Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Виробник сплачує податки до бюджету держави-агресорки"
– Законопроєкт про маркування компаній, які працюють у РФ. Кого саме стосується ця ініціатива? Йдеться про іноземні компанії чи українські також?
Наскільки мені відомо, переважна більшість українських компаній вийшла з російського ринку і не співпрацює з державою-окупанткою. Тому, в цьому контексті, це іноземні компанії, які, в тому числі, здійснюють свою господарську діяльність на території України. І, на жаль, таких багато.
– І вони під жодні санкції не потрапили?
Це компанії, які не потрапили під санкції і які не вийшли з російського ринку з тих чи інших причин.
– Якщо цей законопроєкт стане законом, то що тоді така компанія буде мусити зробити?
Насамперед, компанія буде зобов'язана маркувати упаковку товару написом "Виробник сплачує податки до бюджету держави-агресорки". Якщо ж не буде змоги, бо продукція буває різна і не скрізь є технічна змога зробити цей напис, то біля цінника товару в супермаркеті буде цей же текст. Щоб людина могла побачити, що купуючи цей продукт, вона підтримує компанію, яка також сплачує податки у РФ.
– Тобто це, передусім, має вплинути на українського споживача?
Так, це має вплинути на свідомість українського споживача.
Публічний осуд таких бізнесів може змусити переглянути позицію
– Чи не простіше було б державі відмовитися від товарів виробника, якщо він сплачує податки в бюджет агресора?
Ми маємо розуміти, що цей виробник сплачує податки і в нашу державу. Припустимо, закривши мережу великих супермаркетів, дуже багато людей втратять робочі місця. У нас у державі зараз, м'яко кажучи, не найкраща економічна ситуація. Ми це розуміємо. Тому, якщо є змога, щоб до бюджету країни потрапляли кошти, то чому ні? Але, якщо ми свідомо відмовимося купувати ці товари, то, можливо, це буде важливий крок для підтримки економічного тиску на державу-агресорку. І отаке підвищення обізнаності громадян про походження товарів приведе до етичного ведення бізнесу.
– Тобто я даю сигнал виробнику, що я не купую його товар, бо він сплачує податки також у РФ. Але ж скільки нас таких свідомих має бути?
Це досить риторичне питання. Але такий публічний осуд таких бізнесів може змусити ці компанії переглянути свою позицію та припинити співпрацю з державою-агресоркою.
Ірина Корженкова. Фото: facebook/irina.korzhenkova.50
У разі відсутності належного маркування – штрафи
– Чи конкретизує законопроєкт строки, протягом яких мають бути нанесені відповідні маркування?
Законопроєкт говорить, що закон набуває чинності через 3 місяці після підписання президентом. Відповідно, з цього можна зробити висновки, що ці 3 місяці, умовно кажучи, дадуть змогу належним чином зробити це маркування.
– Ми знаємо, які ці компанії вкладали величезні кошти в рекламу. Вона фактично була однакова, що в Росії, що у країнах Східної Європи. Як у рекламній кампанії будуть інформувати споживача, що ці компанії сплачують податки агресору?
Законопроєкт передбачає, що у друкованих ЗМІ буде напис червоними літерами на білому тлі "Цей бізнес сплачує податки до бюджету держави-агресора". На телебаченні кожний рекламний сюжет буде закінчуватися цією ж фразою. Він має звучати розбірливо та виразно. І ця ж сама норма щодо телепродажу. Під час всієї реклами у правому нижньому куті екрану має бути напис, що "Виробник сплачує податки до бюджету держави-агресорки". І хочу додати, що передбачаються штрафи у разі відсутності належного маркування. І вони досить немаленькі. Наприклад, якщо не буде належного маркування, то передбачається штраф у розмірі 200% вартості одержаної для реалізації партії товару. Тобто, сума чимала.
– Хто буде сплачувати ці штрафи? На кого їх накладатимуть?
Їх накладатимуть на виробника. На суб'єкта господарської діяльності, який не вийшов із Росії, але належним чином не повідомив на своїй етикетці чи біля цінника, що він не вийшов із РФ.
– Це все-таки апеляція і до сумлінності виробника?
До сумлінності виробника і до сумлінності покупця. Чи готові ми просто відмовитися від таких товарів? У нас їх безліч на полицях магазинів – починаючи від шоколаду, і закінчуючи більш глобальними речами, побутовою технікою тощо.
Це стимулюватиме і український бізнес
– Чи буде це стимулювати, щоб на полицях з'явилося більше наших товарів?
Я думаю, що це буде стимулювання все-таки українського бізнесу. Так, можливо, у нас немає таких потужностей, які були до 24 лютого 2022 року. Але варто пам'ятати, що у нас бізнес є, він працює від малого до великого. І якщо буде попит – буде пропозиція.
– Чи може виникнути криза, якщо, умовно, ми, як споживачі, відмовилися від певних товарів, а наші виробники не встигнуть їх замістити?
Я вважаю, що кризи не буде. Через те, що у нас дуже гарно налагоджений імпорт із країн Євросоюзу, які можуть нам дати той відсоток, якого не вистачатиме.
Це потрібно було зробити значно раніше
– Наскільки загалом необхідне ухвалення цього законопроєкту і чому тільки зараз, на 3-й рік повномасштабної війни, а загалом 10-й рік агресії Росії проти України?
Законопроєкт внесли в Раду буквально кілька днів тому, 17 квітня. Він зараз на розгляді у парламентських комітетах. Наскільки це потрібно? Я вважаю, що це потрібно було зробити не на 10-й рік війни, а значно раніше. Якби це було зроблено раніше, то зараз би у нас не виникало питань, чому ми спонсоруємо товаровиробників, які сплачують податки у країні-агресорці.
– Хто з бізнесу вже зараз має задуматися над цим законопроєктом, передбачаючи, що він трансформується у закон?
І мережі магазинів, і постачальники в цій мережі. Через те, що є і магазини, які не вийшли – це і супермаркети, і будівельні магазини, які також мають представництва на Росії, успішно там працюють і забезпечують там робочі місця і сплату податків. Також великі корпорації, які виробляють товари. І локальні мережі, які також з тієї чи іншої причини ще не вийшли з ринку РФ.
