Ілюстративне фото: armyinform.com.ua
Відтепер 360 позицій, раніше було 409
Поговорімо про продукти харчування, які нині закуповують для ЗСУ. Сподіваємося, що яйця будуть коштувати не по 17 грн. Яка нині конкуренція між постачальниками? Міністерство оборони України затвердило зміни до каталогу продуктів харчування ЗСУ. Розкажіть, що це за каталог, як і ким він створювався? Це – лікарі, дієтологи, чи люди які розбираються в цінах на продукти харчування?
Каталог продуктів харчування це, насправді, головний інструмент для організації харчування в ЗСУ. Перший каталог був затверджений Міністерством оборони ще в 2017 році. Відтоді було дуже багато питань від суспільства: "а що, мовляв, це таке?" Єдине, що я можу сказати, що цей інструмент не є ідеальним. Звичайно, він потребує реформування, чим ми постійно і займаємося разом із Міністерством оборони та ЗСУ. Насправді, каталог – це перелік продуктів, це асортимент, на підставі якого військові частини і формують добове меню. З 10 травня був затверджений новий каталог. Відтепер він складається з 360 позицій. Раніше було 409 позицій.
Був запит від ринку
Про що свідчить скорочення цих позицій?
Насправді було досить багато причин, чому вони скоротилися. По-перше, був запит від ринку. Адже, коли виходиш до виробників і починаєш говорити з ними про різні позиції, бачиш, що деякі позиції, наприклад, вже не постачаються в Україну. Наприклад, як риба сайра. Відповідно, це потребує змін. Або, наприклад, не всі постачальники можуть забезпечити особливі умови транспортування. Наприклад, в каталозі були туші телят, а їх треба возити спеціальним авто. І це, по-перше, ускладнює роботу постачальника. По-друге, це недоцільно з точки зору економії, оскільки потребує додаткових ресурсів на створення цих умов постачання. Також був досить низький попит на деякі продукти, які були в цьому каталозі. Тож позиції, які не замовляються, або замовляються вкрай рідко, були прибрані. Наприклад, це крупи швидкого приготування. Або, наприклад, заморожена камбала.
А чому не користувалися попитом крупи швидкого приготування?
Насправді вони були замінені на крупи кращої якості. Раніше це були продукти швидкого приготування, наприклад, кукурудзяна, перлова крупи. Зараз ці позиції замінені на крупи вівсяну, кукурудзяну, горохову.
Логотип Державного оператора тилу
Є сума на добу на одного військового, і є базова кількість 3500 калорій, що має бути спожита щодня
Тобто, можна казати, що цей каталог пройшов перевірку практикою? І на підставі практичних перевірок і випробувань був вдосконалений цей перелік? Також хочемо запитати про осетрину. Адже в журналістських розслідуваннях фігурувала ця позиція в каталогах. І саме за її допомогою було багато маніпуляцій: показували, мовляв, ми "яйця і картоплю закуповуємо дещо дорожче, ніж середньоринкові ціни". Осетрину, мовляв, "закуповуємо за вдвічі нижчими цінами".
Насправді, деякі позиції дійсно були високовартісними. І коли ми бачили, що є недоцільні витрати, тобто замовляються в добових комплектах такі дорогі продукти, як осетрина, то це автоматично звужувало можливість замовити інші продукти. Тому що є обмеження. Є сума на добу на одного військового, і є базова кількість калорій – 3500 калорій, що має бути спожита кожного дня. І чим більше продуктів з високою ціною замовляється, тим зменшується можливість замовити м'ясні або молочні вироби, яких потребують наші військові.
Запит від військових враховано
Як на всі ці питання дивляться безпосередньо військові? Адже ми обговорюємо їх з точки зору постачальників, з точки зору того, що вони можуть доставити, доправити, які продукти є на ринку України. Що говорять самі військові, тобто споживачі цих харчів? Чи брали вони участь в формуванні цього каталогу?
Насправді, зворотній зв'язок від кухарів ми отримували. У них, наприклад, був запит на спеції. Тому що для підвищення смакових якостей раціону потрібно додавати не просто сіль і перець, а й суміш спеції. І це був саме запит від військових. Ми це врахували, і в новому каталозі спеції вже є.
А чи брали участь в формуванні цього каталогу лікарі або відомі люди в сфері харчування?
За формування цього каталогу відповідає спеціальний підрозділ. Це підрозділ Міністерства оборони, і він збирає зворотній зв'язок від різних військ. Він досліджує, як проходить адаптація цього каталогу. Ми також, як Державний оператор тилу, давали свою оцінку після того, як пропрацювали його з ринком. Цей каталог – це досить живий організм, він буде постійно вдосконалюватися.ф
"Ми за діджиталізацію"
Яким чином буде відбуватися перевірка постачальників продуктів харчування? Як в цій сфері уникнути певної монополізації?
Справді, це питання досить актуальне в суспільстві. Що відбувається зараз з нашими закупівлями? Ми вже вийшли в друге півріччя з закупівлями на Prozorro. В цьому випадку ми пропонуємо регіональну стратегію, яка складається з трьох категорій. Є лоти різного обсягу. Йдеться про три процедури, і вони багатолотові. Ці обсяги поділені на великі, середні і малі. Також є вимоги щодо того, скільки лотів можна віддати в одні руки для того, щоб не було саме монополізації ринку, щоб можна було долучити якомога більше постачальників. В тому числі маленьких. Тому що зараз у нас дуже багато регіональних гравців, які вийшли до нас в другий квартал. І це абсолютно нові постачальники, які раніше не поставляли продукцію для ЗСУ. Ми дотримуємося даної стратегії, і далі ми її розвиваємо.
Після того, як буде визначений переможець, і з ним буде підписаний договір, ми плануємо здійснювати фізичну перевірки цих постачальників. А саме, в документації є вимоги щодо складських приміщень, щодо персоналу, який повинен бути залучений, також до IT-інфраструктури. Адже ми за діджиталізацію. Йдеться про великий масив інформації і даних, який треба обробляти, в тому числі з замовлення, які ми, як Державний оператор тилу, збираємо від військових частин.
Які саме вимоги до IT-інфраструктури?
Насправді у нас, як у Державного оператора тилу, вже є своя система, яка акумулює всі замовлення від військових части для того, щоб ми і далі за регіональною стратегією могли їх розподіляти між постачальниками, які відповідають за той чи інший регіон. Ми кажемо зараз про операційну інтеграцію, про IT- інтеграцію саме з постачальникам, які будуть контрактовані для того, щоб ми могли отримувати від них якісні дані стосовно поставок, стосовно заявок, стосовно проблематики, яка була в моменті поставки товару. Все це має бути діджиталізовано, оскільки великий масив інформації, який вручну обробляти неможливо і, звісно, це недоцільно.
"Якщо постачальник працює тільки у Львові або у Дніпрі, то ми надаємо замовлення саме в цей регіон"
Скільки компаній зараз можуть виходити на тендери? Ми пам'ятаємо, що був якийсь період, коли закупівлі для ЗСУ йшли через одну чи дві компанії. Скільки зараз буде цих компаній? Великі мережі супермаркетів також хотіли виходити на цей ринок, і у них, зрештою, розвинена логістична структура, є склади, транспорт тощо. Вони також готові були виходити на ці тендери і постачати харчі для Збройних сил. Однак "харчові барони" їх просто не допускали. Як буде далі?
Насправді, коли ми заходили в другий квартал, ми пропрацьовували як регіональних гравців, так і національних. Рітейл не був готовий заходити з різних причин. По-перше, для них було дуже мало інформації, а що власне і куди треба доставляти. Оскільки раніше не було агрегованих даних про замовлення для ЗСУ. Кожен постачальник отримував і агрегував ці дані самостійно. Зараз, коли ми змінили цю систему у другому кварталі на друге півріччя, нам значно простіше вже надавати інформацію, яка потрібна для того, щоб якісно розрахувати логістичні витрати і надати більше визначеності з точки зору того, скільки треба постачати разів на тиждень і куди. Звичайно, ми не надаємо інформацію про військові частини, але в цілому, коли постачальник закріплений тільки за певним регіоном, ми надаємо замовлення саме для цього регіону.
Раніше, якщо ви пам'ятаєте, постачальник завжди їздив за військовими. Тобто, якщо тендер був виграний для Львова, а військова частина переміщується на Донеччину, то постачальник віз харчі, відповідно, на Донеччину. Звісно, в такому випадку дуже важко розрахувати витрати. Наразі у нас є регіональна стратегія. І ми чітко розуміємо: якщо постачальник працює тільки у Львові або у Дніпрі, то ми надаємо замовлення саме в цей регіон. Це значно спрощує і підвищує визначеність кожного постачальника, який може, навіть потенційно, розрахувати свої витрати в рамках цього регіону. Оскільки в нас зазначаються базові області, а також зазначаються суміжні області, які можуть бути підстраховочними.
Тому наразі процедури тривають. На цьому тижні ми очікуємо аукціони. Скільки постачальників буде, я не можу сказати, оскільки система закрита. Ми зможемо це побачити тільки 22 травня. Але точно можу сказати, що, готуючись до цих процедур, ми пропрацювали понад 25 постачальників, які були дійсно зацікавлені заходити в торги. Це були як маленькі регіональні постачальники, так і досить великі. В другому кварталі у нас потроху буде з'являтися рітейл, але більш локалізований, регіональний, не національного рівня. Тому в цілому всі цілі, які ми ставили перед собою, справдилися.
"У речовому майні вийшли на довгострокове планування"
Уже оголошені перші тендери на закупівлю зимового одягу для військових. Пам'ятаємо, що з зимовими куртками також була черга скандалів. Як зараз ми готуємося до зими?
У речовому майні ми вийшли на довгострокове планування. І це великий плюс. Це був запит від Асоціації легкої промисловості, щоб вони могли планувати сировину, щоб вони могли планувати свій персонал, залученість, кошти тощо. Щоб було розуміння, що точно буде робота, і їхні виробництва будуть забезпечені роботою. Зараз ми вже будемо виходити не з короткостроковими контрактами. Тому що та потреба, яка була в речовому майні в грудні 2023 року, вона була фактично сьогодні на завтра. Тому нам доводилося виходити з короткостроковими контрактами. Зараз ми виходимо на рівень, коли ми оголосили друге півріччя, і це досить добрий знак, щоб втілювати довгострокові плани. Також це економія державного бюджету, оскільки постачальники можуть спланувати зараз своє виробництво, і це також впливає на їхні ресурси та обігові кошти.
Чи багато гравців виявило бажання в постачанні одягу? Йдеться тільки про українські компанії чи зарубіжні також?
У речовому майні у нас досить високий рівень конкуренції. Іноді він може досягати до 19 учасників в одному лоті. Якщо подивитися на статистику Prozorro, ми лідери і за рівнем конкуренції в тому числі. До нас приходять абсолютно нові постачальники, зокрема з'явилося 23 нових українських виробника, які заходили на наші торги саме в речовому майні.
КОНТЕКСТ
Державний оператор тилу вже уклав майже 90 контрактів на загальну суму 11 мільярдів і при цьому зекономив 4,6 мільярда гривень. Таку статистику навів 13 березня 2024 року в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо генеральний директор цієї державної агенції, що забезпечує тилові потреби ЗСУ, Арсен Жумаділов. Державний оператор тилу запрацював у грудні минулого року. "Завдяки контрактам безпосередньо з виробниками нам вдасться зекономити орієнтовно 15-20% вартості товарів", – розповідає Жумаділов. І додає: економія досягається без шкоди для якості. "Коли це будуть контракти напряму з виробниками, то ми точно зможемо проконтролювати якість як на базі відвантаження, так і при прийманні. Це кращий і ретельніший спосіб, ніж зараз, коли відбувається через посередників".
