Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Хто такі домашні працівники?
— Хто такі домашні працівники?
Кілька днів тому Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5695 – його було подано 2021 року, минулого року він пройшов перше читання. Цей законопроєкт має на меті легалізацію домашньої праці, бо весь світ рухається за канонами, де така праця, зазвичай, невидима, вона насправді існує. До війни лише в Україні обліковувалися сотні тисяч домашніх працівників. Що таке домашня праця? Це няні, гувернантки, гувернери, кухарі, садівники, тощо – будь хто, хто допомагає по домашньому господарству. Що нам каже нещодавно ухвалений закон? Що домашня праця – це праця фізичної особи в інтересах домогосподарства. Що таке домогосподарство? Нам каже закон, що це сукупність людей, які живуть під одним дахом. Це може бути і одна особа, це може бути сім'я, це можуть бути люди, не пов'язані сімейними зв'язками та спільним побутом, наприклад, навіть люди в гуртожитку. І це праця, яка виконується задля забезпечення певних їхніх потреб. Є певні критерії, коли це вважається домашньою працею. Це не може бути щось спорадичне – коли я когось запросив один раз вікно помити. Це має бути систематична робота, і закон визначає, що це має бути не менше 40 годин на місяць. Певна сталість має бути в цьому. Ми проводили дослідження і переважна більшість людей працювала неофіційно. Закон має на меті внормувати це, як трудові відносини, а не цивільно-правові, за наймом.
Відходити від ФОПізації
— Якщо це мають бути трудові відносини, чи означає це, що той, хто виконує домашню працю, має бути ФОПом, і той, хто пропонує домашню працю, має бути ФОПом і, відповідно, регулюються їхній відносини?
Трошки ні. Тут закон має логікою своєю відходити від так званої ФОПізації. ФОП – це людина-підприємець, яка виконує роботу на свій страх і ризик, а трудові відносини – це відносини підпорядкування. Закон має на меті підпорядкування загальним лекалам судових відносин, коли є роботодавець і є працівник. Тема дійсно специфічна. Тому що тут і роботодавець – фізична особа (один із членів господарства), і фізична особа – працівник. Головна фішка в тому, що на цих домашніх працівників буде поширюватися весь спектр законодавства про працю – це безпечні умови праці, це відпустки (інколи, наприклад, няня їде у відпустку з кимось – там пляж, море, всяке таке – але це робота, вона на роботі), облік робочого часу, трудові гарантії, гарантії від звільнення – вони всі мають поширюватися зараз після ухвалення цього закону на домашніх працівників за логікою цього закону. Але, знову ж таки, є багато нюансів, як він буде працювати на практиці.
Хочеш пенсію – сплачуєш
— Що із соціальними внесками? Людина, яка працює офіційно – офіційно отримує зарплату – платить соціальні внески, які потім вплинуть на формування її пенсійних виплат. Як із цим аспектом роботи домашнього працівника?
Це, можливо, один із найцікавіших моментів даного закону, тому що в нас є закон про загальнообов'язкове соціальне страхування (всі платимо ЄСВ – роботодавці 22%, ФОПи платять відповідно до мінімальної заробітної плати). Цей закон виводить домашніх працівників, як єдину категорію, яка може добровільно сплачувати внески, на свій розсуд: хочеш пенсію – сплачуєш. Це така інновація у законодавстві, такого ще не було. І якщо з соціальними внесками тут все зрозуміло – окей, ви сказали, що вони можуть сплачувати це добровільно. Але кожна особа сплачує податок на доходи фізичних осіб, податок зі свого доходу – ці самі 18% ПДФО. А ось на це питання закон відповіді не дає – як це буде сплачуватись? Тому що за загальним правилом, якщо ти працюєш у роботодавця, роботодавець є твоїм податковим агентом, він за тебе перераховує ці гроші. А як тут бути – поки що закон не дає відповіді й регулювання податкових моментів має регулюватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу. В даному питанні закон є рамковий, він встановлює загальну основу для роботи домашніх працівників і на практиці вже він буде потребувати змін до самого закону і змін до Податкового кодексу, тому що не буде і роботодавець-фізична особа, і домашній працівник заморочуватися всіма податковими нюансами. Це дуже складно.
— Якщо українці їдуть на заробітки в Європу, вони там, переважно, виконують домашню роботу, як домашні працівники – догляд за хворими, за дітьми, покоївки, прибиральниці. Якщо йдеться про роботу в родині, то чи там вони сплачують податки, тобто соціальні внески і як там регулюється ця праця? Адже ці люди все рівно будуть старіти і претендуватимуть на пенсійні виплати…
Є конвенція міжнародної організації праці 189-та Про гідну роботу домашніх працівників. Багато країн її ратифікували, в багатьох країнах є спеціальні закони щодо регулювання цієї праці. Але тут йде мова про механізм виконання цих законів. Наскільки нам відомо – особливо в деяких країнах, де хатня праця – це єдиний сектор, де працівники можуть себе реалізувати, особливо після повномасштабної війни, коли дуже багато людей виїхало – то десь сплачують податки, десь не сплачують. Але якщо вони навіть сплачують внески і сплачують податки, вони йдуть до бюджету приймаючої країни. Якщо вони повернуться в Україну, тут, на жаль, розраховувати буде мало на що. Будуються альянси різних домашніх працівників з різних країн через профспілкові механізми. Нещодавно було зареєстровано ще до ухвалення закону про спілку домашнього персоналу. Тут певна комунікація має бути і на міждержавному рівні, і між організаціями даних працівників.
Георгій Сандул. Фото: ФБ-сторінка "George Sandul"
Запроваджується законодавче поняття домашньої праці
— Чи буде цей законопроєкт спонукати людей виконувати ту саму домашню працю, але не за кордоном, а вдома? Якщо буде це державне регулювання і певна перспектива щодо соціальних виплат в старості?
Закон – це крок уперед, тому що в нас запроваджується законодавче поняття домашньої праці. Чи він буде стимулювати наразі всіх перейти на трудові договори – це питання дискусійне, тому що є та ж сама невизначеність з податками: якщо людині потрібно буде сплачувати 18%, а вона зараз не сплачує нічого… Чи буде це спонукати – велике питання?! Головне, що порушується дискурс, що домашня праця є працею, що вона стає видимою. Цей закон закладає концептуальні підвалини того, як ми потім будемо дивитися на цю сферу, як її врегульовувати, бо це довгий процес – одним законом не вирішиться. Це питання і публічного обговорення, і порушення цієї теми, її важливості. І на основі формування сталих суспільних відносин вже будуть якісь певні регуляції конкретні, які забезпечують гідну працю цих працівників, тому що це величезний сектор в Україні і, враховуючи те, скільки людей – і військових, і цивільних – отримали інвалідність, скільки людей потребуватимуть стороннього догляду – це надважлива тема і унормування того, щоб ці люди мали ті ж самі права, як працівники інших секторів, зокрема металургії, транспорту…
Зарплати
— Чи якимось чином регулюється середня заробітна плата, чи взагалі йдеться про заробітну плату? Якщо так, то які нормативи там пропонуються?
Тут загальні положення трудового законодавства – зарплати не можуть бути меншими мінімальної, а далі, як ви домовитеся зі своїм роботодавцем щодо зарплати. Там врегульовано такі питання, як час очікування: не завжди людина потрібна для хатньої якоїсь праці. Але вона чекає на виклик, наприклад, зробити якусь роботу і вона в цей час не розпоряджається своїм часом. І в законі, наприклад, закладено те, що цей час має оплачуватись не менше мінімалки. Це також гарна норма, тому що тут загальні положення того, що це трудові відносини підпорядкування і якимось чином людина не розпоряджається своїм часом, вона його використовує, де-факто, в інтересах свого роботодавця і має бути певна оплата. Є такі механізми, але, загалом, це, власне, як ви домовитесь зі своїм роботодавцем про цю саму оплату.
Трудовий договір
— Трудовий договір. Чи там чітко описано, що це за договір, які там умови і як він укладається?
Це загальний трудовий договір, який має бути укладений у письмовій формі. Там зазначаються реквізити сторін, час роботи, оплата праці, тривалість щорічної оплачуваної відпустки – все, як і в інших працівників.
