Фото: aribond24
Я вірю в силу слова і медіа, які можуть транслювати розумні думки цікавих людей. З іхньою допомогою ми можемо зробити світ кращим – а інакше за що ми воюємо?
Алло, привіт! Як ся маєш?
Доброго ранку, колеги! Дякую, що підтримуєте запуск нашого проєкту! Це насправді важливо, що ми не про конкуренцію, а про співпрацю.
У вас зібрались такі особистості, що Радіо Хартія просто має стати цікавим і важливим проєктом. Які ще цілі, крім підняття соціально важливих питань, є у вас?
Цілей багато. Але якщо спробувати сформулювати одну, то ми намагаємось об’єднувати, а не роз’єднувати суспільство. У нас і так вистачає речей, щодо яких ми можемо посваритися. Окремий вид національного спорту українців – то срачі. І тут ми хочемо, щоб цього було менше. І для того, власне, і намагаємось розказувати про різні досвіди.
Ну, наприклад, мені була цікава тема зі спробою перейменування однієї з вулиць Харкова на честь Міська Барбари. Я небагато знала про його харківський етап життя. І коли в Києві вулицію Пушкіна перейменували на вулицю Євгена Чикаленка, це було дуже класно, тому що можна було всім розповідати про Чикаленка і те, скільки він зробив для розвитку української культури. Бо часто люди цього не знають. А потрібно, щоби знали і цінували.
Я неодноразово бачила, як наші пацани записують собі музику на флешку, щоб слухати її, коли вирушають на позицію. Так от я хочу, щоб на цій флешці російського музла не було взагалі
Розповідати про людей, які роблять важливі, хороші, правильні – це наша місія. Тим більше, в прифронтових громадах – а ми збираємося дуже багато їздити по деокупованих територіях і, власне, вже це почали робити: ще до офіційного запуску записували репортажі і цикли розмов, які скоро вийдуть на нашому сайті і YouTube-каналі. Наприклад, їздили в Ізюм поспілкуватися з Лесею Ганжею, операторкою дрона і журналісткою. В Харкові говорили з багатьма людьми, думки яких (як мені здається) суспільству варто почути… Я ідеалістка досі, я вірю в силу слова і медіа, які можуть транслювати розумні думки цікавих людей. З іхньою допомогою ми можемо зробити світ кращим – а інакше за що ми воюємо? Ось з такими думками ми створювали це медіа.
Пояснимо контекст нашим слухачам. Була спроба назвати один з провулків у Харкові іменем Міська Барбари, лідера гурту "Мертвий Півень" – але так сталось, що міська рада проголосувала за назву Привітний.
Там зараз буде ще один етап. Облрада проголосувала, але активісти ще можуть поборотися. І я думаю, ми цю тему ще будемо підіймати в наших наступних ефірах. Бо є топонімічна комісія в Харкові, яка такими питаннями опікується. І вони насправді налаштовані стояти до перемоги в цьому питанні. А обрали кілька нейтральних назв – як мені здається, – для того щоб зайвий раз нікого не дратувати. Назва Привітний взагалі ж нікого не зачіпає. А вийшло так, що навпаки, зачепило дуже багатьох людей, яким важливо було, щоб ім’ям саме цього діяча назвали цю вулицю.
Про інформаційну частину ми поговорили, а що з музичною? Яка музика лунає на радіо, хто складає плейлисти?
За плейлисти і музичне оформлення нашого ефіру відповідає Євген Турчинов, якого ви можете знати як музиканта гуртів "Жадан і собаки" та "Лінія Маннергейма". Ми собі ставимо за мету, по-перше, ставити якнайбільше української музики і відкривати нових музикантів. Я знаю, що ви на Радіо Промінь це робите і хочу також за це подякувати.
Мені здається, це так класно, що в Україні з’являється ледь не щодня нова музика, нові імена! І так хочеться про них частіше говорити. Щоб увесь цей російський шлак не потрапляв до ефіру. І для цього ми маємо заповнити його з усіх боків українською музикою. А її виходить багато. Так, вона не вся ідеальної якості, можна сперечатися про якісь речі, але … Я коли супроводжувала журналістів у прифронтових зонах, неодноразово бачила, як наші пацани записують собі музику на флешку, щоб слухати її, коли вирушають на позицію. Так от я хочу, щоб на цій флешці російського музла не було взагалі. Лише українське.