із сіл. Змінилася взагалі конфігурація самого міста, його соціалізація. Досить сильно в цьому напрямку допомогло управлінське рішення щодо збереження районних адміністрацій. Багато хто там закидає, що для чого ми утворили переміщені районні військові адміністрації з тимчасово окупованих районів. Але це дало свій ефект. У нас на території діють 4 хаби – Мелітопольський, Бердянський, Пологівський і Василівський. Тобто у нас взагалі 5 районів, включно із Запорізьким. Але 4 райони, які потерпають, хто від тимчасової окупації, хто від масштабних воєнних дій, тут у місті і кожен працює зі своїми людьми, які звідти виїхали.
Що стосується цифр, то ми фокусуємо по-різному. Зараз ми облікуємо 228,5 тисяч зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Цифра інколи динамічно змінюється. На початку року вона була 232 тисячі, а зараз на 4 тисячі менша. Це пояснюється тим, що люди приїхали, зареєструвалися, певний час пожили і поїхали в інші регіони. І почали реєструватися в тих громадах, де вони на даний час проживають. Але хотів би зазначити, що з початком Великої війни кількість внутрішньо переміщених осіб становила 172 тисячі. Тобто, приблизно 55-56 тисяч ВПО були в період якраз 2014 року. І в більшості випадків ці люди переміщувалися з Донецької і Луганської областей у найближчі до них центри – Бердянський, Мелітопольський райони. І ми фіксували такі факти, що вони там і залишилися. Вдруге масового переміщення не відбулося. Уряд певний час підтримував цих людей. Але за новою постановою №332 для ВПО, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, виплати здійснюються не будуть.
Є близько 1300 вільних місць
Як відбувається евакуація жителів із прифронтових громад області?
Я пишаюся цими каналами комунікації. Це була моя ініціатива, ми її зробили за підтримки керівника області. Ми це зробили спільно з Координаційним гуманітарним центром – це громадська ініціатива, яка підтримується певними міжнародними організаціями. Вона показала свою ефективність у Харківській області. Ми зробили "гарячу лінію" і безкоштовну евакуацію. Це повна взаємодія з керівниками районних військових адміністрацій. Люди мають можливість набрати цей номер телефону, сказати, що вони хочуть переміститися з прифронтових територій у безпечне місце. Ми приймаємо цю заявку і відразу реагуємо разом з Головним управлінням Нацполіції в Запорізькій області. Механізм увесь відпрацьований. Ми збираємо цих людей, привозимо у хаби, допомагаємо усім, що їм потрібно. Документи відновлюємо, якщо потрібно. Одяг, їжа, гігієна і так далі. Якщо людині потрібно розміститися тимчасово, щоб подумати, куди далі переміщуватись, то ми такі можливості надаємо. У нас є 44 місця тимчасового перебування. Відповідно до 930-ї постанови Кабінету міністрів, ми сформували відповідний перелік. У нас є близько 1300 вільних місць. Ніхто не залишається без уваги, насправді. У цьому напрямку ми ситуацію контролюємо.
Чи є зараз можливість у жителів із тимчасово окупованих територій виїжджати на підконтрольні Україні території?
Зараз немає. У межах Запорізької області це нереально здійснити. Таких коридорів у нас немає. Це можливо тільки через Сумську область.
Євген Мироненко. Фото: facebook/myronenko.e
Пріоритет – війна, безпека територій і соціальна підтримка
Чи вистачає грошей на всі ці потреби? Що передбачено в бюджеті для ВПО і на який період?
Я хотів би зазначити, що незважаючи на певні соціальні виклики, у нас пріоритет – це війна. Тобто, всі ресурси і надходження у нас фокусуються на війну. Такий пріоритет визначив голова ОВА Іван Федоров. Він знайшов консолідоване розуміння серед громад, територій Запорізької області, і в цьому питанні повністю консолідована позиція. Звісно, що соціальна політика є ключовою, бо ми визначаємо 3 складові, на які ми мусимо реагувати – це питання війни, безпеки територій і соціальна підтримка. Дуже сильно сприяє держава. Усі державні програми, а їх там 19, виконуються, всі вчасно виплачуються. Місцева влада сприяє, і це її обов'язок, забезпеченню соціальної політики на місцях. А можливості Запоріжжя більші в рази, але тут і людей більше.
Що стосується взагалі житла. Є відповідні програми Міністерства ветеранів – для ветеранів, для людей з інвалідністю з причин війни і так далі. У нас з цим легше, бо це прямі субвенції. І це у нас працює.
Стосовно внутрішньо переміщених осіб, то ситуація надзвичайно складна, на мою думку. Віцепрем'єр-міністрка Ірина Верещук також ініціювала відповідний напрямок роботи. Є робоча група по всім областям, є також ТСК у Верховній Раді, яку очолює Павло Фролов. Але на мій погляд питання досить складне. Ми пішли по напрямку 495-ї постанови – це фонд тимчасового житла, яке пропонується надавати ВПО, які дійсно потребують цього житла. Але скажу, що у нас по Запорізькій області динаміка надзвичайно складна. Таких об'єктів нерухомості дуже мало, нового житла вкрай мало. А на вторинному ринку міська рада не готова викупляти таке житло, бо це будуть одиничні історії. Нам потрібно в державі формувати масовий підхід, тому я скрізь на робочих нарадах пропоную наступний механізм – це викуп житла на тимчасово окупованих територіях державою. Що я маю на увазі. Наприклад, я внутрішньо переміщена особа з Бердянська. У мене там була двокімнатна квартира. Я виїхав на територію, яка контролюється урядом України. Я звертаюся із запитом до держави, щоб вона викупила має житло. Умовно кажучи, квартира на 22.04.2022 вартувала 600-700 тисяч гривень. Держава бере реєстр, викупає її через певний ваучер і людина може собі купити житло на будь-якій території України.
А фінансів на це вистачить?
Коли мені кажуть, що це "страшні гроші", то в мене відповідь проста: може давайте сядемо і цей концепт порахуємо? Є тимчасово окуповані громади, які перебувають на території України і які можуть спокійно по реєстрах відпрацювати цю динаміку із власниками. Тобто ідентифікувати і прорахувати ці всі бюджети. Але, увага, коли держава викупляє це майно у людини, то це майно стає державним. Це означає, що держава повертається на тимчасово окуповану територію і швидко там наводить порядок, бо це захоплення державного майна. І це полегшить ситуацію. Я вважаю, це єдиний можливий масовий вихід із ситуації, що склалася наразі.
