Ілюстративне фото: defence-ua.com
Україна має потенціал відновити ракетну програму
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна створила нову балістичну ракету і вона вже пройшла випробування. Які її основні характеристики і чим вона відрізняється, наприклад, від крилатої ракети?
По-перше, крилата ракета йде над поверхнею землі. Якщо ми кажемо про балістичну траєкторію, то простою мовою – це як камінчик закинутий у небо, який потім повертається на землю. Тобто ми кажемо про дугу, яка на останньому етапі набирає швидкості і влучає в ціль під прямим кутом, що ускладнює перехоплення балістичної ракети.
А що можна сказати про дальність балістичної ракети?
Тут взагалі в принципі суцільні таємниця. Але якщо казати про дальність загалом, то треба розуміти, що є ракети малої дальності, середньої і міжконтинентальні. Свого часу, в далеких 80-х роках, була підписана угода, за якою більшість країн відмовилася від виробництва ракет, які працюють на відстані від 500 км до 5 тис км. Тому вся ця ракетна програма була згорнута і більшість країн не виробляла такі ракети, на відміну від РФ, на жаль. Але в будь-якому випадку більшість ракет, які розроблялися і зазначалось, що вони працюють на 500 км, насправді "магією перемикання деяких елементів" можуть працювати на більшу відстань. Тому що легше було поставити запобіжник, ніж зробити щось на меншу дальність. Тому я б зазначив, що коли ми кажемо про українські ракети, треба не забувати про фундаментальні можливості країни. Давайте не забувати, що у нас є "Південмаш", є "Івченко-Прогрес", які активно займалися питаннями щодо двигунів, щодо можливостей ракетоносіїв. Тому в принципі в України є потенціал відновити ракетну програму і почати робити доволі якісні ракети, які будуть виконувати низку стратегічних і тактичних задач. Тут я б повернувся до "Нептуна", про який уже є дані у відкритих джерелах по деяких характеристиках. Слушно зауважити, що "Нептун" взагалі – це ракета, експлуатація якої передбачалась як з наземних платформ, так з морських і з повітряних. Тобто, ракета передбачалася як "земля-поверхня", так і "повітря-поверхня", і не тільки по морських цілях. Тому перехід "Нептуна" з морських на наземні цілі відбувся так швидко.
Випробування комплексу "Нептун". Ілюстративне фото: defence-ua.com
Активний розвиток почався з приходом приватних компаній
"Нептун" був готовий до широкомасштабного вторгнення, ЗСУ взяли її на озброєння ще до війни, так?
Так. Але у нас є деякі розробки балістичних ракет, які теж були до повномасштабного вторгнення. І тут треба зрозуміти, за рахунок чого зараз активно йде розвиток ракетної програми. Я, як виробник, зауважив би, що є низка програм, над якими зараз працюють наші інженери й інженерки щодо створення як зенітних ракет, так і крилатих та балістичних. Тобто, ми кажемо про те, що за рахунок приходу на цей ринок приватних компаній, почався активний розвиток цієї програми. Ми бачимо, як це відбулось з безпілотними системами. Тобто за рахунок допуску на ринок приватних компаній почалося активне масштабування виробництва безпілотників. Так само зараз відбувається і з ракетною програмою. Спочатку деякі компанії вже працювали в цьому напрямку. Але зараз додатково з'являється ще й підтримка від держави, плюс додаткове фінансування, можливість отримання грантів від певних платформ, як Brave1, Мінцифри, Мінстратегу, які залучають активно в країну виробників інших держав, і державні програми інших держав, щоб закуповувати, наприклад вже готову продукцію, і постачати її безпосередньо для Сил оборони України. Тому я думаю, що найближчим часом ми побачимо активний розвиток у цьому напрямку.
Додатково треба не забувати, що спростили системи отримання ліцензій на роботу з вибуховими частинами. Це допомагає нашим виробникам робити якісне, корисне навантаження для FPV-дронів. І ми вже бачимо, що є класифікація для FPV-дронів з корисним навантаженням, коли ми перехоплюємо повітряну ціль, коли ми б'ємо по техніці або по ворожому особовому складу. Тобто ми кажемо про те, що за рахунок допуску приватних компаній, за рахунок підтримки держави щодо просування деяких програм, це стало можливим активніше розробляти.
"Алабузі приготуватися, а Владивостоку не спати"
Наш людський потенціал у виробництві ракет. Чи збереглися, на вашу думку, ці наукові школи?
Стосовно потенціалу України, я б зазначив, що Алабузі приготуватися, а Владивостоку не спати. (У Росії працює завод безпілотників у спеціальній економічній зоні "Алабуга" в Татарстані – ред.) Тому що можливості України такі, що ми зможемо широко розгорнути програму, яка дозволить нам застосовувати ракети на достатньо велику дистанцію. Але насправді є потреба не тільки в рекрутингу військових, а й в рекрутингу безпосередньо студентів, школярів, для того, щоб вони, виходячи зі школи, вже розуміли, куди вони хочуть. І бажано, щоб їх бажання було стати інженером, інженеркою. Стати людиною, яка зможе програмувати, наприклад, військову техніку. А в нас наступним кроком буде те, що більшість військової техніки вже буде із штучним інтелектом. Це дозволить зменшити особовий склад на лінії бойового зіткнення для того, щоб воювати залізом. Тому зараз більшість компаній вже працюють зі школярами, зі студентами технікумів для того, щоби долучати їх до програм, які суттєво зможуть вплинути на можливості України на полі бою зараз, а після перемоги суттєво допоможуть економічно. Тому що треба розуміти, що за рахунок створення великої кількості військових високотехнологічних рішень, які можуть виконувати низку класичних задач на лінії фронту, в подальшому зможуть використовуватися і в цивільному житті. Але треба більше інженерного складу, який би допомагав нам масштабувати, як виробництво, так і безпосередньо розвиток. Тому що в цьому є потреба, насправді. У нас є дуже гарний фундамент, є дуже гарні фахівці, які допомагають, співпрацюють у цьому напрямку. Але треба навчати і додаткових людей, які б приносили щось нове. Тому що більшість інновації – це синергія роботи між старою і новою школою.
Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii.khrapchynskyi
Так працюють терористи. Їхня головна задача – вбити якомога більше цивільного населення
Ввечері 1 жовтня Іран атакував Ізраїль сотнями балістичних ракет. Що ви можете сказати про ефективність ППО Ізраїлю і про ефективність чи неефективність ракет, які запускав Іран?
Насправді ефективність ППО Ізраїлю доволі непогана. Більшість цілей було знищено. Як відомо, загинула лише одна людина і то через падіння відпрацьованого елементу ракети, і це був палестинець. Це факт того, чим закінчилася ця атака. Щодо якості іранських ракет. Треба розуміти, що Іран, що Корея, що РФ ставлять за мету не створення високотехнологічної зброї. Вони масштабують виробництво зброї, яка може пролетіти певну відстань і попасти в місто. Куди? Це вже їх не цікавить. Тому що так працюють терористи. Їхня головна задача – вбити якомога більше цивільного населення. І ми бачимо, як працює Російська Федерація, створюючи, наприклад, активне "килимове бомбардування" не тільки керованими авіабомбами. Пригадаймо перші дні повномасштабного вторгнення, коли Росія в прямому смислі "килимовими бомбардуванням" рівняла землею той самий Маріуполь. Зараз вони використовують крилаті авівабомби. Так само Іран розраховує на створення засобів ураження, які би задавали більше шкоди, ніж якоїсь дії. Давайте повернемось до ефективності використання "шахедів". Можна зазначати, що 80-95% їх знищується, це дуже гарний показник. Зрозуміло, що це тяжкою роботою наших мобільних груп. Зрозуміло, що нам треба виходити на створення автоматичних систем знищення, і вони зараз будуть з'являтися. Але тим не менш ми кажемо про те, що в будь-якому випадку ефективність "шахедів" слабка. Тому що більшість технологій, які є по всьому світу, вони не отримували повністю. Тобто ні Росія, ні Іран, навіть Китай не отримав деякі технології. Тому тут я б зазначив, що Росія, Іран і інші країни, нічого не можуть зробити, крім війни, а можуть хіба що масштабувати і копіювати якісь виробництва зброї.
Росія відкрила "скриньку Пандори"
Сьогодні читала публікації про те, як ЦРУ нібито намагається через "Даркнет" вербувати агентів в Китаї, щоби краще розуміти, що там відбувається і як ухвалюються рішення на найвищому рівні, тому що Пекін стає все закритішим. Чи означає це, що вони будуть також закривати і можливості якої технічної кооперації з західними країнами?
Насправді, більшість високоточної, високоякісної зброї в світі розроблена кількома країнами. Щодо безпосередньо Китаю, то тут треба зрозуміти, що Росія відкрила "скриньку Пандори", напавши на Україну. Ми бачимо активні дії з боку Ірану, активні прояви з боку Китаю. Тому тут суспільству і нашим західним партнерам треба зрозуміти, що все ж таки треба вирішити цю проблему, закрити цю "скриню Пандори". Бо поки існують такі безвідповідальні дії з боку певних країн, можна сказати, що насправді світ може сколихнути ще не один військовий конфлікт. Але для України, і для нас всіх, в мене завжди єдина порада – це масштабувати виробництво зброї і робити її якомога більше, тому що поки існує РФ Україні буде складно існувати в мирі. Є доволі відома фраза, яка лунає по всьому світу, що "будь сміливим як Україна". Але я її доповнив би ще одною фразою: "і поводься з ворогом так, як робить Ізраїль, без вагань у захисті себе". Нам треба зрозуміти, що ми можемо сміливо використовувати свою власну зброю без запиту західних партнерів по будь-якій ділянці РФ, і це важливо. Але тут треба масштабуватися. Тому я кажу, що цю війну виграють військові, інженери і волонтери. І нам обирати кожному, ким нам ставати.
"Ми стоїмо зараз в одній шерензі з військовими, які виробляють зброю"
Тобто ви погоджуєтеся з думкою про те, що Україна нині здатна виробляти достатню кількість ракет для війни з РФ?
У нас шикарні можливості. Державі теж треба працювати над спрощенням деяких законодавчих норм для того, щоб це можна було швидко масштабувати. Додатково всі виробники бажають від держави отримати гарантії, щоб після перемоги вони не залишаться сам на сам з повними складами зброї.
Як можуть виглядати ці гарантії?
Є купа програм, які передбачаються. Є недороблений закон про приватне державне партнерство, який передбачає розподіл ризиків. Це дозволить більшості компаніям зараз, наприклад, отримати певні інвестиції від західних країн. Саме за рахунок гарантій держави західні країни захочуть заходити на ринок України і допомагати більш активно. Тому що ми все ж таки потребуємо фінансування. І спрощення деяких податкових норм, бо досі є певні податкові норми, які обмежують можливість закуповувати, наприклад, без податків деякі елементи. Цю роботу держава робить, але ми в будь-якому випадку будемо постійно вимагати більше, тому що ми стоїмо зараз в одній шерензі з військовими, які виробляють зброю, яка їм допомагає.
