Літак Су-30 ВКС РФ. Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Цілком можливо, що український дрон пролетів більше 1800 км"
В ніч з пʼятниці на суботу сталася знаменна подія, коли українські дрони вдало атакували нафтопереробні заводи в Рязані, а також три військові аеродроми на території Росії. Зокрема, атаки зазнали російські військові аеродроми в Енгельсі (Саратовська область), Дягилево (Рязанська область) та Оленьї (Мурманська область), відстань до якого складає майже 1800 км.
Пане Денисе, що відомо про цей удар? Чи вдалося нашим Силам оборони вразити якийсь обʼєкти на території цього летовища? Як ви оцінюєте цю подолану дистанцію?
На російському аеродромі в Оленьї базуються літаки Ту22М3. Це стратегічний бомбардувальник, який може нести ракети Х-22 – небезпечну ракету, яка без спеціальних засобів, таких як ЗРК Patriot, не збивається. На моїй памʼяті, цю ракету було збито лише одного разу, а летіло по нашій території ракет цього типу багато. Відповідно, Ту22М3 – небезпечний літак. Щодо 1800 км, то це відстань по прямій. Цілком можливо, що цей дрон пролетів більше, тому що йому потрібно було оминати райони ППО. Тому, коли ми кажемо про 1800 км, ми маємо на увазі відстань по прямій, хоча не виключено, що йому треба було пролетіти більше, щоб уразити ціль. Відповідно зараз ми маємо засоби, які можуть бити на дуже велику відстань, і аеродром "Оленья" тепер в радіусі дії цього засобу. А цей аеродром важливий, тому що з нього так само стартують бомбардувальники Ту95МС, які потім обстрілюють територію України. Перед обстрілами ми маємо можливість через моніторингові канали слідкувати за тим, який шлях долають ці літаки, й дуже часто вони стартують саме з аеродрому "Оленья" в Мурманській області. Тому якщо зараз ми можемо бити по території цього аеродрому, це означає, що ми можемо вражати цілі на території цього аеродрому, який там базується, й завдавати втрат і попереджати можливі удари по території України.
Пане Денисе, а чи можливо, що через ситуацію з авіабазою "Оленья" Росії доведеться "перекидати" її, як свого часу Чорноморський флот, який з акваторії Чорного моря перемістили в Новоросійськ? Ми знаємо, що деякі кораблі ЧФ були змушені "перекинути" аж у Каспій. Яким може бути рішення командування повітряними силами РФ з огляду на загрозу з боку України?
Якщо ці удари будуть масштабовані, тобто їх буде багато. Поки що удар був єдиний і по Енгельсу чи Дягилево ми бʼємо не так часто. А по Оленьї, якщо я не помиляюся, ударів раніше взагалі не було.
Так, не було. Проте це важливо, оскільки, якщо їм доведеться забрати з "Оленьї" та, наприклад, з "Енгельса" стратегічні літаки-бомбардувальники, то в росіян, здається, не залишиться аеродромів, які можуть приймати та відпускати в небо ці бомбардувальники. Тобто якщо вдасться масштабувати удари, то, можливо, вдасться позбавити росіян можливості застосовувати ці літаки в європейській частині неба над Росією?
Цілком можливо, хоча стратегічний бомбардувальник на те й стратегічний, що він може подолати велику відстань та запустити ракету.
"У російських пропагандистів почалася параноя"
Тож доведеться дронами бити по тому аеродрому, який на Далекому Сході знаходиться?
Це ми з вами вже йдемо в царину фантастики, коли говоримо, де може бути цей аеродром і чи він взагалі є, щоб можна було завдавати удару з європейської частини РФ. Може в них й залишається єдиний аеродром на Далекому Сході, я не готовий зараз відповісти на це запитання. Теоретично в них залишається можливість бомбардувати територію України, якщо умовно вони стартують з цього аеродрому, досягнуть території пусків цих ракет, проте ефект тоді буде значно знижений. Можна буде зрозуміти, якою буде операція, коли літаки летітимуть шлях з Далекого Сходу і аж до якоїсь європейської частини території РФ, щоб пустити ракети, які пролетять ще 1,5 тисячі км, аби досягнути території України.
Денис Попович. Фото: Віталій Носач/detector.media
Загалом цікава реакція на свіжі українські удари по російських аеродромах була серед Z-пропагандистів, які пропонували провести роботу з людьми, які проживають поблизу цих аеродромів. Особливо йшлося про тих, хто проживає на лінії зльоту та посадки цих літаків.
А про яку саме роботу йдеться?
"Роз'яснювальну" – довідатися, чи є в цих людей родичі в Україні? Якщо вони є – то більш "щільно" цю роботу проводити. Побачити, що вони знімають, що не знімають на телефони. Почалася параноя у російських пропагандистів.
Можна подумати, що супутники не бачать ці злети і посадки…
З супутниками ти роботу не проведеш, а з бабусею, яка живе поблизу аеродрому "Оленья", можна. Щоб вона нічого не зняла і не передала своїм родичам десь в Україні, а родичі, в свою чергу, не зв'язалися з ГУР і не продемонстрували ці кадри.
Чи ефективно бити в таких умовах по території України – велике питання
А скільки в росіян летовищ, де вони можуть накопичувати стратегічні бомбардувальники, крім тих, про які ми сьогодні згадували?
Питання в тому, чи аеродроми є операбельними, тобто щоб з них можна було злетіти і в максимально короткий термін завдати удару по території України. Ми вже говорили про те, чи є такий аеродром в Росії для того, щоб використовувати його ефективно для ударів по території України і зійшлися на тому, що один є на Далекому Сході. Тобто теоретично це можливо, але практично це ціла спецоперація, яка буде займати дуже багато часу для того, щоб бити по Україні саме цими ракетами. Тож питання не в кількості, а в оперативній доцільності використання цих аеродромів. Є "Оленья", "Дягилево", "Енгельс", "Шайковка", з якого також злітають літаки Ту22М3. Далі – вже виникає питання: скільки часу займе підняття літака, відправлення його в зону пусків. Чи не буде це, скажімо так, така процедура, коли зранку літак підняли, а десь вночі ці ракети досягають території України. Тут особливого сенсу вже не буде таке робити.
Тобто українська ППО буде готова це відбивати?
Я маю на увазі час дольоту ракет. Якщо ми кажемо про накопичення літаків десь на аеродромах за Уралом, на Далекому Сході, то злітаючи, Ту95 витрачає 6-7 або й 10 годин, щоб долетіти до зони пусків, і ще годину ракети будуть летіти. Чи ефективно бити в таких умовах по території України – велике питання.