Росія під час Олімпіади у Парижі змагається у поширенні фейків — експертка

Росія під час Олімпіади у Парижі змагається у поширенні фейків — експертка

Росія використовує будь-які майданчики для поширення своїх пропагандистських наративів і нинішні Олімпійські ігри в Парижі не виняток, констатує експертка організації StopFake Оксана Полулях. В ефірі Радіо Культура вона зауважила, що повідомлення дезінформаційного або маніпулятивного характеру довкола Олімпіади фіксуються практично щодня. А це вкотре доводить, що "спорт насправді не може бути поза політикою", – каже експертка. Генерують такий контент росіяни переважно за допомогою штучного інтелекту і поширюють зазвичай через різні анонімні сайти і телеграм-канали. Проникають такі відеоролики і в українськомовний сегмент фейсбуку. "Ці відео мають на меті дискредитувати ігри, посіяти паніку", – пояснила Оксана Полулях. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Рixabay 

Олімпіади часто ставали інструментом пропаганди

26 червня відкрилися літні Олімпійські ігри в Парижі.  Але ми маємо на меті поговорити не стільки про спорт, скільки про те, що довкола спорту роїться і розвивається. Часто чуємо про те, що спорт – поза політикою, але ж це насправді не так. Як ми можемо підтвердити цю тезу і показати, що великий, популярний спорт, Олімпійські ігри – це все-таки теж про політику? 

Я цілком з вами згодна. Тут варто звернутися до історії та згадати, наприклад, Олімпійські ігри 1936 року, які проходили в Берліні, в нацистській Німеччині. Або ж згадати Олімпійські ігри, які проходили в Радянському Союзі в 1980 році. Це теж меншою мірою про якусь чесну конкуренцію, про змагальницький дух, про різність націй і так далі, а більше було якраз про різні політичні перипетії. І часто якраз Олімпіади ставали таким інструментом пропаганди тієї чи іншої країни для задоволення якихось своїх власних потреб. 

Росія використовує будь-які майданчики для поширення пропагандистських ідей

Як Росія користується Олімпійськими іграми, і не лише цього року? Чи можемо загалом ставити в один рядок великий спорт, російських спортсменів і російську пропаганду? 

Так, звичайно. І ми бачимо як Росія систематично не дотримується, ігнорує принципи олімпійського руху, які символізують мир і співдружність. Якщо згадати події останні 20-и років, то 2008 рік – день відкриття Олімпійських ігор в Пекіні та в цей час вторгнення Росії в Грузію. 2014 рік – Олімпійські ігри в Сочі і Росія так само заходить в Крим, анексує Кримський півострів. І те саме відбувалося і в лютому 2022 року, коли на тлі Олімпійських ігор в Пекіні Росія робить завершальні кроки у підготовці повномасштабного вторгнення в Україну. Це очевидно, тому що, по-перше, Росія використовує будь-які майданчики в своїх інтересах для поширення пропагандистських ідей. І так само присутність Росії, а особливо російського прапора на якихось міжнародних майданчиках, зокрема на Олімпійських іграх, якраз показує те, що те, що вони роблять, світ приймає. І що їхні злочини нібито не є такими страшними, як про них говорять. Тому якраз дуже велика робота була пророблена саме зі сторони України, аби не допустити російських спортсменів виступити на цьогорічній Олімпіаді під прапором РФ і під звуки гімну Росії. Проте ми знаємо як все вийшло, що все одно російські спортсмени виступають у парижі. Були порушені вимоги, які Міжнародний олімпійський висував до російських спортсменів. Вимоги – це і виступ під нейтральним прапором, не підтримка анексії Криму і взагалі війни Росії проти України. Проте ми знаємо із досліджень наших міжнародних колеги, наприклад, правозахисна організація Global Rights Compliance представила докази того, що дві третини, якщо не помиляюсь, допущених російських спортсменів у певний час публікували або висловлювалися на підтримку вторгнення Росії в Україну. Тому Росія і зараз використовує будь-які можливості, аби поширити думку про те, що українці і росіяни – "один народ" і так далі. І це все також на тлі Олімпійських ігор відбувається. 

"Спорт не може бути поза політикою"

Мені здається, що це очевидна історія для українців і українок. Але наскільки, на вашу думку, це бачить світ?  І чи є якісь маркери, за якими можна оцінювати, наприклад, те, що цього року російські спортсмени не мають ані прапора, ані команди – це маркер цього визнання, чи цього замало?

На мою думку, цього замало. Україна вимагала, і президент Зеленський ще рік тому говорив про те, що варто не допустити жодного російського і білоруського спортсмена до участі в Олімпійських іграх. Неважливо, чи вони будуть виступати під нейтральним прапором, чи під якимось іншим. Але, як завжди, знайшли компроміс. Росіян допустили під нейтральним прапором. Проте вийшло, як вийшло. Ми ж то знаємо, що спорт насправді не може бути поза політикою. Це російський наратив, мовляв, спорт поза політикою, тому потрібно допустити російських спортсменів до міжнародних змагань. Або ж ця їхня теза, чи потрібно карати російських, білоруських спортсменів лише через те, що вони мають паспорт РФ? Ми знаємо, що російські спортсмени у своїй більшості відкрито підтримують війну. Вони часто не соромлячись публікують у соціальних мережах публікації і пишуть про фінансову допомогу так званій "СВО". Вони організовують різні заходи з емблемами "Z-ток". Перед самою Олімпіадою, звісно, багато таких дописів у соцмережах було підчищено. Проте все рівно це все виявляється. Українське видання "Трибуна", наприклад, створює базу, куди збирає всі докази того, як російські спортсмени підтримують злочини Росії на території України, вторгнення Росії в Україну і ця база вже налічує більше 900 людей. Це теж говорить про те, що насправді спорт не може бути поза політикою. І напевно ще варто додати, що велика частина російських спортсменів є чинними військовослужбовцями. Дехто з них воював проти України. Тому на це все варто зважати.

Щодо того, яку тактику Росія обрала під час цьогорічної Олімпіади, то на початку червня Центр аналізу загроз Microsoft опублікував дослідження. Вони проаналізували контент, який поширюється довкола Олімпійських ігор і виявили мережу російських каналів, це передусім телеграм-канали або різні анонімні сайти, які якраз поширювали і поширюють дезінформацію про Олімпійські ігри. Це в основному змонтовані за допомогою штучного інтелекту відеоролики або новинні статті. Вони переважно видають себе за різні медіа, які "варті довіри". Тобто це відео, яке має логотип BBC чи Euronews, проте насправді це відео згенеровано штучним інтелектом, є фейковим і просуває якусь фейкову тезу. Ми, під час своєї роботи в StopFake, неодноразово бачили, як ці відео поширюються і в українськомовному фейсбуці. Ці відео мають на меті дискредитувати ігри, посіяти паніку, тому що більшість тез якраз пов'язані з тим, що відвідання ігор начебто небезпечне через можливі якісь теракти, або ж про корумпованість Міжнародного олімпійського комітету, чи про русофобію заходу, тому вони, мовляв, не впустили російських спортсменів. Тобто Росія дуже активно над цим працює і ми практично кожного дня фіксуємо різні повідомлення дезінформаційного або маніпулятивного характеру навколо Олімпійських ігор. 

Інформаційна гігієна

Які базові поради ви би дали, не лише в контексті Олімпіади, а взагалі стосовно протидії російській пропаганді, яка може на нас звалюватися звідусіль? Як можна цьому протистояти? 

Звичайно, інформаційна гігієна, особливо зараз, є дуже важливою. Я б порадила нашим слухача, по-перше, звертати увагу не лише на заголовок, а й на саме "тіло" публікації. Бо часто заголовки є маніпулятивними. Вони створюються з ціллю, щоб око чіплялось за них. І часто саме в заголовку криється якась маніпуляція. Я пропоную нашим слухачам подумати, чому і які емоції викликає у вас публікація, заголовок, або якийсь відеосюжет. І подумати, для чого автори цього контенту провокують у вас такі емоції.

Наступний крок – потрібно перевірити, пошукати першоджерело. Коли ми говоримо, наприклад,  про формат, який зараз дуже активно використовує російська пропаганда, коли вони створюють фейкові відеоролики, які поширюються під логотипом якогось відомого медіа, то в даному випадку потрібно зайти на сайт або офіційний ресурс цього медіа і подивіться, чи дійсно вони публікували такий контент. Якщо є якась пропагандистська теза, наприклад, про те, що "паризьке метро спустошене", "люди уникають паризьке метро, оскільки бояться терористичних загроз", то тут можна просто пошукати в інтернеті додаткову інформацію про це, подивіться, хто про це писав. І ви зразу виявите, що насправді про це не писало жодне поважне медіа, крім якихось російських маргінальних ресурсів і телеграм-каналів. Це теж може говорити нам і про те, хто є автором цієї дезінформаційної тези, і свідчити про те, що вона, напевно, є неправдивою.