Таким "Український театр" не був ніколи — Шерман про відновлений журнал

Таким "Український театр" не був ніколи — Шерман про відновлений журнал

Наше завдання – формувати спільний професійний контекст, щоб ті, хто віддає життя театральній справі, могли читати, що їм цікаво і навіть ставати дописувачами. Таким чином прокоментувала вихід друком першого номеру відновленого журналу "Український театр" його засновниця, шеф-редакторка і директорка Видавничого дому "Антиквар" Ганна Шерман. В інтерв'ю Радіо Культура вона нагадала, що у 2018 році "Український театр" припинив своє існування. Але згодом журналістка зареєструвала його як нове видання. І ось його перший номер на 174 сторінки знову побачив світ. "Таким журнал "Український театр" не був ніколи", – зауважила Ганна Шерман. 

0:00 0:00
10
1x

Ганна Шерман та Євгеній Агарков у студії Радіо Культура

 "Я знайшла можливість відновити видання "Українського театру"

В Україні виходить друком перший номер відновленого журналу "Український театр". Що це за журнал, коли його друк зупинили, скільки разів ви його намагалися відновити і чому зараз нарешті вдалося?

Цей журнал виходив у різних виглядах майже 100 років. Із 1918-го. Може не так він називався, але це були журнальні видання, які відстежували театральне життя України. Як журнал "Український театр" він виходив, здається, із 1936 року. А у 2018-му припинив вихід друком і втратив свідоцтво про державну реєстрацію ЗМІ. Після чого я його зареєструвала вже як нове видання. 

Із яких причин він перестав виходити у 2018-му?

Ви знаєте, що ви як Радіо Культура, як підрозділ Суспільного, з'явилися як інституція внаслідок процесу роздержавлення засобів масової інформації. І деякі ЗМІ внаслідок цього процесу з'явилися, а деякі зникли, якими опікувалася держава. Таким було і видання "Український театр". Його перестала фінансувати держава. А ті, хто ним опікувався на той час, хто працював у цьому виданні, не знайшли альтернативних засобів підтримати життя цього видання. Моя особиста відповідальність полягає у тому, що через набутий досвід видання мистецького періодичного видання, і через свою професійну зацікавленість, як театрознавиці, я знайшла можливість відновити це видання. 

Як? Де ви у такі часи знайшли можливості для такого проєкту? 

Реєстрацію ми одержали у 2020 році. І на той час у мене була така впевненість у своїх менеджерських здібностях, що я зможу організувати цей процес таким чином, що він відновиться. Але там трапився ковід, локдаун один, другий, потім повномасштабне вторгнення. І ці всі чинники певним чином розхитали мою впевненість. А, власне, оця наша впевненість і є єдиним універсальним алгоритмом здійснення всього. 

"Ми фіксуємо історію"

Я знаю, що весь цей час ви ще й працювали на ним, ви не просто намагались його реєструвати. 

Ми працювали, були редактори. Власне, Віталій Миколайович Жежера – метр вітчизняного театрознавства, театральний критик, мій вчитель, і вивів на переможний фініш те, що ми намагалися зробити. Тут є матеріали, які були написані більше двох років тому. Тобто є тексти, які були у нас на початок повномасштабного вторгнення. І, власне, їх унікальність у тому, що вони фіксують той психологічний, емоційний стан, в якому перебували театральні діячі у той момент. І ми вважаємо, що саме у цьому є цінність тих матеріалів, що ми фіксуємо історію. Тут є матеріали, які збирала Ірина Чужинова, як одна із головних редакторок. І є тексти написані вже буквально в номер. 

Феномен гіперпопулярності театрального видовища

 На обкладинці вашого першого намеру бачимо "Конотопську відьму". Чому такий вибір і яке наповнення журналу буде?

Так, це "Конотопська відьма". Але хочу зазначити, що ми винесли на обкладинку не фото із самої вистави і, власне, не вистава є темою цього числа "Українського театру". Ми представили на обкладинці просто феномен гіперпопулярності театрального видовища. І хештег "Конотопська відьма", із яким ця вистава просто "розірвала" соціальні мережі, ми теж винесли як ознаку певного феномену. І на обкладинці – не фото з вистави, а художнє рішення. Це своєрідний колаж, створений нашим дизайнером Ігорем Мадієвським, який просто символізує буття театральних сенсів у нашому щоденному бутті.

"Гра", "Будні" і "Війна"

 Ви сказали, що у вас є тексти, яким уже 2 роки. Як вони не втратили актуальність? 

Вони не втратили актуальність саме тому, що є певні важливі речі у нашому житті, які взагалі не втрачають актуальність, які навпаки в екзистенційні моменти актуалізуються. І, власне, оці перші тижні повномасштабного вторгнення, які перевернули взагалі наш всесвіт, наші уявлення про самих себе, зафіксовані у цих текстах. Тобто, це тексти у розділі "Війна". Три розділи має цей журнал. "Війна" – це третій розділ і він трошки як архівний.  Ми вже готуємо наступний номер. До речі, справжньою перемогою є не перше число, справжньою перемогою стане друге число. Тому що саме періодичність є найголовнішою ознакою періодичного видання. Тобто це більш важливий крок буде. У другому числі 3 блоки так і залишаться, тобто "Гра", "Будні" і "Війна". "Гра" – це рецензії, відгуки на вистави поточного репертуару всіх театрів країни. Їх тут дуже багато, 60 із чимось сторінок займають ці бліц-відгуки на вистави, які йдуть цими днями в українських театрах. І це відгуки експертів загальнонаціональної театральної премії "Гра". Друге – це "Будні", тобто це більш розгорнуті, аналітичні, рефлексивні матеріали про театральне сьогодення або про якісь історичні процеси і події, відголосок яких ми відчуваємо сьогодні. І "Війна" – це на сьогодні абсолютна складова нашої дійсності, свідомості і відповідно нашого професійного буття. І в другому числі ми будемо говорити саме про театри прифронтових територій, про долі театральних колективів, інституцій, які найбільш наближені до лінії фронту.

Будуть 4 випуски на рік

Яка періодичність буде у видання?

На перший рік ми визначили, що це будуть 4 випуски – раз на 3 місяці. Видання, як ви помітили, досить масштабне – 174 сторінки. Коли ми говоримо про відновлення журналу, то тут слід зазначити, що таким журнал "Український театр" не був ніколи. Він був значно меншим за обсягом і зовсім не таким вишукано прекрасним з точки зору оформлення і поліграфії. Тобто ми відновлюємо журнал як фактор присутності у професійному просторі. А насправді ми створюємо сучасний, потужний, мистецький, як в радянські часи казали орган.

Наше завдання – формувати спільний професійний контекст

 Аудиторія. На кого він розрахований? Кому це буде цікаво, корисно? 

Ми сподіваємося, що це буде цікаво і корисно всім театральним діячам перш за все. Тобто – театральна спільнота, люди, які професійно займаються театром, і студенти, які здобувають театральну спеціалізацію. 

Пересічний читач знайде там щось для себе? 

Якщо він цікавиться театром, то знайде. Наше завдання – формувати спільний професійний контекст, щоб ті, хто свій вибір у житті вже зробив, хто віддає час свого життя театральній справі, щоб вони могли читати те, що їм цікаво і корисно. І навіть могли ставати дописувачами, ділитися своїми думками і враженнями. І хочу зазначити, що журнал "Український театр" є частиною нашого великого проєкту, який ми називаємо "Медіахолдинг мистецької періодики". І наступним випуском журналу нашого видавництва буде не друге число "Українського театру", а перше число часопису екранних мистецтв "Кіно-Коло". Тобто журнал про кіно, який у нас теж у стані відновлення і запуску. Вже фактично зверстане перше число, ми очікуємо на надходження останнього тексту, який туди запланований, і думаю, що за місяць точно він буде.  

Останні новини
Не втрачати світло всередині: ANKA презентувала новинку "Сяй"
Не втрачати світло всередині: ANKA презентувала новинку "Сяй"
Відштовхнутися від дна: iSKra представила сольний сингл "Світло софітів"
Відштовхнутися від дна: iSKra представила сольний сингл "Світло софітів"
Військовий може зареєструвати авто на своє ім’я. Експерти про облік гуманітарних автомобілів
Військовий може зареєструвати авто на своє ім’я. Експерти про облік гуманітарних автомобілів
Спроби наступів ворога на Покровському напрямку були успішно відбиті, але ситуація залишається тяжкою — Міловідов
Спроби наступів ворога на Покровському напрямку були успішно відбиті, але ситуація залишається тяжкою — Міловідов
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Новини по темі
Спроби наступів ворога на Покровському напрямку були успішно відбиті, але ситуація залишається тяжкою — Міловідов
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Відчай і страх: Тернопільський гурт The Artistic Rats випустив альбом "Тиша"
З точки зору історичної ми постійно знаходимося в статусі того, хто отримує перемогу, — Нагорна про війну, страх та ефективність
ЮНЕСКО має забезпечити політичну адвокацію будівлі Держпрому в Харкові — архітектор